Суддя ВС висвітлила проблемні питання щодо ухвал про надання дозволів на обшуки приміщень нотаріусів, доступ до документів та їх вилучення

Надання правоохоронним органам тимчасового доступу до документів і реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, дозволів на проведення обшуків у приміщеннях нотаріусів та вилучення документів і реєстрових книг, а також інші питання обговорювали учасники дискусії «Гарантії нотаріальної діяльності в розрізі завдання кримінального провадження», серед яких була суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів.

Суддя зазначила, що ухвали про надання дозволів на обшуки приміщень нотаріусів, тимчасовий доступ до речей і документів та їх вилучення не оскаржуються в касаційному порядку. Однак ККС ВС періодично готує огляди та проводить аналізи судової практики, зокрема щодо особливостей оскарження певних категорій ухвал слідчих суддів, постановлених під час досудового розслідування.

Надія Стефанів акцентувала, що треба розрізняти кримінальні провадження щодо, можливо, незаконних дій нотаріуса й ті, до яких нотаріус не має стосунку, але в нього зберігаються документи, які можуть бути доказами вини інших осіб. «Тому дуже важливо слідчим органам розділяти їх і застосовувати інші заходи забезпечення кримінального провадження, а не тільки подавати клопотання про проведення обшуку в офісних приміщеннях чи житлі нотаріуса в кримінальних провадженнях, у яких відсутня обґрунтована підозра саме нотаріусу», – сказала суддя.

Також вона зауважила, що законодавство не передбачає для нотаріусів такого захисту, як, наприклад, для адвокатів. Надання нотаріусам більших гарантій захисту допомогло б захистити нотаріальну таємницю так само, як зараз захищається адвокатська таємниця. Необхідно забезпечити баланс захисту інтересів кримінального провадження, з одного боку, та інтересів не тільки нотаріусів як суб’єктів зберігання документів, що містять нотаріальну таємницю, а й інтересів осіб, які звертаються до нотаріуса, з іншого боку. Цей баланс може бути віднайдений шляхом внесення змін до законодавства.

Крім того, Надія Стефанів звернула увагу на статус слідчого судді як процесуальної особи. Зазначила, що слідчий суддя – це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а не суддя, який уповноважений здійснювати судове провадження.

Суддя акцентувала на тому, що законодавець запровадив цей інститут для запобігання свавіллю слідчих органів під час досудового розслідування. Слідчий суддя ще не є судом, але вже не є слідчим, він контролює діяльність органів досудового розслідування з метою забезпечення дотримання прав і свобод осіб у кримінальному провадженні.

При цьому, наголосила Надія Стефанів, якщо слідчий суддя надає дозвіл на обшук офісу чи квартири нотаріуса, вилучення речей та документів, у відповідній ухвалі має бути зазначено, де конкретно, з якою метою треба провести обшук, які конкретно документи має бути вилучено. Нехтування цими правилами призводить до того, що вилучаються цілі архіви документів, водночас відсутні строки їх повернення, у представника органу досудового розслідування немає обов’язку зберігати їх належним чином тощо.

Доповідачка висловила думку про доцільність створення робочої групи для напрацювання пропозицій законодавчих змін, спрямованих на врегулювання проблем, які обговорювалися на заході.

Нотаріуси запитали в Надії Стефанів, чи можуть бути визнані недопустимими докази, отримані з грубим порушенням Закону України «Про нотаріат». Суддя зазначила, що ч. 1 ст. 86 КПК України визначає допустимим доказ, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. КПК України передбачає можливість проведення обшуків, вилучення речей і документів, тимчасовий доступ до документів. Але, на думку доповідачки, суддя, вирішуючи питання про допустимість доказів, має тлумачити відповідну норму ширше та перевіряти, чи при отриманні певного доказу дотримано законодавства України. Наприклад, якщо Закон України «Про нотаріат» забороняє вилучення певних документів і речей (зокрема, книг реєстрів нотаріальних дій) чи визначає порядок їх зберігання, доказ, отриманий з порушенням відповідних норм Закону, повинен бути визнаний недопустимим.

Дискусію на тему «Гарантії нотаріальної діяльності в розрізі завдання кримінального провадження», яка відбулася  в м. Києві 15 січня 2024 року, організувало відділення Нотаріальної палати України.