Десять років російської агресії проти України: суддя ВП ВС долучився до обговорення викликів, які постали перед Україною

Роль міжнародних судових інституцій у відновленні правосуддя провідна, особливо коли йдеться про необхідність притягнення до відповідальності за воєнні злочини вищого військово-політичного керівництва держави-агресора, оскільки згідно з міжнародним правом вони користуються імунітетом. Водночас розгляд більшості справ, пов’язаних зі спровокованим рф збройним конфліктом, який розпочався в Україні ще за вісім років до повномасштабного вторгнення росії до України, покладається на українські суди.

На цьому наголосив суддя Великої Палати Верховного Суду Микола Мазур під час дискусійної панелі «Схід» у межах медіамарафону «10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості», присвяченого обговоренню безпрецедентних випробувань, через які Україна проходить протягом останніх десяти років.

Микола Мазур поділився своїм досвідом щодо подій, які розпочалися 2014 року: «Тоді я працював суддею в невеликому місті Попасна Луганської області. Я пам’ятаю часи, коли в Попасній з’явилися озброєні банди. Однак ми продовжували ухвалювати рішення іменем України, хоча в деяких судах були випадки, коли такі озброєні банди перешкоджали роботі судів і вимагали від українських суддів здійснювати правосуддя іменем незаконних новоутворених “республік”». Згодом українські воїни звільнили Попасну, місто опинилося на лінії розмежування. За словами судді, попри періодичні обстріли міста українські судді продовжували забезпечувати там правосуддя.

Як зауважив спікер, події, які розпочалися у 2014 році, змінили життя багатьох людей. Змінили вони і функціонування всієї судової системи України. На той час правова система й законодавство нашої держави не були пристосовані до викликів, пов’язаних з агресією рф.Одним із таких викликів стало те, що частина судів опинилися на тимчасово окупованій території України і, як наслідок, припинили свою роботу. Тож держава мала забезпечити можливість доступу до правосуддя громадянам, які проживали на тимчасово окупованих територіях.

«Такі механізми були розроблені. Було прийнято законодавство, яке дозволяло змінити підсудність справ судів на окупованих територіях. Перше таке рішення було ухвалене у вересні 2014 року. Так само було прийнято законодавство, яке дозволяло суддям із судів, які опинилися на тимчасво окупованій території, шляхом відряджень переводитися в пришвидшеному режимі до судів, які продовжували здійснювати правосуддя», – повідомив Микола Мазур. Він пояснив, що розроблені ще тоді механізми знадобилися зараз, після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року. Це дало змогу протягом першого місяця повномасштабного вторгнення ухвалювати рішення щодо забезпечення діяльності судової влади.

Також на той час українські суди стикнулися з проблемами щодо розгляду нових категорій справ, зауважив доповідач. Перша категорія – справи, пов’язані з переслідуванням осіб, причетних до діяльності терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». Друга – справи стосовно захисту прав людини в умовах окупації, адже тоді виникало багато питань, які неможливо було вирішити відповідно до законодавства, не пристосованого до воєнного часу.

Серед таких проблем було питання щодо встановлення фактів народження або смерті на тимчасово окупованій території. І саме це питання було вирішене завдяки формуванню судової практики: суди почали застосовувати «намібійські винятки» – принцип міжнародного права, вперше сформульований Міжнародним судом ООН у справі щодо окупації Намібії в 1971 році. Суть цього принципу полягає в тому, що акти окупаційної влади, як правило, не повинні визнаватися законними, крім випадків, коли це може підірвати основоположні права людини, як-от акти щодо реєстрації фактів народження, смерті та шлюбу. Тож українські суди почали брати до уваги такі документи, видані на тимчасово окупованих територіях, разом з іншими доказами.

Окрім цього, Микола Мазур акцентував, що кримінальні провадження, пов’язані з агресією рф, мають розглядати саме українські суди, адже жоден міжнародний орган не в силах розглянути тисячі справ, які стосуються як подій, що відбувалися на сході України з 2014 року, так і подій під час повномасштабного вторгнення. Серед таких резонансних справ – вирок щодо колишнього президента України Віктора Януковича, яким його було засуджено за вчинення державної зради і пособництво у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни проти України. Цей вирок залишив у силі Верховний Суд. Так само було засуджено інших функціонерів, які сприяли такій агресії. Наприклад, Верховний Суд залишив у силі вирок щодо колишнього голови так званого Верховного суду так званої ДНР, який був громадянином рф.

«Я думаю, що досвід, набутий українськими судами, є вагомим. Звичайно, суди не могли вирішити абсолютно всіх проблем, які розпочалися 2014 року, тому що деякі проблеми об’єктивно не можуть бути вирішені, оскільки на окупованих територіях було втрачено багато матеріалів справ. Утім, немає сумнівів, що українські суди (поряд із міжнародними) можуть внести свій вагомий вклад в утвердження справедливості», – висловив переконання Микола Мазур.

Медіамарафон організував Медіацентр «Україна – Укрінформ».

Фото надані організаторами.

Відеозапис заходу доступний за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=QhO2dOZaQwc.