Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
За ініціативи Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду відбувся круглий стіл, під час якого судді ВС, представники правоохоронних органів, науковці обговорювали процеси імплементації положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
У фокусі уваги присутніх було три ключових питання:
Важливим кроком, необхідним для формування дієвого національного механізму переслідування за міжнародні злочини, стало прийняття внесеного Президентом України Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього».
КК України доповнено новими статтями, зокрема, ст. 33-1, яка стосується поняття командної відповідальності, ст. 442-1, що передбачає відповідальність за злочини проти людяності.
У результаті обговорення учасники заходу позитивно оцінили доповнення кримінального закону статтею про командну відповідальність, проте наголосили, що має місце удосконалення законодавчого регулювання. Адже можливість притягнення командирів до відповідальності за воєнні злочини, вчинені їхніми підлеглими, була передбачена КК України й раніше. Наявних інструментів у кримінальному законі було достатньо для притягнення до відповідальності всіх, хто вчинив відповідні злочини, а поява окремої статті в Кодексі є конкретизацією самого поняття командної відповідальності.
Стосовно злочинів проти людяності учасники зосередилися на питанні про можливість кримінально-правової оцінки за цією статтею вчинених раніше діянь. Зокрема, в цьому контексті було наголошено на існуванні рішень щодо подібних правових ситуацій у практиці Європейського суду з прав людини. Йдеться про рішення ЄСПЛ у справі «Кононов проти Латвії».
Присутні підтримали законодавчий крок у частині імплементації Римського статуту МКС без прийняття окремого закону. Саме шлях, започаткований законодавцем, який полягає у вдосконаленні чинного кримінального закону, а не прийнятті іншого спеціального кримінального закону, що стосувався б лише відповідальності за воєнні злочини, є правильним кроком у частині вдосконалення існуючих положень КК України.