Богдан Львов: «Прогнозованість судових рішень і єдність судової практики – це не прерогатива, а основна функція Верховного Суду»

8–9 червня 2018 року у м. Чернігові представники органів судової влади та суддівського самоврядування обговорили сучасний стан судової реформи у рамках конференції «Господарська юрисдикція. Виклики сьогодення», організованої Верховним Судом.

У роботі заходу взяли участь Голова ВС Валентина Данішевська, заступник Голови ВС, голова КГС ВС Богдан Львов, Голова ВРП Ігор Бенедисюк, Голова ВККС України Сергій Козьяков, Голова Ради суддів Олег Ткачук, Голова ДСА України Зеновій Холоднюк, судді Верховного Суду, керівництво та судді касаційних, апеляційних і місцевих судів, очільники Чернігівської області.

З вітальним словом до присутніх звернулися Голова ВС Валентина Данішевська та заступник Голови ВС, голова КГС ВС Богдан Львов.

Зокрема, Голова ВС Валентина Данішевська наголосила, що суди – важливий інструмент розвитку економічних відносин у державі. «Визначальний аспект при вирішенні економічних спорів – це забезпечення добросовісної поведінки всіх учасників економічних відносин і баланс між сторонами процесу. Дотримання рівноваги є складовою частиною кожної справи, і з цим непростим завданням ми повинні справлятися на належному рівні, постійно піднімаючи свій професійний рівень та усвідомлюючи високу місію».

У свою чергу заступник Голови ВС, голова КГС ВС Богдан Львов привітав учасників конференції та наголосив, що за ці роки система господарських судів закріпила за собою імідж якісного судочинства і є значущою судовою ланкою, функціонування якої необхідне для належного розвитку національної економіки. «В основу змін у світлі судової реформи лягли численні узагальнення напрацювань як вітчизняної, так і зарубіжної судової практики. Новий формат і нові прагнення – це крок до європейської інтеграції, який починається з усвідомлення суддями багатьох прогресивних факторів функціонування системи, і можливості реалізувати все це на практиці», – зазначив Богдан Львов.

Голова ВРП Ігор Бенедисюк у доповіді зупинився на висвітленні проблем та етапів реформи судової системи, зазначивши, що одним із основних завдань судової реформи є впровадження найкращих світових практик у сфері правосуддя. «Реформа має забезпечити функціонування судової влади, що відповідає суспільним очікуванням щодо незалежного та справедливого суду, а також європейській системі цінностей та стандартів захисту прав людини». Також Голова ВРП окреслив головні інституційні та законодавчі зміни, які відбулися в ході судової реформи, наголосивши, що однією з найактуальніших проблем сьогодення є проблема кадрового наповнення судової системи, що пов’язано як із певними проблемами організації системи судоустрою, так і з тим, що протягом 2015–2018 років значна кількість суддів залишила судову систему, подавши заяви про відставку чи звільнення за власним бажанням тощо. Ігор Бенедисюк наголосив, що ВРП вживає всіх можливих заходів для вирішення кадрового дефіциту, виконуючи свої повноваження щодо призначення суддів, зокрема, застосовуючи процедуру переведення (відрядження) суддів до іншого суду.

Про ВККС України як інструмент судової реформи розповів її очільник Сергій Козьяков. Зокрема, він наголосив, що наразі у межах реформи здійснено дуже рішучі та правильні кроки, які позитивно оцінює Рада Європи та інші міжнародні організації. Голова ВККС України також поінформував присутніх, що осінь буде активною на процедури, якими опікуватиметься ВККС України. Зокрема, вже у серпні-вересні може бути оголошений другий конкурс до Верховного Суду та майже одночасно розпочнуться іспити для кандидатів на посади суддів ІР-суду. Водночас Сергій Козьяков повідомив, що конкурсу до апеляційних судів цьогоріч не буде. Проте до кінця літа всі судді пройдуть кваліфікаційне оцінювання, а помічники суддів, що проходять спеціальну підготовку у НШС України на посаду судді, складуть кваліфікаційний іспит. Крім того, ВККС України готується до проведення конкурсу в Вищий антикорупційний суд.

Про стандарти безперебійного функціонування судової системи розповів суддя ВП ВС, Голова Ради суддів України Олег Ткачук: «Судова система перебудовується та змінюється. За три місяці роботи членам Ради суддів України вдалося зустрітися, попрацювати і обговорити поточні проблеми та завдання із суддями і працівниками апаратів судів Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Львівської та Чернігівської областей і міста Києва». На переконання очільника Ради суддів України, вся ідея судової реформи полягає в тому, щоб правосуддя здійснювали висококваліфіковані, чесні, добросовісні і незалежні судді, а тому мають бути стандарти безперебійного функціонування судової влади.

Суддя КЦС ВС Алла Лесько, виступаючи з доповіддю «Незалежність суддів – запорука довіри до суду», зауважила, що довіра до судової системи ґрунтується на багатьох чинниках, зокрема, це якісна робота з дотриманням високих етичних стандартів, прозорість інформації про роботу суду і незалежність судді. «На інституційному рівні незалежність суддів забезпечена достатньо повно: і конституційні норми, і норми спеціальних законів, які регулюють статус суддів. Проте досить складно виявилося забезпечити додержання цих норм, наповнити їх змістом, досягнути їх сприйняття, насамперед, політиками, ЗМІ, суспільством загалом, тому що повага до незалежності судової влади в нашій країні, на жаль, не гарантується багатовіковою культурою і традиціями», – вважає Алла Лесько.

У свою чергу заступник Голови ВС, голова КГС ВС Богдан Львов у доповіді «Сучасний стан реформування системи господарського судочинства. Практичний підхід» зазначив, що в судовій системі України відбулися епохальні перетворення, зокрема внесення змін до Основного Закону, новий підхід до процедури обрання і призначення суддів, розширення повноважень ВРП тощо. «На цьому шляху повернути назад вже неможливо. Ці зміни є дійсно фундаментальними і результати мають бути позитивними. Перший і дуже важливий крок в цьому напрямку вже зроблено – створено новий Верховний Суд, який за півроку свого функціонування має важливі напрацювання і продовжує активну роботу», – наголосив Богдан Львов.

Крім того, він окреслив основні завдання Верховного Суду. Так, на його думку, необхідно й надалі залишатися «обличчям до людей», це насамперед захист прав як фізичних, так і юридичних осіб. За словами очільника КГС ВС, все починається з вивіски, входу, привітання і стосується всіх працівників апарату суду. Адже, здавалося б, це прості речі, але саме вони і формуватимуть загальне враження про судову владу України.

Разом з тим, не менш важливим є збереження багаторічних традицій і кадрового потенціалу кожної юрисдикції. «Злагоджена робота апарату, прийняття справедливих рішень в найкоротший строк, безумовно, сприятимуть ефективності роботи суду. І це спільне завдання для апарату і суддівського корпусу. У сукупності ми робимо єдину справу, і результати є спільними», – зауважив голова КГС ВС.

У контексті прийняття нового процесуального законодавства він наголосив на підвищенні ролі саме апеляційних судів: «Оскільки в процесуальних кодексах визначена нова категорія спорів – малозначні справи, то через особливості їх розгляду Верховний Суд не в змозі розглянути кожну таку справу і вони залишаються на розсуд апеляційних судів. Насправді, для кожного суб’єкта і особи, якої ця справа стосується, вона не є малозначною. Така справа може бути найбільш значущою в житті людини, і тому ставлення до неї має бути максимально відповідальним».

«Прогнозованість судових рішень і єдність судової практики – це не прерогатива, а основна функція Верховного Суду. Якщо судовий захист буде дійсно ефективним, то і кількість тих, хто за ним звертається, має зростати», – резюмував Богдан Львов.

Водночас голова ККС ВС Станіслав Кравченко у доповіді про сучасний стан забезпечення кримінально-правової охорони господарської діяльності в Україні наголосив, що єдність завдань судової системи зумовлює єдність підходів різних судових юрисдикцій щодо здійснення правосуддя. На переконання очільника ККС, завданням кримінальної юстиції стосовно учасників господарських відносин є забезпечення належної охорони законної господарської діяльності, протидія злочинності у цій сфері, що має здійснюватися в належний процесуальний спосіб за відсутності фактів безпідставного «втручання» у здійснення господарської діяльності правоохоронними органами.

Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв у доповіді звернув увагу присутніх на інструменти забезпечення єдності судової практики, у тому числі, Верховного Суду.

Поділився планами на майбутнє і Голова ДСА України Зеновій Холоднюк. Зокрема, він зазначив, що працівники апаратів ліквідованих судів будуть переведені до нових окружних судів без жодних ускладнень. «Конкурс буде проводиться лише у тому випадку, коли на одну посаду претендуватимуть кілька осіб. Крім того, штатний розпис судів буде уніфіковано. Суди матимуть одні і ті ж відділи і підрозділи, відрізнятися буде тільки кількість працівників». Також очільник ДСА України навів статистичні показники щодо кількості справ, розглянутих судами за 2015–2017 роки, та зупинився на питаннях щодо розмірів суддівської винагороди і заробітної плати працівників апаратів судів. Крім того, він згадав і про проблемне питання – відсутність у судів власних приміщень.

Суддя Великої Палати ВС Віталій Уркевич у виступі детально зупинився на повноваженнях Великої Палати ВС, розповів про порядок і підстави для передачі справ на розгляд Великої Палати, а також проаналізував правові висновки Великої Палати. Разом з тим, суддя ВС торкнувся актуальних питань, які належать до виключних повноважень Великої Палати, зокрема щодо перегляду судових рішень на підставі рішень Європейського суду з прав людини.

У свою чергу суддя, секретар судової палати КГС ВС Володимир Погребняк у рамках доповіді «Співвідношення загальних норм ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при розгляді справ про банкрутство» зупинився на еволюції судоустрійного, процесуального законодавства та законодавства про банкрутство. Зокрема, він нагадав, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року внесено суттєві зміни до всіх процесуальних кодексів, в тому числі до ГПК України. Серед основних його новел, зокрема: впровадження автоматизованої системи документообігу суду; зміна порядку подання доказів; скорочення строків розгляду справ та строків підготовки процесуальних документів; можливість касаційного оскарження рішень, ухвал, постанов суду першої інстанції тільки після їх перегляду апеляційним судом; встановлення переліку ухвал, які можуть бути в апеляційному та касаційному порядку, тощо. Подальшого розвитку ці новели набули у ГПК України у чинній редакції.

Щодо специфіки розгляду справ про банкрутство  суддя КГС ВС Володимир Погребняк нагадав, що ст.  9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Він також зазначив, що на сьогодні ми маємо вже третю редакцію вказаного Закону, і кожна наступна ускладнюється. Крім того, суддя КГС ВС детально зупинився на основних новелах Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, та навів приклади судової практики у справах про банкрутство.

Голова Господарського суду Чернігівської області Микола Фесюра у доповіді окреслив проблеми втілення судової реформи на місцевому рівні. Зокрема, він зазначив, що актуальним залишається питання у розриві розмірів суддівської винагороди у зв’язку з тим, що одні судді пройшли кваліфікаційне оцінювання, а інші ще ні. Очільник суду також наголосив на необхідності здійснення комплексного вивчення навантаження на суддів за новими процесуальними кодексами, оскільки мають бути враховані всі новели та особливості процесуального законодавства, а оптимізація чисельності суддів не може базуватися на тих даних, які втратили актуальність через прийнятті нових процесуальних кодексів.

Водночас голова Апеляційного суду Чернігівської області Геннадій Салай зупинився на питанні оптимізації судів в межах судової реформи та розповів про об’єднання судів загальної юрисдикції на прикладі Чернігівській області.

У свою чергу очільники Чернігівщини – голова Чернігівської обласної державної адміністрації Валерій Куліч та міський голова м. Чернігова Владислав Атрошенко озвучили свої очікування від судової реформи.

Учасники конференції мали змогу отримати відповіді на поставлені запитання та взяли участь у дискусіях щодо реформування судової системи.