Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Про зміни через війну в судовій практиці щодо визнання і надання дозволу на виконання арбітражних рішень, роль запроваджених санкцій до сторони арбітражного розгляду, зміну підходів до тлумачення поняття «публічний порядок» з урахуванням санкційного законодавства розповів Секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС Дмитро Луспеник під час семінару «Націоналізація, санкції та міжнародний арбітраж: наслідки російської агресії в Україні», що відбувся у КЦС ВС.
У вітальному слові Дмитро Луспеник подякував співорганізаторам заходу за ініціювання обговорення проблемних аспектів застосування Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йоркська конвенція), складних, але важливих для України й судової системи питань націоналізації, санкцій та впливу їх на міжнародний арбітраж у такий важкий для країни час – період неспровокованої російської агресії проти України.
Секретар Пленуму ВС наголосив, що світова система безпеки зазнає кардинальної трансформації. Україна перебуває в епіцентрі таких змін. Забезпечити захист прав та інтересів – завдання будь-якого правового процесу, у тому числі й арбітражу. Для українських судів актуальним є питання оцінки впливу дії санкцій на можливість визнання й виконання арбітражних рішень, що відобразилось і в практиці ВС. Не менш важливими є справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, про «цивільну конфіскацію».
З вітальним словом також виступив голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України Олександр Семенников.
Він зазначив, що ВАКС є судом, який розглядає справи щодо застосування санкцій. Повідомив, що наразі ВАКС як судом першої інстанції розглянуто 47 санкційних справ, 16 рішень першої інстанції оскаржено, з них шість рішень апеляційною палатою залишено без змін, сім було змінено, три перебувають на розгляді.
Крім того, із вітальним словом до учасників заходу звернувся Голова Комітету Асоціації правників України з альтернативних вирішень спорів Олександр Волков.
Дмитро Луспеник виступив із доповіддю на тему «Накладення санкцій та публічний порядок як підстава для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення за Нью-Йоркською конвенцією».
Він зазначив, що правовий режим воєнного стану в Україні, який діє з 24 лютого 2022 року, суттєво вплинув на сферу економічних, політичних, оборонних, соціальних, трудових та інших правовідносин, зокрема й міжнародних. Після чергової фази збройної агресії рф проти України нове наповнення отримав зміст застереження про публічний порядок у судових рішеннях Київського апеляційного суду та КЦС ВС.
Дмитро Луспеник зупинився на ролі запроваджених санкцій до сторони арбітражного розгляду. Цей новий аспект порушення публічного порядку в Україні з’явився саме із започаткуванням санкційного регулювання внаслідок збройної агресії рф проти України.
Він зауважив, що питання санкцій, застосованих до сторони арбітражного розгляду, може виникати як на етапі арбітражного розгляду, так і на етапі судових процедур оспорювання арбітражного рішення чи надання дозволу на його виконання. Тут постає питання: як має діяти арбітражний суд, якщо до сторони спору застосовано санкції. Очевидно, він не може брати до уваги такі аргументи, оскільки інакше виникне питання лояльності арбітражу до певної держави. Тому застосування положень щодо порушення публічного порядку – це компетенція національного суду, який визнає і надає згоду на виконання арбітражного рішення.
При цьому з 2014 року, коли почалася агресія рф проти України, й до лютого 2022 року в судовій практиці було два підходи:
Проте після повномасштабного вторгнення ВС сформулював більш сталу позицію, що арбітражне рішення, ухвалене на користь підсанкційної особи, за наявності певних умов, передбачених законом, порушує публічний порядок України, тому саме суд не може дати дозвіл на його виконання.
Дмитро Луспеник навів практику ВС щодо порушених вище питань. Так, Велика Палата ВС нещодавно сформулювала правову позицію про те, що санкції не можуть впливати на процесуальні права особи чи обмежувати їх. У відповідній справі підсанкційна компанія не могла сплатити судовий спір через арешт рахунків. ВП ВС погодилася з тим, що сплату судового збору має бути відстрочено, оскільки право на доступ до правосуддя гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод і запровадження санкцій не повинне становити обмеження для процесуальних прав.
Секретар Пленуму ВС звернув увагу на знакову постанову КЦС ВС від 22 грудня 2022 року у справі № 824/138/21. Із заявою про визнання та виконання арбітражного рішення до суду звернулася підсанкційна російська компанія. Апеляційний суд відхилив доводи боржника про те, що визнання відповідного рішення порушує публічний порядок, оскільки йдеться про виконання договору між двома суб’єктами господарювання. КЦС ВС вказав, що виконання арбітражного рішення буде порушувати публічний порядок, оскільки через причетність до ведення гібридної війни російська компанія включена до санкційного списку і саме через це накладено санкції та заборонено виведення на її ім’я капіталів з України. При цьому ВС зауважив, що відмова у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення не припиняє цивільних відносин, які виникли між сторонами.
Підсумовуючи виступ, Дмитро Луспеник зауважив, що судова практика у відповідній категорії спорів ще формується, так само, як вона формується й у справах про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави.
Модератором першої сесії заходу «Арбітражні рішення та арешт активів» був партнер «A&O Shearman», колишній очільник міжнародних інвестиційних спорів у Державному департаменті США Патрік Пірсалл.
Із доповіддю виступила представниця Офісу міжнародних позовів та інвестиційних спорів Державного департаменту США Ліза Грош.
Вона розповіла про розгляд справ щодо визнання та виконання арбітражних рішень американським судом, те, як будується захист в арбітражі США, навела практику розгляду спорів американськими арбітражами, а також Міжнародним судом справедливості ООН.
Партнер «Steptoe», колишній керівник робочої групи Міністерства юстиції США «KleptoCapture», що займається економічними санкціями та експортним контролем, запровадженими у відповідь на вторгнення росії в Україну, Ендрю Адамс говорив про режим конфіскації в США.
Спікер зауважив, що цей режим базується на понятті незаконно здобутих активів і тут дуже важливо довести зв’язок між активом і скоєним злочином. Він акцентував на відмінності між замороженням активів унаслідок застосування санкцій і конфіскацією, розповів, що санкції можуть полягати лише в замороженні активів, а вже якщо хтось намагається свідомо обійти санкції, то це злочин, тому відповідні активи можуть бути конфісковані.
Королівська радниця, представниця Essex Court Chambers Елісон Макдональд говорила про надання англійським судом дозволу на виконання арбітражних рішень, а також рішень іноземних судів. Вона зауважила, що українським правникам важливо розуміти відповідну процедуру з урахуванням кількості рішень, які ухвалюватимуться українськими судами через російське вторгнення. Вона зазначила, що Велика Британія досі користується законодавством ЄС щодо визнання і виконання рішень іноземних судів.
Суддя-спікер ВАКС Олексій Кравчук розповів про практику Суду в питаннях санкцій. Доповідач зазначив, що після повномасштабного вторгнення санкційним законодавством на ВАКС було покладено компетенцію розгляду відповідних спорів. За два з половиною роки судом розглянуто чимало справ, стягнуто багато активів з підсанкційних осіб (акцій і часток в майні підприємств, транспортних засобів житлових і нежитлових приміщень, земельних ділянок, коштів). Отже, напрацьовано певні підходи щодо розгляду відповідних справ, сформовано перелік питань, які підлягають доказуванню і перевірці судом при розгляді позовної заяви Міністерства юстиції України до підсанкційної особи.
Модератором другої сесії «Санкції, інвестиції та бенефіціари» був доктор права, партнер «Queritius» Войцех Садовський.
Із доповіддю виступила королівська радниця, представниця Twenty Essex, член Комітету ICSID з перегляду рішень Махназ Малік.
Член Atlantic Council, керуючий партнер «Willkie Farr & Gallagher» (DC), колишній директор з міжнародних економічних питань у Раді національної безпеки Білого дому Девід Мортлок розповів про накладення санкцій у США, зокрема, щодо рф.
Він зазначив, що перед тим, як дозволити Державному департаменту США накладати санкції, президент повинен оголосити про існування «незвичної та надзвичайної загрози ... національній безпеці, зовнішній політиці чи економіці Сполучених Штатів». Агресія рф проти України дає підстави для відповідного рішення. Доповідач зазначив, що жодного разу суд не скасовував актів президента щодо оголошення такої «надзвичайної загрози».
Після відповідного оголошення президент визначає, до кого та які санкції застосовуються. Підсанкційні особи можуть оскаржити своє включення в санкційний список у суді, однак поки немає судових рішень про задоволення таких позовів.
Директор з правових питань «Kennedys» Александр Скард розповів, як санкційний режим впливає на розгляд справ щодо визнання і надання дозволу на виконання арбітражних рішень. У Великій Британії у 2018 році (після виходу з ЄС) було прийнято Закон «Про санкції та боротьбу з відмиванням грошей». На той час ніхто не передбачав широкого застосування цього Закону в подальші роки.
Від початку повномасштабного вторгнення рф до України в лютому 2022 року цей Закон застосовується: в санкційні списки були включені 1700 російських громадян і громадян інших країни та 300 юридичних осіб.
Семінар «Націоналізація, санкції та міжнародний арбітраж: наслідки російської агресії в Україні» організували Верховний Суд, ВАКС та юридичні фірми «Asters» та «A&O Shearman» за ініціативи АПУ, Господарського суду міста Києва за підтримки посольства США.
_03_03.png)