Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Словник англійської мови Collins назвав слово 2023 року. Ним стала абревіатура «ШІ» – «штучний інтелект». Активний розвиток інформаційних технологій та розширення сфери їх застосування сколихнули суспільство, і якщо ще кілька років тому це питання було не на часі, то вже зараз воно є надзвичайно актуальним та важливим. Тож судова система має бути готовою до нових викликів і реалій життя.
На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час круглого столу щодо презентації Висновку № 26 (2023) Консультативної ради європейських суддів «Рухаючись вперед: використання допоміжних технологій у судочинстві».
Очільник ВС поінформував, що Верховний Суд у своїй практиці вже використовував згаданий Висновок. Так, в ухвалі від 8 лютого 2024 року Касаційний господарський суд у складі ВС наголосив на тому, що система штучного інтелекту «ChatGPT» не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, що були зроблені судом в судовому рішенні. У такий спосіб заявник у цій справі поставив під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення цього питання в рішенні, що набуло статусу остаточного, чим знехтував авторитетом судової влади.
Крім того, КГС ВС зазначив, що апелювання до «позиції» системи штучного інтелекту «ChatGPT», згенерованої нею у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд, є виявом неповаги до суддів ВС, не спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача.
«Тож Висновок КРЄС має не лише теоретичне значення, а і знаходить своє практичне застосування в діяльності судів», – резюмував Станіслав Кравченко.
Голова ВС також висловив вдячність багаторічному надійному партнеру Верховного Суду – Раді Європи та її проєкту «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» за допомогу в організації фахового обговорення згаданого Висновку в межах круглого столу.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов зауважив, що КРЄС пов’язує актуалізацію розвитку електронного судочинства, у тому числі, з пандемією COVID-19. Водночас в українському контексті це питання стало критично важливим у зв’язку з безпрецедентними викликами, зумовленими війною. За таких обставин стало очевидним, наскільки важливим є функціонування електронного судочинства, запровадження новітніх інформаційних систем і диджиталізація робочих процесів для того, щоб відправлення правосуддя в державі не зупинялося.
Суддя Конституційного Суду України, представник України в Консультативній раді європейських суддів Віктор Городовенко та суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді, заступник представника України в КРЄС Єгор Краснов проаналізували ключові аспекти Висновку № 26 КРЄС «Рухаючись вперед: використання допоміжних технологій у судочинстві» (ухвалений 1 грудня 2023 року в м. Страсбурзі).
Як зазначив суддя КСУ, вказаний Висновок підготовлено на основі Великої хартії суддів (2010) та Висновку КРЄС № 14 (2011) «Судочинство та інформаційні технології». Його метою є вивчення переваг і недоліків використання асистивних (допоміжних) технологій під час здійснення правосуддя. Як зазначається в документі, використання технологій суспільством продовжуватиме розвиватися, а тому суди й судова влада повинні йти в ногу з такими подіями. Окрім того, наголошується на важливості розроблення та використання технологій у спосіб, який підтримує та, де це можливо, посилює основоположні принципи верховенства права.
Водночас сфера дії Висновку обмежується використанням конкретних форм сучасних технологій, включно із застосуванням штучного інтелекту (ШІ) для допомоги правосуддю, які використовуються або можуть використовуватися судовими органами.
Крім того, КРЄС вважає, що для кращого забезпечення незалежності та неупередженості судової влади необхідна чітка правова й етична основа для розроблення та використання технологій судовими органами. Такі рамки дадуть більше змоги судовій владі як одній із гілок державної влади забезпечувати верховенство права, оскільки вона все більше адаптується до використання технологій.
Також доповідач розповів про виклики та проблеми, пов’язані із застосуванням ШІ в судочинстві.
Єгор Краснов основну увагу зосередив на особливостях і видах використання в судочинстві цифрових технологій, зазначених у Висновку, зокрема на інструментах обробки даних, електронному поданні документів і проваджень, системах відстеження та управління справами, дистанційних і гібридних слуханнях. Він зазначив, що більшість із цих інструментів уже застосовуються судами, а також органами суддівського врядування.
Серед інструментів обробки даних, які використовують судові органи, можна виокремити ті, які стосуються управління справами на базовому рівні: мовний переклад, переклад доказів, послуги голосового набору, цифровий запис судових нотаток, рішень і наказів.
У ширшому сенсі такі інструменти можуть, серед іншого, створити основу для аналізу інформації про справу, що сприятиме більш ефективному та швидкому її розгляду.
Окрему увагу у виступі було приділено питанням щодо електронного подання документів і судового провадження, використання системи відстеження та управління справами, адміністрування, ефективного планування розкладу та слухань, розподілу справ, відкритості правосуддя і підзвітності.
На завершення доповідачі висловили спільну думку, що впровадження електронних цифрових технологій, безперечно, є важливим як для судової системи, так і для учасників судового процесу. Водночас ці технології існують, щоб допомогти суддям, але не замінити їх.
Народний депутат України Роман Бабій, зокрема, зауважив, що запровадження цифрових технологій у судочинстві допомагає долати виклики, які постали перед Україною спочатку у зв’язку з пандемією COVID-19, а згодом – повномасштабною агресією рф проти України. Наприклад, в українських судах уже застосовуються технології щодо авторозподілу судових справ, можливості відстежування їх руху, використання відеоконференцзв’язку тощо. Окрім цього, він розповів, що зараз на розгляді парламенту перебувають законопроєкти про внесення змін до процесуальних кодексів, серед іншого, стосовно розширення системи дистанційного правосуддя.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Павло Павліш зосередився на межах використання систем штучного інтелекту в судочинстві, адже, на його переконання, можливості ШІ не здатні повністю замінити діяльність суддів із великим досвідом. Доповідач також висловив переконання, що Україна має ще ретельно підготуватися до повноцінної диджиталізації правосуддя, адже в українських судах, наприклад, досі не оцифровані архіви.
«Штучний інтелект зараз вражає (навіть шокує) своїми можливостями настільки, що в когось може скластися враження, що завтра судді вже не будуть потрібні», – зауважив суддя Великої Палати Верховного Суду Микола Мазур. Однак це не так, переконаний він. Сам штучний інтелект визначив такі ключові небезпеки його застосування при відправленні правосуддя:
Тому, на думку судді, попри всі безумовні переваги нових інформаційних технологій вони не можуть замінити людину як центральну фігуру судочинства. Ці технології мають залишатися допоміжним інструментом для суддів та учасників провадження.
У цьому контексті Микола Мазур зазначив, що Україна вже зробила успішні кроки на шляху до цифровізації правосуддя. Ще у 2005 році наша держава одна з перших у світі ухвалила Закон «Про доступ до судових рішень», яким забезпечено функціонування відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень, який працює і нині. Так само досить давно було зроблено ще один революційний крок – запровадження автоматичного розподілу судових справ, що сприяв усуненню суб’єктивізму та зловживань у цьому процесі. Окрім цього, завдяки зусиллям законодавця минулого року на законодавчому рівні було врегульовано питання щодо обов’язкової реєстрації електронних кабінетів для певних учасників судового процесу. «Запровадження всіх цих інформаційних технологій має прагматичні цілі в контексті значної економії часу й коштів», – резюмував суддя.
У своєму виступі голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович насамперед подякував КРЄС за постійну підготовку рекомендаційних висновків як норм «м’якого права».
Щодо ролі допоміжних технологій у судочинстві очільник КАС ВС зауважив, що і пандемія, і повномасштабна війна мали наслідком ще ширше використання таких технологій, зокрема в контексті напрацювань щодо організації роботи в дистанційному режимі.
«Ці технології дуже помічні. Так, на сьогодні в адміністративному судочинстві постає питання щодо відновлення втрачених судових проваджень, наприклад Херсонського окружного адміністративного суду, адже певний час Херсонщина була під окупацією держави-агресора. Завдяки диджиталізації судочинства відновити такі провадження просто, адже відповідні справи були оцифровані», – зазначив Михайло Смокович.
Як вказав голова КАС ВС, люди навіть не помічають, наскільки часто використовують сучасні технології, зокрема можливості штучного інтелекту, в роботі й повсякденні. Але, на переконання Михайла Смоковича, функціонування ШІ обов’язково має бути під контролем людини.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик наголосив, що органи судової влади, звичайно, мають іти в ногу із сучасними тенденціями. За його словами, Висновок № 26 (2023) КРЄС, безумовно, позитивно вплине на процеси реформування і наближення вітчизняної судової системи до європейських стандартів. Він зауважив, що в Україні досить широко застосовують інформаційні технології в системі правосуддя, що полягає, зокрема, у функціонуванні ЄДРСР й авторозподілі судових справ. «Цифрові технології мають бути інструментом покращення судочинства та підвищення якості судових рішень», – зауважив Григорій Усик.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Роман Ігнатов зауважив, що цифрова трансформація у сфері правосуддя в Україні почалася давно. У 2016 році були ухвалені зміни до процесуальних кодексів, які, зокрема, передбачали запровадження ЄСІТС. Це уможливило комунікацію із судом через електронну пошту, проведення судових засідань у режимі відеоконференції, сплату судового збору онлайн та ін. Україна вважається доволі диджиталізованою країною в галузі судочинства.
Доповідач акцентував, що відповідно до Висновку КРЄС № 26 (2023) цифровізація судочинства є допоміжним засобом, завдяки якому демократична держава, що прагне до верховенства права, реально може забезпечити здійснення правосуддя. Водночас він зазначив, що технології можуть створити низку викликів для судової влади, зокрема, щодо гарантування виконання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо застосування ШІ в судочинстві Роман Ігнатов наголосив, що суддя – це насамперед людина. Він вирішує долі, захищає та відновлює порушені права тощо. Робот не може замінити людину, ШІ не може замінити суддю. ШІ може бути лише допоміжним інструментом.
Голова Ради суддів України Богдан Моніч відзначив, що під час спілкування із «ChatGPT» ця система штучного інтелекту сама нагадує, що є лише допоміжним інструментом і має певні обмеження. У Висновку КРЄС № 26 (2023) згадується про те, що ШІ – в руках певних програмістів, ми не знаємо, хто вони та які алгоритми закладають. Тому сьогодні необхідно оцінювати ризики застосування ШІ.
Доповідач наголосив, що насамперед слід думати про створення правової та етичної бази, яка має регулювати порядок використання технологій для того, щоб зберігати саме незалежність і безсторонність суду й при цьому все-таки забезпечувати діяльність судочинства, спрямовану на дотримання прав та основоположних свобод людини.
Голова РСУ зауважив, що підготовка вказаного Висновку, з одного боку, свідчить про те, що вже є певні побоювання щодо втрати контролю або заміщення людської ролі в судочинстві. Але ідея Висновку полягає в тому, що розвиток технологій неминучий, тому необхідна взаємодія між технологіями та працівниками суду. Тут не йдеться про якийсь конфлікт чи майбутню війну людей і роботів.
Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук наголосив, що круглий стіл повинен дати чіткий сигнал суспільству про те, що найближчі десятиліття їхні справи будуть слухати судді. На захисті громадян стоїть Конституція України, ч. 1 ст. 127 якої починається словами: «Правосуддя в Україні здійснюють судді».
Він звернув увагу, що в самій назві Висновку КРЄС № 26 (2023) використано слова «допоміжні технології», а в п. 14 документа перераховуються такі технології, як інструменти обробки даних, електронне подання документів, системи відстеження та управління справами, дистанційні та гібридні слухання. Саме так КРЄС бачить місце і роль технологій, які мають допомагати судді ефективно забезпечувати правосуддя.
Микола Оніщук зазначив, що цей Висновок здатний допомогти системі правосуддя вирішувати одну з нагальних проблем – проблему доступу до правосуддя, складником якої є проблема тривалості судових проваджень. Застосування інформаційних технологій може суттєво пришвидшити розгляд справ у судах. Таке бачення, на думку доповідача, сьогодні має бути домінуючим.
Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко розповіла, що застосування новітніх технологій може мати позитивний ефект на процес виконання рішень ЄСПЛ.
В Україні є низка проблем, які ідентифікував ЄСПЛ і вже перевів їх у категорію системних. Тож Україна повинна вжити комплексних поетапних заходів для виправлення і покращення правової системи. Однією з таких системних структурних проблем є проблема надмірної тривалості судових проваджень. Уперше ЄСПЛ ідентифікував таку проблему ще у 2004 році. Останній раз Комітет міністрів Ради Європи розглянув стан виконання рішень у відповідній групі справ у червні 2023 року.
Доповідачка зазначила, що Комітет міністрів РЄ визнає труднощі, з якими стикаються державні органи влади України й насамперед судова влада у зв’язку з російською агресією. Але при цьому Комітет міністрів РЄ закликав державні органи продовжити демонструвати тверду політичну волю та надавати пріоритет питанню забезпечення ефективного здійснення правосуддя.
Під час модерованої дискусії «Проблемні питання цифровізації судочинства в Україні» суддя ВП ВС Микола Мазур зазначив, що одним з елементів обговорення використання новітніх технологій може бути питання потенційних загроз у контексті здійснення кримінального провадження. Наприклад, підроблення доказів за допомогою таких технологій.
За його словами, сьогодні потрібно розробляти механізми документування електронних доказів, які містяться в матеріалах справи, таким чином, щоб не виникало сумнівів у цілісності «chain of evidence» (тобто ланцюжка доказів від моменту їх отримання до моменту, коли їх побачить суд).
Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук звернув увагу на те, що в кримінальній юстиції новітні технології, зокрема й ШІ, вже використовуються. Так, ці технології застосовуються на стадії досудового розслідування (спеціалізовані програми розпізнавання обличчя, голосу особи), у тому числі під час розслідування воєнних злочинів.
За його словами, нині потрібно унормовувати застосування цих технологій, установити відповідні правила.
«Сьогодні створені всі умови для подальшого використання новітніх технологій у роботі судів та їх удосконалення. Екстраординарні умови війни, брак і відтік кадрів, великий обсяг інформації, з яким доводиться працювати, наявність “аналогової бюрократії” та втома від неї – це якраз ті умови, які створюють необхідність і дають змогу використання новітніх технологій та покращення роботи», – зауважив Олександр Марчук.
Водночас, за його словами, потрібно проаналізувати, якою буде користь від використання новітніх технологій для підвищення ефективності та якими є ризики, потенціал і функціонал їх використання.
«За технологіями – майбутнє. Але, говорячи про майбутнє, потрібно проаналізувати, в якому стані перебувають ті технології, які ми сьогодні використовуємо», – наголосив Олександр Марчук.
Доповідач звернув увагу, зокрема, на важливість комунікації учасників судового процесу із судом через електронний кабінет. Це дає змогу економити кошти та пришвидшувати отримання необхідних документів. Хоча іноді трапляються випадки, коли судове рішення через електронний кабінет іде п’ять днів, тому є що вдосконалювати.
Голова ККС ВС акцентував також на питанні впливу електронного документообігу на тривалість розгляду справ. Так, у ККС ВС від моменту надходження касаційної скарги до ухвалення судового рішення проходить у середньому 8–12 місяців. Коли комунікація відбувається через електронний кабінет, то тривалість розгляду суттєво зменшується: в окремих випадках розгляд тривав 3 місяці.
Тому новітні технології є важливим інструментом для пришвидшення розгляду справ і дотримання прав учасників судового процесу, їх потрібно розвивати, удосконалювати та максимально використовувати в кримінальній юстиції.
Керівниця проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України Оксана Літвінова звернула увагу на ключові аспекти Висновку, які стосуються застосування ШІ в органах судової влади. Зокрема, йдеться про те, що документи повинні бути придатними для машинного читання для їх оцифрування, яке має бути стандартизованим. Крім того, для ефективної роботи електронного суду важливою є наявність шаблонів судових документів. Також використання технологій сприятиме переоцінці та спрощенню процесів у суді, доступності електронних файлів у будь-який час.
Перший заступник керівника Апарату ВС Расім Бабанли поділився візією використання цифрових технологій у судочинстві, зауваживши, зокрема, про те, що завдяки застосуванню ШІ разів у десять покращився пошук релевантної судової практики в Базі правових позицій Верховного Суду.
Суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Ганна Вронська акцентувала на фінансовій мотивації використання електронного суду: відповідно до закону при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Голова Комітету РСУ з питань співпраці зі ЗМІ, державними та недержавними органами та організаціями Андрій Потапенко наголосив на важливості висновків КРЄС, які є одними з базових документів для органів суддівського самоврядування, окреслив проблемні питання електронних справ.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Роман Сабодаш розповів про особливості формування досьє суддів і кандидатів на посади суддів в електронному вигляді.
Також учасники модерованої дискусії обговорили питання щодо законодавчих ініціатив у сфері цифровізації правосуддя: внесення змін до процесуальних кодексів на період воєнного стану (стосовно дистанційного правосуддя, письмового провадження), запровадження дистанційного з’їзду суддів, надання помічникам суддів права підписувати електронні примірники судових рішень власним КЕП або за дорученням судді використовувати КЕП судді. Під час дискусії йшлося і про захист персональних даних, що обробляються судовими органами з використанням інформаційних технологій, використання електронних кабінетів в ЄСІТС та інші питання, пов’язані із застосуванням новітніх інформаційних технологій.
Денис Маслов також акцентував, що за час війни і законодавча, і судова влада продовжували докладати зусиль для розвитку новітніх технологій. Так, за його словами, зараз триває активна робота над тим, щоб створити таку ІТ-інфраструктуру, яка максимально відповідатиме потребам користувачів судових послуг, буде зручною та корисною для сторін у справах, суддів і працівників апаратів судів.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак передусім зазначив, що представники РЄ дуже добре розуміють масштаби викликів, спричинених агресією рф проти України: «Бракує слів, щоб висловити нашу повагу стійкості та відданості українського народу та органів державної влади України в ці складні часи. Також щиро дякуємо Верховному Суду за плідну й тісну співпрацю».
За його словами, поточний стан правосуддя в країнах – членах Ради Європи засвідчує стрімкий розвиток сучасних технологій і їх застосування в судочинстві. Ідеться, серед іншого, про використання в судових процесах аудіозаписів, відеозв’язку, електронного документообігу, можливостей штучного інтелекту тощо.
«Розвиток допоміжних технологій і їх використання судовою владою – неминучий процес, особливо для України з огляду на специфіку судочинства в умовах повномасштабної війни та надмірного навантаження на суддів», – наголосив Мачей Янчак.
Диджиталізація судочинства повинна відповідати стандартам РЄ щодо гарантування правовладдя та суддівської незалежності. Як зауважив спікер, з одного боку, використання сучасних технологій у судочинстві може зміцнити його. З іншого – це може призвести до низки викликів для правосуддя, як-от загроза незалежності судової влади та збереженню цілісності персональних даних і доказів. Голова Офісу РЄ в Україні додав, що для ефективного забезпечення доступу до цифрових технологій важливими є системне навчання суддів, прокурорів, адвокатів, належне фінансування та час, щоб запобігти виникненню ризиків щодо забезпечення прав людини. Україні в цьому питанні варто орієнтуватися на досвід країн – членів РЄ.
Насамкінець Мачей Янчак запевнив, що Рада Європи через свій проєкт «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» й надалі допомагатиме судовій владі України, зокрема в контексті цифровізації судочинства та судової реформи.
Керівник відділу з питань незалежності судової влади Секретаріату КРЄС Арташес Мелікян висловив солідарність із колегами з України й українським народом загалом, які працюють і живуть у жахливих умовах повномасштабної війни.
Спікер акцентував, що обговорюваний Висновок Консультативної ради європейських суддів базується на історії успішної реалізації попередніх висновків КРЄС в Україні. Так, відповідно до даних із ЄДРСР понад 132 тис. рішень українських судів містять посилання на висновки КРЄС. До того ж усі 26 висновків КРЄС перекладені українською мовою. Це свідчить про усвідомлення Україною важливості дотримання європейських стандартів у судочинстві.
Штучний інтелект і допоміжні технології не повинні замінити суддів, переконаний Арташес Мелікян. Основна ідея Висновку № 26 (2023) КРЄС полягає в тому, що правосуддя – в руках людини, яка повинна відповідати стандартам незалежності й неупередженості суддів. «Технології створені для того, щоб допомогти суддям, зробити їхню діяльність ефективнішою та сприяти рівному доступу до правосуддя для всіх учасників судового процесу», – підсумував він.
Круглий стіл організували спільно Верховний Суд і відділ програм співробітництва Ради Європи в межах проєкту РЄ «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду».
Відеозапис заходу доступний на ютуб-каналі Верховного Суду за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=dwOE6Z0fltA.
_03_03.png)