Превентивна реструктуризація: суддя ВС узяв участь в обговоренні реформи сфери неплатоспроможності

Основні положення проєкту Закону від 12 жовтня 2023 року № 10143 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» стали предметом обговорення під час круглого столу, до участі в якому долучився секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський.

Як зазначив суддя, ідея та питання, що охоплюються цим законопроєктом, фрагментарно відображені в КУзПБ. Відповідно до змісту статей 1, 4, 5 КУзПБ передбачено санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Олег Васьковський також навів статистичні дані щодо розгляду КГС ВС справ про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство. Так, за 2021–2023 роки розглянуто 13 справ, у яких предметом розгляду були питання досудової санації. Зокрема, у трьох справах відмовлено в затвердженні плану санації, у двох – затверджено, 3 справи направлено на новий розгляд, а за результатами розгляду ще трьох справ до плану санації внесено зміни.

На переконання Олега Васьковського, суд має займати активну процесуальну позицію при затвердженні заходів, що дають змогу запобігти неплатоспроможності боржника на ранній стадії, не заходячи в процедуру банкрутства. Ця позиція має полягати в повному, всебічному та об’єктивному з’ясуванні обставин, що стосуються перевірки порядку його схвалення й дослідження змісту плану.

Також Олег Васьковський відзначив якісне поєднання норм матеріального та процесуального права і назвав позитивною норму щодо затвердження типової форми плану превентивної реструктуризації. На переконання судді, його загальна структура та форма має бути універсальною. Ще одним важливим аспектом, на який звернув увагу спікер, є розуміння ідеології тих чи інших нововведень і норм. Зокрема, що стосується визначення термінів, а також їх корегування.

У цьому контексті суддя зазначив, що ч. 1 ст. 1 КУзПБ доповнюється визначенням змісту поняття «загроза неплатоспроможності». Але одночасне використання поняття «ознаки неплатоспроможності» без його визначення лише ускладнюватиме тлумачення і надасть сторонам додаткові можливості для маніпуляцій.

Ще один дискусійний термін, який запропоновано законодавцем, – «підвищений стандарт доказування». За словами судді, цей термін взятий зі сфери доказування, з процесу. У проєкті він застосовується для того, щоб боржник довів перспективність виконання плану превентивної реструктуризації, однак перспективність – це категорія більш економічна. У той же час термін «підвищений стандарт доказування» введено судовою практикою, він застосовується для того, щоб працювати з кредиторськими вимогами й чітко визначати реальність, об’єктивність і дійсність цих вимог.

Олег Васьковський звернув увагу і на строки, які передбачені для вирішення судом питання про прийняття заяви та відкриття процедури превентивної реструктуризації, та зауважив, що строк 5 днів є надто коротким. Наприклад, для відкриття провадження у справі про банкрутство, де є один ініціюючий кредитор, законодавець дає щонайменше 2 тижні. Також спікер привернув увагу на строки для затвердження та виконання плану превентивної реструктуризації. 

Суддя запропонував, щоб вирішення питання про прийняття / відмову у прийнятті заяви про відкриття процедури превентивної реструктуризації пов’язувалось не з ухвалою суду про прийняття заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, як це передбачено в законопроєкті, а з ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду уникнення блокування кредиторами застосування до боржника процедури превентивної реструктуризації.

Насамкінець Олег Васьковський наголосив на важливості комунікації між стейкхолдерами, що сприятиме якісному обговоренню законодавчих ініціатив.

Участь в обговоренні взяли також народні депутати України, представники Міністерства юстиції України, Асоціації приватних виконавців України, банківської спільноти, арбітражні керуючі та юристи-практики.

Круглий стіл «Превентивна реструктуризація» відбувся за ініціативою Національної асоціації арбітражних керуючих України та за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice».