Під час ухвалення рішень суди повинні забезпечити дотримання прав потерпілих від сексуального насильства – суддя ВС

Належне ставлення до потерпілих та надання їм необхідної підтримки лежить в основі принципу верховенства права. Зараз спостерігаємо зростання кількості проваджень за фактами насильства, в тому числі сексуального. Водночас органи правосуддя і суди почали ретельніше ставитися до розгляду зазначених кримінальних проваджень із розумінням того, що потерпілій особі необхідно забезпечити захист і можливість користуватися своїми правами. Потерпілі є вразливими з багатьох причин, але презумпція вразливості  існує, зокрема, щодо потерпілих від сексуального та гендерно-зумовленого насильства.

Саме в приміщенні суду потерпіла особа має почуватися впевнено, бути захищеною. Тому важливо, щоб суди мали відповідні приміщення й надавали відповідні послуги для потерпілих від сексуального насильства, а також для дітей, свідків, що перебувають під загрозою, та інших  осіб, які вважаються вразливими. Втім, на жаль, у судах першої інстанції досі немає можливості облаштувати окремі входи і зони очікування з метою забезпечення потерпілим мінімізації контактування з обвинуваченими.

Про це зазначила суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів під час конференції «Правосуддя, орієнтоване на потерпілих від сексуальних злочинів: побачити невидиме».

Надія Стефанів зауважила, що впровадити в судовий процес потерпілоорієнтований підхід було непросто. Раніше під час судових розглядів звертали увагу саме на захист прав обвинувачених. Судді мають знайти баланс між справедливим ухваленням рішення щодо особи, яка притягується до відповідальності, та дотриманням  прав потерпілого, використовувати практику  Європейського суду з прав людини, який у справах про насильство щодо жінок заявив про позитивне зобов’язання держави карати випадки сексуального насильства. Так, у  справі «M. C. проти Болгарії» (M. C. v. Bulgaria, 2003) Суд дійшов висновку, що обов’язок захищати права тягне за собою обов’язок щодо проведення ефективного розслідування та ефективного покарання випадків зґвалтування.

Тому кримінальні провадження про сексуальне насильство щодо жінок потребують гендерно чутливого підходу і першочергової уваги, тобто мають бути розглянуті належним чином, максимально швидко та обережно.

Розповідаючи про одне з рішень ККС ВС, спікерка зазначила, що під час розгляду кримінального провадження за фактом зґвалтування неповнолітню потерпілу допитували з іншого приміщення, вона була відсутня в залі судового засідання. Сторона захисту ставила потерпілій запитання, на які вона відмовилася відповідати, пояснюючи це тим, що такі запитання принижують її честь та гідність і їй болісно пригадувати деталі зґвалтування. Суд визнав право потерпілої не відповідати на запитання сторони захисту, що не свідчить про недоведення винуватості обвинуваченого, яке ґрунтувалося не лише на показаннях потерпілої, а й на сукупності інших зібраних доказів.

Під час конференції відбулася експертна дискусія щодо впровадження потерпілоорієнтованих підходів під час кримінальних проваджень.

Конференцію організувала Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» за підтримки ПРООН,  урядів Данії та Японії, а також програми USAID «Справедливість для всіх».

Фото надані організаторами.