Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Внесення суб’єктами декларування завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації перешкоджає здійсненню фінансового контролю за їх майновим станом контролюючими органами та шкодить ефективній протидії корупції. Зважаючи на негативні наслідки, які несе в собі декларування недостовірної інформації, законодавцем встановлено кримінальну протиправність такого діяння, яка є юридичним вираженням його суспільної небезпеки.
Таку думку висловив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду під час розгляду касаційних скарг прокурора та засудженого.
У цій справі вироком місцевого суду, залишеним без зміни апеляційним судом, депутата районної ради визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 366-2 КК України, а саме за те, що він, як суб’єкт декларування, умисно, з метою приховання дійсної інформації щодо отриманих доходів за 2020 рік вніс до декларації завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, яку засвідчив власним кваліфікованим електронним підписом.
У касаційній скарзі засуджений стверджував, що він не приховував інформацію про доходи, діяв без прямого умислу на це, а тому в його діях немає складу інкримінованого правопорушення.
Як зазначив ККС ВС, перед безпосереднім внесенням відомостей до декларації, в тому числі про об’єкти декларування, суб’єкт декларування ознайомлюється з правилами заповнення форми декларації. Перед підписанням декларації суб’єкт декларування попереджається про відповідальність за декларування недостовірної інформації.
ККС ВС погодився з висновками суду першої інстанції про те, що депутат районної ради, який був суб’єктом декларування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, умисно вніс до щорічної декларації за 2020 рік недостовірні відомості з метою приховання дійсної інформації щодо отриманих доходів, зваживши при цьому на те, що: він має певну кількість об’єктів декларування, частину з яких задекларував, а деякі залишились незадекларованими; був письмово ознайомлений з вимогами антикорупційного законодавства; відомості, вказані в декларації, відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та свідчать про те, що особа не могла не усвідомлювати внесення неправдивих відомостей та що це не є опискою чи помилкою в підрахунку; сплата податків з отриманого доходу не звільняє від відповідальності за недекларування майна, від оренди якого отримано цей дохід; недостатність практичних навичок роботи на комп’ютері не виправдовує внесення до декларації недостовірних відомостей, зокрема вибіркове зазначення об’єктів декларування.
Постанова ККС ВС від 12 березня 2024 року у справі № 676/4489/22 (провадження № 51-4939км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117849546.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
_03_03.png)