Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Захист прав людини і відступ від конвенційних зобов’язань під час війни, співвідношення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, розгляд міждержавних справ у ЄСПЛ, відправлення правосуддя відповідно до стандартів і рекомендацій Ради Європи в умовах воєнного стану – такі теми обговорили під час XI Щорічного міжнародного форуму з практики Європейського суду з прав людини.
Звертаючись до учасників заходу із вступним словом, заступник Голови Верховного Суду Олександр Мамалуй акцентував, що продиктовані війною умови сьогодення створюють нові виклики. Проте всі державні інституції України об’єднують свої зусилля, щоб забезпечити дотримання прав людини в такі складні для держави часи. А підтримка міжнародних партнерів України на цьому шляху є безцінною.
Як зауважив спікер, серед викликів, спричинених збройною агресією, – виникнення умов для застосування Україною як державою – учасницею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст. 15 цієї Конвенції, що передбачає відступ від зобов’язань під час війни. У такому разі на органи державної влади покладається завдання ретельно оцінювати (а на національні суди – перевіряти) необхідність обмеження прав і свобод людини щодо легітимності, співрозмірності та пропорційності таких обмежень.
Війна як явище, що завжди супроводжується насильницькими злочинами та руйнуваннями, потребує напрацювання ефективного й доступного регламентованого порядку реституції, щоб кожен громадянин, який зазнав шкоди від війни, отримав відповідне відшкодування. Із цією метою, нагадав Олександр Мамалуй, Рада Європи створила Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України. «Це яскраво свідчить, що РЄ не просто не залишається осторонь проблем України, а займає проактивну позицію в цих питаннях. Сподіваюся, що це зрештою дасть змогу забезпечити відшкодування заподіяних збитків коштом держави-агресора», – додав він.
Заступник Голови ВС зауважив, що ще одним завданням, яке постало перед нашою державою на тлі збройної агресії рф, є необхідність створення механізму, який допоможе притягти всіх винних у цій війні до відповідальності, забезпечивши цим дотримання фундаментального принципу невідворотності покарання. На переконання спікера, у цьому контексті серед основного арсеналу засобів боротьби мають бути основоположні принципи та критерії, закріплені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, і практика їх тлумачення Європейським судом з прав людини.
Звернув увагу Олександр Мамалуй і на останні напрацювання в напрямі використання національними судами України конвенційних стандартів у своїй практиці. Зокрема, Верховний Суд продовжує готувати та публікувати огляди найважливіших рішень ЄСПЛ. Також для суддів ВС логічним і закономірним кроком у процесі розгляду складних питань є звернення до практики ЄСПЛ. Верховний Суд продуктивно комунікує з ЄСПЛ за допомогою платформ «Superior Courts Network» і «Knowledge Sharing platform». «ВС у межах своєї компетенції продовжує діяльність щодо забезпечення виконання рішень ЄСПЛ, ухвалених щодо України, та недопущення можливих порушень у майбутньому», – зазначив заступник Голови ВС.
Суддя Великої Палати ВС Дмитро Гудима виступив із доповіддю «Деякі проблеми перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у зв’язку зі встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною конвенційних зобов’язань».
Суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів під час доповіді «Право на справедливий суд = право на гендерно чутливий суд» зауважила, що під час збройного конфлікту в Україні гендерне питання суттєво посилилося. Доповідачка порушила такі питання:
Суддя наголосила, що забезпечення права на рівність, гендерно чутливий підхід є складовими принципу справедливості, досягнення якого прагне правосуддя. Гендерно чутливе правосуддя – невід’ємна частина справедливого правосуддя. Сьогодні це дуже важливо враховувати судам, які розглядають кримінальні провадження, пов’язані не тільки з домашнім чи гендерно зумовленим насильством, але й з насильством, що призводить до тяжких тілесних ушкоджень чи смерті людини.
Надія Стефанів зазначила, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є гендерно нейтральним документом. Однак ЄСПЛ має усталену практику щодо порушень прав жінок, зокрема насильства стосовно жінок, а також визначає декілька важливих принципів рівного доступу жінок до правосуддя. Також суддя звернула увагу, що Протокол № 12 до Конвенції містить загальну заборону дискримінації за будь-якою ознакою (статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до певної національної меншини, майнового, родинного чи іншого становища), причому стать стоїть на першому місці в переліку ознак, за якими заборонена дискримінація.
Доповідачка звернула увагу на справу «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Turkey, 2009), в якій ЄСПЛ зробив висновок, що домашнє насильство, жертвою якого стала заявниця, «може вважатися гендерно мотивованим насильством, що є однією з форм дискримінації щодо жінок».
Вона проаналізувала рішення у справі «Еремія та інші проти Республіки Молдова» (Eremia and Others v. the Republic of Moldova, 2013), в якому ЄСПЛ вказав, що «дії органів державної влади у відповідь на акти насильства щодо першої заявниці були не просто неефективними чи запізнілими, а й зводилися до неодноразового потурання подібним актам насильства і відображали дискримінаційне ставлення до першої заявниці через її стать», а також низку інших рішень Суду.
Крім того, суддя звернула увагу на Протокол Берклі – рекомендаційний документ, який у 2020 році представили Центр прав людини Університету Берклі в Каліфорнії та Офіс Верховного комісара ООН з прав людини. Цей документ окреслює мінімальні стандарти для пошуку, збирання, зберігання, перевірки та аналізу доказів з відкритих джерел і може слугувати практичним посібником для адвокатів, журналістів та дослідників.
Доповідачка навела рішення ЄСПЛ у справі «Грузія проти Росії (ІІ)» (Georgia v. Russia (II), заява № 38263/08 від 21 січня 2021 року). В ньому Суд посилався на звіт «Супутникові зображення високої роздільної здатності та конфлікт у Південній Осетії», опублікований Американською асоціацією сприяння розвитку науки (AAAS), встановивши, що аналіз супутникових знімків у звіті являє собою об’єктивний доказ, що стосується питань, які мають бути визначені в цій справі, і, зокрема, причини пошкодження будинків у Грузії.
Також у заході взяв участь суддя ВС у Касаційному адміністративному суді Сергій Уханенко.
У форумі взяли участь судді ЄСПЛ, Верховного Суду та судів загальної юрисдикції, представники органів судової, законодавчої та виконавчої влади, юристи-практики, науковці, представники та міжнародні експерти Ради Європи.
Захід організувала Програма підтримки ОБСЄ для України в межах проєкту «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя. Фаза ІІ» та спільно з проєктом РЄ «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» у співпраці з юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка, Верховним Судом і Національною школою суддів України.
_03_03.png)