Про роль ЄСПЛ і національних судових систем у питанні захисту свободи слова говорили під час Вільнюського діалогу за участі представників Верховного Суду

Україна має давні традиції демократії та свободи слова, які своїм походженням тягнуться щонайменше з козацької доби. Черговим підтвердженням відданості цим основоположним правам стала декриміналізація наклепу понад двадцять років тому. Сьогодні попри війну Україна продовжує підтримувати високі стандарти дотримання права на свободу вираження поглядів, однак, як і будь-яка держава, що зазнає агресії, загроз національній безпеці та територіальній цілісності, має дбати про те, щоб не допустити зловживання відповідними правами в інтересах ворога та їх іншого використання на зло нашому суспільству й державі.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час «Вільнюського діалогу», присвяченого розвитку культури публічних дебатів у Європі.

Захід, організований Радою Європи спільно з Верховним судом Литовської Республіки під егідою литовського головування в Комітеті міністрів Ради Європи, відбувся у Сеймі Литовської Республіки.

До участі в ньому долучилися віцеспікер Сейму Литви Юліус Сабатаускас, Голова Верховного суду Литовської Республіки Дангуоле Бублієне, Голова Верховного суду Латвії Айгарс Струпішс, заступник Голови Європейського суду з прав людини Арнфінн Бардсен, судді ЄСПЛ Гедимінас Сагатіс і Микола Гнатовський, керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Павло Пушкар.

До складу делегації Верховного Суду увійшли Голова ВС Станіслав Кравченко, суддя Великої Палати ВС Ольга Ступак, судді ВС у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк, Мирослава Білак, Олена Губська, судді ВС у Касаційному цивільному суді Василь Крат і Павло Пархоменко та перший заступник керівника Апарату – керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли.

Спікери зосередили увагу на аналізі практики ЄСПЛ щодо застосування ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також критеріїв, яких має дотримуватися держава для того, щоб забезпечити баланс між свободою вираження поглядів і похідними від цього права обов’язками та відповідальністю. Окрема панельна дискусія була присвячена питанню щодо реагування на SLAPP – стратегічні судові справи проти публічної участі, спрямовані на цензурування та придушення публічної критики.

Голова ВС у своєму виступі наголосив, що агресор – російська федерація, приділяє значну увагу пропаганді як всередині країни, так і за її межами, що підкреслює важливість ролі медіа в умовах гібридних війн та повномасштабних вторгнень. Кожна демократія має використовувати інструменти для захисту від такого впливу, адже інформаційно-психологічні операції подекуди мають не менший вплив, аніж безпосередні атаки з використанням зброї. Громадяни України зіштовхуються з такими випадками буквально щодня, і, на превеликий жаль, інколи медіа використовуються для цих цілей настільки приховано, що несправжність певних повідомлень, поширених ними, усвідомлюється лише згодом.

Також Станіслав Кравченко зауважив, що у контексті війни та зростаючої кількості викликів, які постають перед системою правосуддя, потреба підтримувати баланс між правом на критику і захистом авторитету суду стала як ніколи важливою. ЄСПЛ неодноразово намагався знайти цей баланс, відзначаючи, що судова система повинна мати довіру суспільства, щоб ефективно виконувати свої функції.

Суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський висвітлив практику Великої Палати ЄСПЛ, навівши ключові позиції, сформульовані в рішеннях у справах «НІТ С.Р.Л. проти Республіки Молдова» та «Санчес проти Франції». За обставинами справи «НІТ С.Р.Л. проти Республіки Молдова» уряд скасував ліцензію великого телеканалу, який використовувався для критики уряду та був звинувачений у відсутності плюралізму, політично упереджених випусках новин на підтримку опозиційної політичної партії і поширенні / трансляції спотворених новин.

Спікер наголосив, що це рішення є важливим для розуміння категорії «плюралізм медіа», а саме його внутрішні (висвітлення в медіаресурсі різних політичних поглядів) та зовнішні (наявність інших медіа, які висвітлюють інакші політичні погляди) прояви.

Справа «Санчес проти Франції» стосується відповідальності власника акаунту в мережі «Фейсбук» за модерацію коментарів, а саме за невидалення ісламофобського коментаря під постом у його акаунті. У цій справі застосований до особи штраф ВП ЄСПЛ визнала пропорційним. 

Учасники дискусії неодноразово наголошували на тому, що поява нових засобів комунікації, насамперед соціальних мереж, зумовлює необхідність пошуку механізмів протидії репутаційним загрозам щодо публічних осіб, випадкам поширення недостовірної інформації та фейкових новин.

У цьому контексті суддя, віцепрезидент ЄСПЛ від Норвегії Арнфінн Бардсен наголосив на тому, що ми не можемо дати новим технологіям змогу дестабілізувати суспільство. Він, зокрема, навів приклад використання штучного інтелекту для «сортування» виборців, а також для створення повідомлень, які містять викривлені факти, для подачі користувачам соціальних мереж відповідно до їхніх уподобань. Такий таргетинг призводить до того, що користувачі отримують неповну інформацію, висвітлену лише під одним кутом.

Технології ШІ використовуються також для визначення того, яка інформація має бути прихована, внаслідок чого частина користувачів просто її не отримає. Суддя акцентував, що задля ефективного реагування на такі випадки необхідно розуміти принцип роботи технологій ШІ та як вони можуть бути використані в процесі поширення інформації.

Віцеспікер Сейму Литви Юліус Сабатаускас нагадав, що 40 років тому в його державі для висловлення поглядів необхідно було використовувати езопівську мову, оскільки тоталітарна держава протидіяла свободі вираження поглядів. Сьогодні ж можна говорити про все напряму – висловлювати свою думку і захищати власну точку зору. З-поміж іншого, у контексті виборчого процесу, який відбувається в Литві, доповідач наголосив на тому, що сучасним засобом дезінформації є використання в медіа дуже небезпечної суміші – суміші правди та брехні.

Спільній відповідальності ЄСПЛ і національних судів був присвячений виступ секретаря секції ЄСПЛ Хасана Бакірчі. Він зауважив, що перед національними судами постає щонайменше дві вимоги: наводити достатнє обґрунтування рішенням про обмеження свободи на вираження поглядів, а також забезпечувати баланс між конкуруючими інтересами. За словами спікера, саме національні суди, перебуваючи безпосередньо в цьому контексті, мають кращі можливості для з’ясування меж, які забезпечують відповідний баланс.

Під час своєї доповіді суддя ВС у КАС Мирослава Білак наголосила, що в умовах екстраординарних ситуацій, а особливо оборонної війни із захисту від зовнішньої агресії, ситуація зі свободою вираження поглядів істотно змінюється. Сучасна гібридна війна в інформаційному просторі ведеться з не меншою жорстокістю, аніж на полі бою. Поширення ворожої пропаганди, значною мірою заснованої на дезінформації, є засобом психологічного впливу, спрямованого на введення в оману, втрату орієнтації щодо реального стану справ, зниження здатності протистояння агресії.

Тому під час війни чи іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, як це стверджується  у ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свобода вираження поглядів, як і деякі інші права і свободи, захищені Конвенцією, можуть зазнавати обмежень, пропорційних до цілей захисту державного суверенітету, безпеки нації та демократичного режиму.

Підбиваючи підсумки конференції, керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Павло Пушкар наголосив на тому, що нові виклики спонукають до еволюційного тлумачення Конвенції, а реалізація права, передбаченого ст. 10 Конвенції, належить до спільної відповідальності ЄСПЛ та національних судових систем. Павло Пушкар також акцентував на необхідності продовження діалогу, започаткованого у Вільнюсі, і посилення діалогу між журналістською та правничою спільнотами. 

В межах візиту також відбулася робоча зустріч делегації ВС із Головою Верховного суду Литовської Республіки Дангуоле Бублієне.