До 15 липня 2015 року допускалося звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державного підприємства – ВП ВС

Під час дії Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (до 15 липня 2015 року) допускалося здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній (підприємств) у разі допущення порушень або загрози порушень інтересів держави, оскільки відповідних заборон чи певних обмежень в законодавстві закріплено не було.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

У справі, що розглядалася, у червні 2015 року прокурор в інтересах держави в особі державного підприємства звернувся до суду з трьома позовами, які були об’єднані судом в одне провадження, зокрема про витребування з власності громадян земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Прокурор визначив ДП як суб’єкта, уповноваженого представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, оскільки вважав, що відповідно до Лісового кодексу України саме на нього покладено функції з контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів.

Залишаючи позови без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що, за приписами ст. 36-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», прокурор мав повноваження на представництво в суді винятково інтересів громадян і держави. Натомість позови прокурора подані не від імені та не в інтересах держави, а в інтересах державного підприємства.

Велика Палата ВС вказала, що чинний на час звернення прокурора до суду з позовами в цій справі Закон № 1789-XII не передбачав будь-яких заборон (обмежень) на звернення прокурора до суду з позовами про захист інтересів держави в особі державних компаній (підприємств).

Надалі в новому  Законі України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року, законодавець прямо обмежив права прокурора на представництво в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Натомість Закон № 1789-XII, зокрема ст. 36-1 цього Закону, встановлював лише те, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом, і підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Тобто Закон № 1789-XII, на відміну від Закону № 1697-VII, не визначав, що прокурор здійснює представництво інтересів держави саме в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб’єкта владних повноважень. Для представництва прокурором інтересів держави в суді достатнім було лише обґрунтувати порушення або загрозу порушення інтересів держави.

Отже, якщо інтереси держави збігаються з інтересами державного підприємства, то до 15 липня 2015 року прокурор не міг бути позбавлений права звернення до суду в інтересах держави в особі такого державного підприємства, оскільки чинне на той час законодавство не передбачало жодних заборон чи обмежень на таке звернення.

Велика Палата ВС звернула увагу, що в цій справі прокурор захищає порушені інтереси держави, які полягають у вибутті з державної власності земельних ділянок, що перебували в користуванні ДП як спеціалізованого лісогосподарського підприємства, яке виконує покладені на нього державою функції щодо контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів. Тому, враховуючи наведене й належне обґрунтування прокурором у позовних заявах необхідності захисту інтересів держави, ВП ВС дійшла висновку про наявність у прокурора на момент звернення з позовами до суду повноважень для представництва у спірних правовідносинах інтересів держави в особі ДП.

Постанова ВП ВС від 25 вересня 2024 року у справі № 587/1382/15-ц (провадження № 14-60цс24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/122434170.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.