Для того щоб мати змогу впоратися з таким обсягом навантаження, судам необхідний кадровий ресурс – Голова ВС

Упродовж 2023 року суди всіх юрисдикцій та інстанцій загалом розглянули 4,3 млн проваджень. Тенденція до збільшення навантаження на суди триває й надалі, тоді як кількість суддів явно не співмірна з такими обсягами надходжень справ.

Безперечно, це не нормальний стан, а робота на виживання заради забезпечення стабільності ситуації. Але на фоні викликів, таких як гостра потреба в належному кадровому, законодавчому та фінансовому забезпеченні роботи судів, судовій системі все ж вдається організовувати й забезпечувати здійснення правосуддя в нинішніх умовах.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкритого інтерв’ю в межах ХІІ Міжнародного судового-правового форуму, організованого виданням «Юридична практика».

«Кадровий голод – це, без сумніву, питання номер один, яке гостро постало ще до повномасштабної війни. Можна мати якісне законодавство, формувати прогресивну практику, вивчати рішення ЄСПЛ, Суду справедливості ЄС та практику Гаазького трибуналу, але для того щоб мати змогу впоратися з таким обсягом навантаження, необхідний кадровий ресурс. Мовчати про це ми просто не можемо, бо потенційно за таких обставин може настати день, коли суди не зможуть виконувати свою функцію. До того ж проблема з кадровим забезпеченням чинить визначальний вплив і на строки розгляду справ. Тоді як надмірна тривалість проваджень є однією з ключових системних проблем, на які у своїх рішеннях у справах проти України вказує ЄСПЛ», – зауважив очільник ВС.

Разом із тим Станіслав Кравченко відзначив, що позитивним зрушенням у цьому питанні є відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та запуск конкурсних процедур добору як результат призначення указами Президента України у травні цього року 114 суддів до місцевих судів. Однак кількість призначених суддів наразі є значно меншою за кількість звільнених у 2023–2024 роках. Тож роботу щодо заповнення вакансій у судах слід інтенсифікувати.

В межах інтерв’ю Голова ВС також зосередився на питанні розвитку електронного судочинства в Україні, зауваживши, що інформаційні технології почали широко застосовуватися ще задовго до початку повномасштабної війни і це значно спростило роботу судів.

«Ми вдячні парламенту за те, що і це питання не залишилося поза його увагою. Після запровадження воєнного стану були ухвалені законодавчі зміни, які дали змогу розширити можливості використання електронних засобів у роботі судів. Те, що судовій системі вдалося впоратися з викликами, спричиненими війною, та втримати ситуацію, стало можливим, зокрема, і завдяки цим ресурсам», – акцентував Станіслав Кравченко.

Окремо Голова ВС звернув увагу на те, що сьогодні основні зусилля судової системи спрямовані на забезпечення судового контролю на стадії досудового розслідування воєнних злочинів, яких зареєстровано понад 133 тис. Більше ніж мільйон судових рішень, ухвалених упродовж 2023 року, – це ухвали слідчих суддів.  

Приблизно 2 тис. кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів уже надійшло на розгляд судів, і в переважній кількості з них були заявлені цивільні позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, вчинених російськими військовими. Окрім того, все більше громадян звертається до суду із позовами про відшкодування збитків, завданих унаслідок війни.

«Можна постановити рішення про стягнення з рф завданих нею збитків на національному рівні, але ми маємо думати й про те, як ці рішення будуть виконуватися. Очевидно, що ці питання мають вирішуватися саме на міжнародному рівні. Ці процеси не стоять на місці. Вже було ухвалено надзвичайно важливе рішення про створення Реєстру збитків, надалі має бути вирішене питання щодо порядку його наповнення та використання, створення комісії, яка визначатиме розмір компенсації в кожному конкретному випадку. Ми бачимо певні успіхи на цьому шляху, але очевидно, що він буде довгим», – констатував Голова ВС.