Апарат Верховного Суду: підсумки роботи команди за рік

Віктор Капустинський,

керівник Апарату Верховного Суду

Расім Бабанли,

перший заступник керівника Апарату Верховного Суду

Минув уже рік із часу зміни керівництва Верховного Суду та, відповідно, керівництва його Апарату. Цей проміжок дає змогу підбити певні підсумки. 

Основною перевагою, яка стала передумовою швидкого входження в контекст та можливості запровадження змін «без розкачки», є наш неабиякий досвід взаємодії, адже в апараті Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ми разом працювали з 2012 року, а у 2016–2017 роках мали досвід взаємодії на аналогічних нинішнім посадах: керівника та заступника керівника апарату цього Суду. У 2017 році спільними зусиллями значною мірою долучилися до створення Верховного Суду. 

Маючи такий досвід взаємодії, досить легко було здійснити розподіл сфер відповідальності. Керівник Апарату ВС персонально спрямовує діяльність Апарату у сферах методичного, правового (юридичного), документального, інформаційно-технічного, фінансового, кадрового, матеріально-технічного й соціально-побутового забезпечення тощо; перший заступник керівника Апарату відповідає за аналітичну, комунікаційну, міжнародну діяльність, координує розгляд звернень громадян та антикорупційний напрям тощо.

Сьогодні ми докладніше зупинимося на ключових змінах на краще, які вдалося втілити за окреслений період.

Першим із здобутків, про які хочеться поінформувати, є перехід на якісно новий рівень організації створення та руху кадрових документів.

Чому це важливо? Нагадаємо, загальна штатна чисельність суддів і працівників Апарату Суду становить 1431 одиницю. Структура Суду складається із чотирьох касаційних судів та Великої Палати. Відповідно, й структура Апарату передбачає наявність чотирьох секретаріатів із забезпечення діяльності касаційних судів, а також низки загальних структурних підрозділів. Усі ці підрозділи розташовані за чотирма різними адресами.

Такі реалії не бралися до уваги попереднім керівництвом, а тому суб’єктом підписання всіх кадрових документів (накази про призначення, переведення, звільнення з посад, відпустки тощо) був лише керівник Апарату. І це зумовлювало значні організаційні складнощі та невиправдані затрати робочого, часового та технічного ресурсу. Логістика цих документів була надскладною: спочатку їх потрібно було зібрати з усіх «касацій», далі – звезти у приміщення на вул. П. Орлика; витратити значний час на їх підписання і повернути назад у касаційні суди. У середньому на підготовку наказу з моменту створення його проєкту до отримання кадрами відповідного суду вже підписаного документа витрачалося 3–4 робочі дні.

Тому першим рішенням нашої команди було делегувати підписання цих документів керівникам секретаріатів касаційних судів та зменшити найменування обов’язкових документів, які супроводжують кадрові факти в суді. Це було реалізовано у 2023 році. А сьогодні – у 2024-му – всі документи кадрової сфери (заяви працівників з кадрових питань, відповідні накази, розпорядження) формуються виключно в електронному вигляді!

Пишаємося цим досягненням, а також тим, що взяли чіткий курс на paperless. Це наступне, про що хочеться розповісти.

У 2023 році 99 % документообігу у ВС (ідеться про непроцесуальну документацію) здійснювалося в паперовому вигляді. Навіть ті документи, які від початку створювалися в електронному вигляді, роздруковувалися. Раніше до кожного документа роздруковувалася паперова резолюція, яка після підписання керівником кріпилася до 99 % документів.

Сьогодні обіг 90 % таких документів відбувається в електронному форматі. І ми надалі працюємо над мінімізацією застарілої практики.

Paperless допоміг, по-перше, пришвидшити логістику документів, по-друге, знизити канцелярські витрати, а отже – зайві бюджетні затрати. Крім того, у такий спосіб ми мали змогу підтримати ідею зі збереження екологічних ресурсів. Намагаємося використовувати потенціал напряму paperless і для подальших оптимізацій в інших сферах діяльності Апарату, адже можливості цього прогресивного режиму документообігу ще не вичерпано.

Далі про найболючіше – бюджет. У 2023 році Суд був змушений удатися до скорочення Апарату на 330 посад, тобто майже на 20 %. Ключова проблема забезпечення полягала в тому, що значний тягар із фінансування заробітної плати покладався на кошти від судового збору за спеціальним фондом, тобто за рахунок нестабільних надходжень від судового збору, які є незахищеними. Така залежність від сплати судового збору суперечила не лише основним засадам державної служби, а й цілям його використання.

Причина полягала в тому, що з року в рік значна частина оплати праці Апарату формувалася зі спеціального фонду бюджету (тобто не була гарантованою). Зменшення надходження від судового збору, яке стало наслідком законодавчих змін, повномасштабної війни та інших об’єктивних чинників, поставило під загрозу виплату зарплати працівникам Апарату.

Однак вирішення цієї проблеми шляхом скорочення Апарату було реагуванням на наслідок, а не на причину проблеми. 

Нова команда менеджменту зреагувала саме на причину. Завдяки обґрунтованим ініціативам керівництва та конструктивним діалогам з Мінфіном, підтримці парламенту нам вдалося вирішити цю проблему. Оплату праці співробітників Апарату було виведено зі спеціального фонду і включено до загального фонду, тобто зараз увесь зарплатний фонд (як суддівська винагорода, так і оплата праці співробітників Апарату) забезпечується за рахунок виключно загального фонду, який є захищеним.

Завдяки таким змінам маємо ще один позитив – можливість накопичувати надходження від судового збору і використовувати їх за призначенням: інтернет, канцелярія, поштові відправлення та інші витрати, пов’язані з функціонуванням доволі великої організації. І якщо 2023 рік ми починали практично з нуля на рахунках, сьогоднішні накопичення дають змогу перекривати значну частину витрат та впевнено думати про розвиток.

ІТ. Лише цього року завдяки кадровим змінам у менеджменті ІТ-управління вдалося створити власними силами три ІТ-продукти:

1) перекладач з англійської мови на українську зі штучним інтелектом;

2) програму для обліку справ Великої Палати ВС;

3) надважливий продукт для забезпечення єдності судової практики – Supreme Lab, до якого протягом декількох місяців надамо відкритий доступ.

Вперше нам вдалося знайти технічне рішення, як в одному ресурсі розмістити інформацію про справи, які розглядаються та які були на розгляді палат, об’єднаних палат і Великої Палати Верховного Суду.

Кожен юрист, який аналізує судову практику, знає, як складно на сьогодні знаходити і відслідковувати відповідну інформацію. Із Supreme Lab це дуже просто. Цей софт створили і супроводжують ІТ-фахівці, а працівники департаменту аналітичної та правової роботи здійснюють його наповнення. Вже декілька місяців програма тестується у Верховному Суді й має дуже схвальні відгуки щодо її зручності та корисності. Трішки зачекайте і скоро ви станете її користувачами.

Комунікація. Наприкінці 2023 року запущено абсолютно новий ресурс – Supreme Observer. Це портал сучасного права, на якому хочемо зібрати весь авторський контент, що створюється суддями та працівниками Апарату Верховного Суду. Такого високоякісного контенту чимало, і, на нашу думку, він має бути зосереджений на одному ресурсі. Крім того, ми записуємо інтерв’ю із суддями ВС, а спільно із проєктом JustGroup створюємо аналітичний відеоконтент. Також на цьому сайті ми розміщуємо інформацію про кейси, огляди, дайджести і презентації суддів ВС як також надзвичайно корисне джерело інформації для юристів.

Молодь і студенти. Щодо зовнішньої комунікації Верховний Суд презентував концепцію взаємодії з юридичними навчальними закладами, підписав меморандуми про співпрацю з провідними правничими закладами. Ця концепція передбачає низку заходів – стажування студентів у ВС, майстеркласи суддів ВС, проведення муткортів у ВС, а також розвиток офіційної інстаграм-сторінки Верховного Суду з фокусом на молодь. Реалізація такої ідеї видається успішною та продовжуватиметься і в майбутньому. Інвестиції в молодь виправдані, адже створюють місток між місцем, де судова практика набуває свого розвитку, і майбутніми правниками. Це запорука здобуття молодим поколінням найсучасніших знань, а також розуміння мотивів та ходу думок суддів Верховного Суду. Людський капітал – найцінніший ресурс нашої держави, і ми вважаємо, що розвиток молоді найвищим судовим органом є доволі важливим напрямом для Верховного Суду.

Огляди практики Суду справедливості Європейського Союзу. До вже звичних оглядів практики Європейського суду з прав людини ми додали огляди практики Суду ЄС. Зайвим буде нагадувати про важливість євроінтеграції. Сьогодні ми перебуваємо на етапі скринінгу законодавства. В межах такого скринінгу Європейську комісію цікавить, чи законодавство й судова практика в Україні відповідають практиці Суду ЄС. Велика Палата Верховного Суду вже у двох рішеннях застосувала практику Суду ЄС. Тому вважаємо, що важливо знати й розуміти цю практику, а отже – мати до неї доступ українською мовою.

Штат Апарату. На початку статті згадувалося, що 2023 рік довелося починати зі скорочення штату Апарату на 20 %, тобто на 330 посад. Це був болісний вимушений крок. Однак наприкінці того ж року у зв’язку з відставкою низки суддів в Апараті вивільнилися посади працівників патронатних служб цих суддів (приблизно 30 штатних одиниць). І керівництво ухвалило рішення здійснити розподіл цих вільних посад, не збільшуючи загальної чисельності працівників Апарату, щоб хоч трохи подолати проблеми, які виникли у зв’язку зі скороченням штату, а також частково відновити діяльність ліквідованих структурних підрозділів.

Пленум Верховного Суду підтримав цю ідею, і ситуацію вдалося покращити, зміцнивши інституційну спроможність Апарату.

Лунала критика: начебто це «відкат назад» тощо. Ми принципово не погоджуємося з такою оцінкою. Жодних «відкатів», ідеться про раціональне вирішення критичних проблем, що виникли внаслідок первинного скорочення, яке з деяких питань було нелогічним та суб’єктивним. На сьогодні штат є доволі збалансованим і загалом дає можливість виконувати завдання, які стоять перед Апаратом. Проте за деякими напрямами посад усе одно замало. Безумовно, в умовах війни порушувати питання про збільшення штату ми не плануємо. Також маємо визнати, що потребує вдосконалення і рівень кваліфікації окремих колег, цей шлях бачимо не лише через підвищення кваліфікації та зміну пріоритетів на якісні показники, а й через здійснення нових доборів. На порядку денному – продовження системної кадрової роботи.

Взаємодія з ЄСПЛ. Knowledge Sharing platform (платформа). На початку року між Головою Верховного Суду та ЄСПЛ було досягнуто домовленості про те, що за підтримки ЄСПЛ ми здійснимо переклад платформи українською мовою. Цю платформу як унікальний аналітичний ресурс ЄСПЛ створив декілька років тому, вона є у відкритому доступі. Однак весь розміщений на ній матеріал – англійською мовою. Задум ЄСПЛ полягає в тому, що поширення знань в Україні про стандарти Ради Європи, практику ЄСПЛ сприятиме розвитку правової системи України, а для цього необхідно здійснювати переклад цього ресурсу українською мовою. Для реалізації вказаної мети ми співпрацюємо з представниками секретаріату ЄСПЛ, а також Ради Європи. Враховуючи великий обсяг матеріалів, в Апараті визначили дві посади з відповідним функціоналом. Це безпрецедентний, важливий напрям.

Оплата праці. Завдяки успішному бюджетному процесу, про що йшлося вище, а також у зв’язку із законодавчими змінами видатки на оплату праці працівників Апарату впродовж нашої каденції відчутно зросли. Частково це зумовлено проведенням класифікації посад державних службовців відповідно до грейдів.

Скриня довіри. Для забезпечення постійної внутрішньої комунікації між працівниками та керівництвом Апарату запроваджено діалог через скриню довіри. Скориставшись цією опцією, кожен працівник може направити анонімне звернення, яке одразу потрапляє на розгляд керівнику Апарату. Метою запровадження такого механізму було й залишається створення атмосфери відкритості та довіри між працівниками і керівником Апарату, діагностування проблем та пошук шляхів їх розв’язання. Скриня довіри зарекомендувала себе як важливий інструмент для розв’язання проблемних питань, які для керівництва не є очевидними, але водночас для працівників стають каменем спотикання.

У межах цієї статті презентовано окремі новели в діяльності Верховного Суду. Тут ми спробували звернути увагу на певні точки зростання – що нам вдалося змінити на краще, на нашу думку. Звісно, що це все не відбулося б без команди Апарату Верховного Суду. Адже реалізація будь-яких змін неможлива без натхненних своєю справою працівників.

Паралельно із втіленням змін протягом усього часу Апарат виконував величезний обсяг поточної роботи. Для прикладу, за нашими підрахунками, протягом одного року Верховний Суд отримує МІЛЬЙОН «документів» у широкому значенні цього слова (процесуальні та непроцесуальні звернення). Цей обсяг опрацьовується колективом Верховного Суду, а це ж лише частина від загального обсягу роботи.

Що також є важливим, то це результати від щоденної поточної роботи. Інколи вона не помітна, однак значуща. За рік зроблено такі давно відкладені справи, як: перезавантаження інформаційно-довідкових ресурсів та сервісів для громадян; вирішення питання з опаленням для Касаційного адміністративного суду; вжиття необхідних заходів для початку розгляду справ у залах судового засідання з грифами «таємно», «для службового користування»; переналаштування діяльності робочих груп Апарату для оперативного, узгодженого та, що важливо, – командного вирішення поточних та стратегічних питань тощо.

Тому висловлюємо вдячність за натхненну, професійну, самовіддану працю всім працівникам Апарату Верховного Суду – керівникам секретаріатів, керівникам структурних підрозділів, спеціалістам різних рівнів, працівникам офісів суддів.

Підсумовуючи, зазначимо, що метою нашої діяльності є вдосконалення, наскільки це можливо, організаційного забезпечення Верховного Суду. І ресурс для такого вдосконалення ми віднайшли та реалізували.

Зрозуміло, що для неозброєного ока, а особливо для тих, хто перебуває за межами Верховного Суду, такі зміни не є відомими, а тим більше – очевидними. А отже, за відсутності достатнього інформування превалює позиція: «якщо я чогось не бачу, значить, цього немає».

Таке бачення, вочевидь, не може вважатись об’єктивним та щонайменше є неповним. Частково такий стан речей зумовлений тим, що за проведенням «реформ», про які йшлося вище, ми сконцентрувалися на них і дещо випустили за межі свого фокусу публічну комунікацію.

Тож цією статтею заповнюємо відповідну комунікаційну прогалину.

Далі буде.