Суддя Верховного Суду пройшла навчання з медіації як способу врегулювання сімейних спорів

Суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Олена Білоконь взяла участь у триденному тренінгу «Медіація як спосіб врегулювання сімейних конфліктів (спорів)».

Мета тренінгу – підвищення обізнаності суддів щодо процедури медіації, розуміння її сутності, принципів і форматів її проведення в конфліктах (спорах), у тому числі сімейних, для формування розуміння доцільності застосування медіації особами, що перебувають у конфлікті, усвідомлення можливих точок дотику та конструктивної взаємодії з медіатором щодо ефективного вирішення конфліктів (спорів), інформування сторін конфлікту (спору) про медіацію як альтернативний спосіб його вирішення.

Програма заходу охопила такі теми:

• поняття, види конфлікту, визначення його соціальної й правової складової; ескалація конфлікту, формули конфлікту, стилі поведінки в конфлікті;
• особливості сімейного конфлікту;
• підходи та шляхи врегулювання сімейного конфлікту (спору);
• врегулювання спору за участю судді; спільність і відмінність процесів; структура процедури: етапи (стадії) та їх особливості;
• підготовчі заходи до медіації; медіація: етапи відкриття, визначення тем і дослідження інтересів;
• медіація: етапи пошук варіантів рішень, торги та укладання угод;
• особливості роботи з інтересами дітей у процедурі медіації;
• транскордонна медіація; інформування щодо медіації; визначення медіабельності;
• робота зі спротивом сторін; етика судді, медіатора, точки перетину;
• роль правників в інформуванні, ініціюванні та супроводі сторін у процедурі медіації (дискусія).

У Рекомендації № R (98) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо медіації в сімейних справах, ухваленій на 616 засіданні заступників міністрів 21 січня 1998 року, визначено сімейну медіацію як позасудову, добровільну, конфіденційну процедуру для врегулювання або запобігання конфліктам (спорам) між членами однієї сім’ї, родини, які пов’язані кровними, шлюбними, дитячо-батьківськими стосунками, і всіма, хто перебуває чи раніше перебував у родинних зв’язках.

Тренери, зокрема, звертали увагу, що медіації передує підготовка, під час якої відбуваються зустрічі з кожною стороною для прийняття рішення про доцільність процедури; ще до початку медіації учасники погоджуються спілкуватися з повагою та не перебиваючи один одного, медіатор дбає про можливість кожного висловитись і бути почутим; сторони та медіатор починають медіацію, лише якщо добровільно обирають її; формат медіації залежить від потреб учасників, вона може відбуватись у спільних (усі разом) чи індивідуальних (сторона і медіатор) зустрічах, в особистих зустрічах або онлайн; спільні зустрічі тривають від 1,5 до трьох годин, а їх кількість залежить від самих учасників; питання, що обговорюються в медіації, як і рішення, які приймаються, визначають сторони (принцип самовизначення).

Зазначили, що медіація – це можливість знайти власні кращі рішення в сімейному конфлікті, коли збереження стосунків є не менш важливим, ніж вирішення спору, адже батьки залишаються батьками, навіть якщо вони розлучаються, а родина залишається родиною навіть після розподілу спадку.

Викладачі на лекціях розповіли про розмежування ролі медіатора, юриста і психолога; про принципи (добровільність, конфіденційність, нейтральність та неупередженість медіатора) і формат проведення медіації; як відбувається медіація; як можуть бути оформлені домовленості за результатами медіації; роль правників у інформуванні, ініціюванні та супроводі сторін у процедурі медіації. Зокрема, роль суддів полягає у впливі на формування: культури альтернативного врегулювання спорів; довіри до медіації з боку суспільства та правничої спільноти; запиту на процедуру медіації сторонами під час реалізації положень п. 2 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, а також у можливості врахування угод за результатами медіації під час прийняття рішення у справі.

Тренінг, що відбувся в м. Києві, організовано ГО «Асоціація сімейних медіаторів України» у співпраці з Національною школою суддів України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Справедливість для всіх».