ВЕРХОВНИЙ СУД

31 травня 2024, 16:45

Реформування корпоративного управління державним сектором економіки, корпоратизація державного майна, банкрутство державних підприємств в Україні у контексті виконання рішень ЄСПЛ у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України» і «Бурмич та інші проти України», забезпечення конкурентних засад економіки – про це говорять учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Україна на шляху до євроінтеграції: ефективне управління державною власністю як інструмент відновлення економіки України. Місія та візія господарської юрисдикції».

Відкриваючи захід, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач висловила вдячність міжнародним партнерам за допомогу в організації конференції.

За словами Лариси Рогач, проблематика сьогоднішнього заходу вже давно назріла. Одним із вагомих завдань української держави було і є проведення ефективної приватизації. І зараз, наголосила спікерка, важливо чітко розмежувати і обговорити те, в яких сферах приватизація є недоцільною, яким чином держмайно може переходити з державної власності у приватну, а також визначитися, у яких сферах та на які об'єкти державного майна держава має і матиме в майбутньому право власності. І в цьому контексті надзвичайно важливим завданням є ефективне управління таким державним майном.

«Нині ми говоримо не так про минуле та сьогодення, як про майбутнє. Ми визначаємо шлях, яким рухатиметься економіка, і те, чи будуть бачити наші громадяни, які під час війни виїхали за кордон, своє майбутнє в Україні», – зауважила голова КГС ВС.

Лариса Рогач відзначила, що здійснення правосуддя в економічній сфері є місією господарського судочинства, і висловила сподівання, що сьогоднішнє обговорення важливих проблем допоможе глибше в них розібратися, і це стане в пригоді при здійсненні судочинства.

За її словами, система господарського судочинства постійно вдосконалюється, застосовує найкращі світові практики. І нещодавно ВС доєднався до постійно діючого міжнародного форуму комерційних судів SIFoCC. Україна стала 58 юрисдикцією в мережі комерційних судів. Участь у цьому форумі дасть можливість обмінюватись досвідом щодо вирішення комерційних спорів, запроваджувати новітні підходи, що підвищить рівень забезпечення верховенства права господарськими судами.

Цього року в Україні був розроблений та представлений уперше економічний індекс верховенства права, який вимірює ситуацію у сфері верховенства права і його вплив на бізнес-спільноту та економічну діяльність. Звіт про економічний індекс демонструє високий рівень довіри до господарських судів. Це позитивний сигнал для бізнес-спільноти, інвесторів.

«Не стоїмо на місці, рухаємося до нашої мети далі, і ця конференція є частиною цього процесу. Бажаю всім учасникам плідної роботи, цікавих дискусій та нових знань. Нехай ця конференція стане рушійною силою змін на краще», – резюмувала голова КГС ВС.

У вітальному слові Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко акцентував на важливості підтримки, яку надають Україні міжнародні партнери на її шляху до Європейського Союзу.

За словами Голови ВС, відповідно до останніх даних у медіа, попри війну економічні процеси в державі тривають, зростає рівень ВВП та інвестицій в Україну. При цьому судова влада відіграє вагому роль у питанні захисту та розвитку економіки, суди забезпечують ефективний і справедливий розгляд відповідних категорій справ, що сприяє інвестиційній привабливості України та її стабільному економічному зростанню.

Сьогодні через війну, розпочату росією, велика кількість підприємств в Україні зруйнована, переміщена в межах нашої держави чи за кордон, що не може не впливати на загальну ситуацію в економіці. Україна не перша стикається з подібними викликами. Після Другої світової війни країни Західної Європи також мали справу з руйнівною війною та необхідністю відновлення економіки. Вони використовували для досягнення успіху різні інструменти, включаючи ефективне управління державною власністю.

Незважаючи на складний час, суди України розглядають вражаючу кількість справ. Так, 2023 року, зокрема, суди господарської юрисдикції розглянули 230 тис. справ, що у 2,2 раза більше ніж у 2022 році. У цьому році навантаження на господарську юрисдикцію зросло приблизно на 50 % порівняно з 2023 роком.

При цьому досягнення господарської юрисдикції є важливим показником у питанні ефективного відновлення економіки України та позитивом у напрямі євроінтеграції.

Наостанок Голова ВС висловив сподівання, що за результатами конференції буде сформовано нове бачення вирішення спірних питань та загальної концепції економічного зростання України.

Заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло звернув увагу на важливість діяльності в умовах війни підприємств, які відіграють значущу роль у національній економіці. Мова йде про такі ключові сфери, як енергетика, транспорт тощо. Крім того, спікер відзначив актуальність проведення реформ в економічній сфері.

Ремі Дюфло запевнив, що ЄС підтримує всі реформи, які відбуваються в Україні, в тому числі й у сфері неплатоспроможності. Попри війну економіка має розвиватися, і Україна повинна давати переконливий і чіткий меседж партнерам, які підтримують її зараз, розширювати можливості співпраці між державними та приватними підприємствами, залучати капіталовкладення, а також вживати заходів для зменшення відповідних економічних ризиків.

Заступник керівника проєктів Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Вольфрам Гертіг висловив захоплення тим, як Україна та її народ захищають свободу й демократію в таких складних умовах. За його словами, починаючи з червня 2022 року, коли Україні був наданий статус кандидата до ЄС, проведення реформ і зусилля, спрямовані на їх проведення, посилилися порівняно з тим, що було раніше.

«Ми маємо за честь підтримувати вас у питанні внесення змін до національного законодавства на шляху до Європейського Союзу», – зазначив спікер, побажавши успіхів у проведенні реформ, наближенні національного законодавства до європейського, миру, безпеки та відновлення України.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Павло Павліш подякував судовій системі, зокрема господарській юрисдикції, за ті зусилля, які вона докладає, для захисту економіки, особливо зараз, під час війни. Економіка є генератором життя країни, це і допомога армії, щоб вона могла боронити нашу державу. Крім того, спільним завданням виконавчої, законодавчої та судової влади є забезпечення умов для відновлення діяльності підприємств, які через війну припинили роботу.

Павло Павліш зазначив, що парламент і надалі запроваджуватиме позитивні законодавчі зміни, які сприятимуть ефективному здійсненню правосуддя, а суди, в свою чергу, допоможуть подолати ті виклики, які постають перед нашою державою.

За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, одне із завдань законодавчої влади – дати поштовх і створити умови для корпоратизації державних активів, розвитку державно-приватного партнерства. Після ухвалення законодавчих змін саме судова влада буде розвивати відповідні законодавчі норми в судовій практиці. І судді господарської юрисдикції (через тлумачення, застосування норм) зможуть не тільки сприяти сучасному інструментарію управління державними активами, а й забезпечити справедливість та рівність державних і приватних компаній у комерційних відносинах.

Адже, на думку спікера, господарські суди – це передова юрисдикція судової системи в економічному аспекті, тому роль цих судів є надзвичайно важливою у реформуванні державного сектору економіки. Національний бізнес не матиме ефективного механізму вирішення спорів без господарського судочинства. І ефективність господарської юрисдикції в цьому питанні зумовлена не тільки процедурою, а й насамперед професійністю, спеціалізованістю суддів, зокрема їх економічною експертизою. Тому глибоке знання комерційних процесів дасть змогу суддям господарських судів ефективно розвивати й застосовувати нові норми і наближати країну до цивілізованих підходів в управлінні державними активами.

Міністр юстиції України Денис Малюська акцентував на двох найбільш болючих питаннях, які стосуються ефективного управління державною власністю.

Йдеться, по-перше, про мораторії, що блокують будь-яку ефективну діяльність державного сектору економіки. На думку міністра, щоб вирішити цю проблему, потрібно напрацювати економічну модель врегулювання проблемної заборгованості великих державних підприємств. По-друге, мова йде про питання відчуження об’єктів нерухомості, внесених до статутного капіталу акціонерних товариств, які належать державі. Спікер відзначив вагому роль господарських судів у вирішенні відповідних спірних питань та формуванні судової практики на багато років уперед.

На думку ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука, саме судді, розглядаючи спори, які виникають у сфері економічних відносин, зокрема і за участю держави, найбільш виразно бачать колізії у правовому регулюванні відносин, суперечності, прогалини та недоліки. Ректор НШСУ висловив упевненість, що сьогоднішня дискусія буде корисною для всіх учасників конференції, в тому числі й для політиків, для формування розуміння, як рухати процес правового врегулювання та виробляти концептуальні напрями вдосконалення законодавства.

Модератором першої сесії, присвяченої обговоренню реформування корпоративного управління державним сектором економіки, став секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Олександр Баранець. На його думку, зміна законодавства щодо питань, які стосуються корпоративного управління, потребує глибокого аналізу та оцінки як перспектив розвитку, так і потенційних ризиків, які можуть виникнути в результаті цих змін. Суддя також наголосив, що прийняття Закону України від 22 лютого 2024 року № 3587-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління» стало важливим кроком на шляху до реформування державного сектору економіки. Крім того, оцінювання впливу нового Закону на правову систему та практичне застосування є ключовими для подальшого розвитку правової бази й забезпечення справедливості. В цьому випадку практика Верховного Суду відіграє важливу роль для подальших змін у корпоративному управлінні.

Про роль і завдання Верховного Суду в контексті нового законодавства про корпоративне управління поінформувала учасників заходу суддя судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Олена Кібенко. Доповідачка звернула увагу на зближення правового регулювання таких організаційних форм, як державне підприємство та акціонерне товариство, 100 % акцій якого належать державі, що знайшло відображення і в судовій практиці. Суддя зауважила про поступове поширення сучасних стандартів корпоративного управління на підприємства державного і комунального сектору, що відбито і в згаданому Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління», і в Керівних принципах ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності.

Окрему увагу Олена Кібенко приділила питанню про застосування доктрини «плодів отруйного дерева» щодо рішень наглядових рад, при формуванні яких були допущені порушення вимог чинного законодавства або склад яких не відповідає вимогам закону. Доповідачка також звернула увагу на наявність ухвали у справі № 910/1993/22, якою Верховний Суд зобов’язав ФДМУ привести склад наглядової ради у відповідність до вимог закону.

З темою «Державні підприємства в праві ЄС: принципи установчих договорів та практика Суду ЄС» виступив старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков. Він нагадав про законодавство ЄС щодо врегулювання питань про корпоративні спори та поінформував слухачів про практику європейських судів у цій категорії справ. Зокрема, наголосив, що основними є три засади: нейтральність щодо системи права власності (ст. 345 Договору про функціонування Європейського Союзу), рівність між державними та приватними підприємствами (особливо щодо державної допомоги й правил конкуренції – ст. 106 ДФЄС містить вичерпний перелік винятків) та увага до послуг, що становлять загальний економічний інтерес (ст. 14 ДФЄС і Протокол № 26). Разом з тим спікер акцентував, що ст. 345 ДФЄС не означає, що правила, які регулюють систему власності на майно, що діє в державах-членах, не підпорядковуються фундаментальним приписам ДФЄС, які містять, серед іншого, заборону дискримінації, свободу заснування та вільний рух капіталу.

Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан окреслив основні принципи, виклики та перспективи реформування корпоративного управління державних компаній. Він поінформував слухачів про основні напрацювання Комітету ВР за останні роки у питаннях щодо врегулювання процедур банкрутства та ліквідації державних підприємств і розповів про майбутні проєкти, спрямовані на їх вдосконалення.

На проблемних питаннях щодо створення наглядових рад підприємств державного сектору економіки зосередився професор кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валентин Щербина. Науковець проаналізував зміни, які відбулися після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління», та зауважив, що в ньому значною мірою унормовано відносини щодо корпоративного управління в товариствах, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, та імплементовано в законодавство України принципи корпоративного управління ОЕСР, зокрема, щодо посилення ролі наглядових рад в управлінні державними підприємствами корпоративного типу. Разом з тим зміни, внесені зазначеним Законом до Закону України «Про акціонерні товариства», не завжди враховують різницю між корпоративним управлінням товариствами, акціонером (учасником) яких є держава, та іншими господарськими товариствами (без участі держави).

Голова Господарського суду Тернопільської області Володимир Гевко розповів про специфіку розгляду корпоративних спорів, які виникають за участю юридичних осіб державного сектору економіки. Він пояснив, що після внесення змін до законодавства нарешті було врегульовано питання щодо визначення юрисдикції корпоративних спорів, оскільки раніше вони могли розглядатися як у судах загальної юрисдикції, так і в господарських судах. Таке рішення позитивно вплинуло на єдність судової практики та продемонструвало свою ефективність. Ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління» стало логічним продовженням, завдяки якому розгляд справ цієї категорії в судах буде вирішуватися максимально ефективно.

Свій виступ професор кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександра Кологойда зосередила на темі «Блокування та стягнення активів (акцій): проблеми правозастосування». Спікерка звернула увагу учасників науково-практичної конференції на особливості інституту цивільної конфіскації, в тому числі заморожених активів осіб, пов’язаних із проведенням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції. Вона зауважила, що після внесення змін до Закону України «Про санкції» 12 травня 2022 року інститут було розширено шляхом блокування та стягнення активів підсанкційних осіб. Професор детально проаналізувала особливості персональних санкцій блокування та стягнення активів, а також розкрила проблемні аспекти застосування заходів впливу блокування та стягнення активів.

Друга сесія конференції була присвячена питанню корпоратизації державного майна. Модерувала цю панель секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Тетяна Дроботова.

Член правління стратегічних державних підприємств та виконавчого комітету Державного агентства з управління державними пакетами акцій (Франція) Жюльєт д’Абовіль поділилася досвідом Франції щодо управління державними активами.

Як зазначила доповідачка, управління державними підприємствами становить більші виклики, ніж управління приватними підприємствами. Різні процеси і різні процедури в держпідприємствах вимагають більше часу. На переконання Жюльєт д’Абовіль, не враховувати цей фактор – велика помилка. Крім того, остаточною метою вдосконалення управління державним підприємством є підвищення ефективності його діяльності та рентабельності. І, відповідно, рішення для забезпечення виконання поставлених цілей повинні прийматися на найвищому державному рівні. У цьому контексті важливою складовою є швидкість їх прийняття для ефективного функціонування підприємства.

Голова Фонду державного майна України Віталій Коваль під час виступу наголосив на критичній важливості корпоратизації державного майна для ефективного управління більш ніж 2300 державними підприємствами, які знаходяться в корпоративному портфелі Фонду. Однак, за його словами, питання корпоратизації стратегічних державних активів потребує окремого розгляду та обговорення, оскільки такі активи мають особливе значення для національної безпеки, економічної стабільності або соціального добробуту країни.

Разом з тим очільник ФДМУ акцентував на плідній співпраці із судовою владою в напрямі повернення державних активів. «Завдяки допомозі судової гілки влади ми відвойовуємо активи, повертаємо їх у державне лоно і повторно готуємо до приватизації саме ті об'єкти, щодо яких не були виконані приватизаційні та інвестиційні умови», – зазначив Віталій Коваль.

Про ефективність господарської юрисдикції, спрямованої на захист економічних відносин, наголосив у своєму виступі суддя судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Віталій Зуєв.

Говорячи про інститут юридичного титулу права постійного володіння землею, суддя КГС ВС зазначив, що вважає його існування в нинішньому вигляді застарілим, а нинішні підходи щодо нього підлягають докорінному перегляду. В контексті цього він згадав Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, яким було визначено характерні особливості цього правового титулу і те, що суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Водночас суддя наголосив, що в сучасних умовах застосування прогресивної на час її прийняття правової позиції створює значні перешкоди щодо подальшого розвитку земельних правовідносин.

Віталій Зуєв зупинився також на новелі земельного законодавства щодо переходу права на земельну ділянку в разі перетворення державних підприємств (ст. 120-1 ЗК України). При цьому він звернув увагу на загрозу надмірності та дискриминаційності порівняно з іншими учасниками земельних правовідносин положень щодо встановлення орендної плати в розмірі не менше 12 відсотків у випадку, якщо земельна ділянка державної власності, що належала на праві постійного користування державному підприємству, переходить до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належить державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, на праві оренди строком на 50 років.

Крім того, суддя наголосив на проблемах розгляду справ господарськими судами в розрізі застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, завідувач кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія» Олег Подцерковний зупинився на проблемах корпоратизації в контексті речових прав на державне майно.

За його словами, корпоратизація не вирішить проблеми управління державним майном, а тому насамперед потрібно визначитись, чи дійсно є необхідність впровадження цього процесу. Адже це має бути цілеспрямоване виважене рішення, а не нормативне регулювання. «Ми маємо дбайливо ставитися до проведення реформ, і не в нормативному порядку, а в інтелектуальному», – наголосив науковець.

На продовження теми доцент кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Гарагонич висвітлив актуальні правові проблеми управління державною власністю.

Говорячи про вплив корпоратизації державних унітарних підприємств на управління публічною власністю в сфері економічних відносин, доповідач окреслив основні ризики корпоратизації для управління державною власністю. Це, зокрема, використання корпоратизації підприємств державного сектора економіки для заволодіння державним майном; втрата державою низки джерел наповнення державного бюджету; відсутність балансоутримувачів державного майна в разі неприйняття рішень про реорганізацію (ліквідацію) державних унітарних підприємств; блокування внесення майна до статутних капіталів господарських товариства – правонаступників корпоратизованих державних підприємств.

Учасники третьої сесії обговорили тему банкрутства державних підприємств в Україні у контексті виконання рішень ЄСПЛ у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України» і «Бурмич та інші проти України». Модератором виступив суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк. Він наголосив на тому, що виконання рішень ЄСПЛ в Україні певною мірою демонструє і ті проблеми, які виникають під час проведення процедури банкрутства. Таким чином, завдання дискусії – запропонувати шляхи розв'язання наявних проблем та запровадження превентивних заходів у цій сфері.

Виступ керівника компонента «Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції» проєкту ЄС «Право-Justice», колишнього судді Суду справедливості Європейського Союзу Віргіліюса Валанчюса був присвячений практичним аспектам практики Суду справедливості крізь призму застосування законодавства ЄС неплатоспроможності. Він розповів про судову практику Європейського Суду у вирішенні справ цієї категорії та законодавство, яке регулює розв'язання цих питань у країнах Європи.

Суддя Господарського суду Одеської області Лілія Грабован розглянула особливості банкрутства державних підприємств. Доповідачка висловила думку, що процедура банкрутства – це інструмент, який чітко врегульований законодавчо. Він є прозорим та зрозумілим, а сама процедура проводиться під контролем господарського суду з обов’язковою участю органу уповноваженого управляти державним майном та державного органу з процедур банкрутства. Правильно проведений процес у результаті призведе до позитивних результатів відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів. Суддя назвала основні складові ефективного здійснення цієї процедури та процесуальні шляхи вдосконалення законодавства про мораторій. Вона також запропонувала вектори вдосконалення ефективності процедури банкрутства, визначені шляхом аналізу судової практики ЄСПЛ та внесення незначних змін до КУзПБ.

Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський розповів про банкрутство підприємств, що перебувають у власності чи під управлінням держави. Спікер звернув увагу на мету конкурсного процесу, яка полягає в утворенні умов для відновлення платоспроможності боржників та якомога повнішого задоволення вимог кредиторів, а також наголосив на філософії нового КУзПБ – за боргами зобов’язані платити всі. Доповідач звернув увагу на те, що держава встановила чисельні обмеження і мораторії на застосування процедур банкрутства щодо підприємства державного сектору управління. На думку спікера, мораторій має бути як тимчасовий захід, на жаль, деякі мораторії діють вже більше 20 років. Суддя під час свого виступу на конкретному кейсі – про банкрутство ДП «Харківський завод шампанських вин» проілюстрував негативні наслідки застосування мораторію як для кредиторів підприємства і економіки держави, так і для самого боржника.

Директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов висвітлив тему «Цілі мораторіїв на застосування процедур банкрутства і наслідки їх введення». Доповідач зауважив, що порівняно з минулими роками кількість справ щодо банкрутства як фізичних, так і юридичних осіб постійно зростає. На це впливають численні зовнішні фактори. Тому навантаження на судову систему постійно збільшується. Разом з тим дуже складно змінити ситуацію, адже часто банкрутство призводить у майбутньому до ліквідації, тоді як первинною метою є саме недопущення ліквідації та забезпечення подальшої сталої роботи підприємств. Для того щоб змінити ситуацію, необхідно розв'язувати питання на законодавчому рівні.

Про виконання судових рішень щодо державних підприємств у контексті скасування мораторію, пов’язані банкрутства (включаючи аспекти законодавства ЄС) та використання цифрових рішень для ефективного виконання поінформувала учасників заходу головний радник Програми правового переходу та Європейського банку реконструкції та розвитку Вероніка Брадаутау. Спікерка звернула увагу на рівень інвестицій ЄБРР в Україну та наголосила на тому, що попри складну ситуацію у країні підтримка залишається на високому рівні. Проте одним із ключових факторів залишається виконання судових рішень, адже це суттєво впливає на репутацію України в цілому як партнера. Отже, необхідна постійна оцінка стану виконання та корегування реформ. Важливим, на думку доповідачки, також є введення режиму мораторію на держпідприємства й реформа виконання. Окремо вона проаналізувала тенденції неплатоспроможності та реструктуризації в ЄС і використання сучасних технологій для економічного розвитку країни.

«Банкрутство державних підприємств ОПК: як знайти баланс між інтересами кредиторів та державною безпекою?» – тема доповіді директора Департаменту з правових питань АТ «Українська оборонна промисловість» Даніїла Федорчука. Він розпочав свій виступ з короткого екскурсу в історію роботи УОП до 2022 року та наголосив на тому, що специфікою роботи таких підприємств є часткова чи повна залежність від державного фінансування, що суттєво впливає на їх розвиток. При цьому 61 % УОП мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Після введення воєнного стану в Україні ситуація змінилася, оскільки доводиться виконувати великі обсяги замовлень для потреб Збройних Сил. При цьому перебування УОП у процедурі банкрутства не є перешкодою для укладення державних контрактів, хоча раніше така заборона існувала.

Доповідач розповів також про законодавчі зміни, які відбулися у зв’язку з введенням воєнного стану, і про те, хто є кредитором підприємств ОПК та які сьогодні існують захисні механізми збереження цих підприємств. Спікер для забезпечення балансу між задоволенням інтересів кредиторів і необхідністю безперебійно забезпечувати потреби сил безпеки та оборони запропонував встановлення для державних підприємств ОПК особливого входу підприємства-боржника у процедуру санації, в якій вимоги кредиторів погашались передусім за рахунок результатів господарської діяльності підприємства, а не за рахунок розпродажу активів.

Головний експерт з питань правосуддя в економічній сфері проєкту ЄС «Право-Justice» Олег Михалюк під час виступу зосередився на темі «Законодавчі новації у сфері ліквідації державних підприємств: від теорії до практики». За статистикою, близько 40 % усіх державних підприємств функціонують лише на папері. Так склалося через те, що попередньо законодавцем не передбачалося виходу з кризових ситуацій. Натомість нові законодавчі зміни нададуть більшої юридичної визначеності всім процедурам. Наприклад, наявний чіткий перелік критеріїв, за якими як державне, так і приватне підприємство може бути визнано таким, що його діяльність має бути припинена. А сама процедура цього процесу є структурованою.

На думку експерта, такий підхід дасть можливість уникнути так званих руїн підприємств та існування компаній, які наявні лише на папері.

Професор кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерія Радзивілюк торкнулася питання очікуваних проблем належної ефективності правозастосування, пов’язаних із введенням певних положень Директиви (ЄС) 2019/1023 в національне законодавство України. Науковиця зауважила, що перепони існують перш за все в механізмі реалізації положень документа. Вона також поінформувала слухачів про міжнародну практику підтримки, коли існують спеціальні організації раннього попередження банкрутства (другого шансу), основне завдання яких – інформувати підприємства, якщо вони поступово наближаються до банкрутства, та допомогти покращити ситуацію. На думку доповідачки, в Україні теж необхідно створити таку організацію.

У межах завершальної сесії конференції обговорили питання забезпечення конкурентних засад економіки. Модерувала експертну панель суддя судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС Тетяна Малашенкова.

Начальник відділу розвитку інновацій та підтримки інвестицій департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України Ольга Бакалінська розповіла про основні виклики для України в розрізі Європейської стратегії економічної безпеки.

Про важливість ефективної системи контролю за державною допомогою в Україні йшлося в доповіді радника з питань конкуренції, державних підприємств та приватизації Представництва Європейського Союзу в Україні Панайотіса Стамуліса.

Під час виступу Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко зазначив, що АМКУ системно працює над гармонізацією вітчизняного конкурентного законодавства із європейським. Найголовніше, зауважив він, щоб нові норми й підходи не залишилися на папері, а ефективно застосовувалися на практиці. І в цьому, безперечно, важлива роль належить і судам.

Суддя судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС Ірина Булгакова порушила актуальну тему щодо захисту прав іноземних інвесторів у справах щодо недобросовісної конкуренції.

За останній час господарськими судами розглянуто чимало справ щодо захисту від недобросовісної конкуренції, ВС напрацьовані відповідні правові позиції, що свідчить про сталість і передбачуваність судової практики в цій категорії справ, а також те, що господарські суди здійснюється системний підхід до розгляду справ щодо захисту від недобросовісної конкуренції, що є позитивним моментом для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Крім того, суддя ВС у КГС навела приклади справ, які стосуються захисту прав іноземних суб’єктів господарювання.

Професор кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ніно Пацурія розповіла про сучасний стан правового регулювання публічних і оборонних закупівель і напрями вдосконалення в період повоєнного відновлення.

Перевагами запровадження системи превентивної реструктуризації як стимулу для використання систем раннього попередження та інструментів запобігання неплатоспроможності поділився науковий співробітник кафедри цивільного права, цивільного процесу та банкрутства Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера Джуро Джурич.

На завершення заходу голова КГС ВС Лариса Рогач подякувала колегам та іноземним партнерам за участь у конференції, плідне обговорення актуальних питань та обмін досвідом.

Захід з нагоди 33-ї річниці утворення господарських (арбітражних) судів організував Верховний Суд спільно з проєктом Європейського Союзу «Право-Justice», проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», проєктом Спеціального представника Головування ОБСЄ – Координатора проєктів в Україні «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни», Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.

Відеотрансляція конференції – https://www.youtube.com/live/WlRJUMc5PF8