Забезпечення єдності судової практики, оптимізація мережі судів і заповнення вакантних посад суддів: Голова ВС окреслив пріоритетні завдання судової влади

Позаминулий тиждень ознаменувався важливою подією – Україні відкрита подальша дорога до вступу до Європейського Союзу. Водночас перед нашою державою поставлені певні умови, однією з яких є реформування судової системи.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час ХІІ Судового форуму «Судова влада: як вийти з кризи?».

Під час свого виступу очільник ВС окреслив найбільш гострі проблеми, що постали перед судами, серед яких чи не найбільшою є нестача кадрів у судах першої та апеляційної інстанцій. Суттєво зменшився і кадровий склад касаційної інстанції –у Верховному Суді близько 25 % посад суддів від штатної чисельності на сьогодні є вакантними. Втім, навіть за таких умов судді та працівники апаратів судів продовжують виконувати свої професійні обов’язки щодо забезпечення правосуддя.

Крім того, актуальною лишається потреба в оптимізації та вдосконаленні мережі судів для того, щоб вона відповідала вимогам сьогодення.

Також Голова ВС додав, що однією з проблем усередині судової системи є випадки неоднакового застосування норм права, що здебільшого зумовлені недоліками та нестабільністю законодавчого регулювання певних правовідносин. Так само і відступ від раніше сформованих судом правових позицій досить часто пов’язаний саме зі зміною законодавства.

Станіслав Кравченко зауважив, що оскільки ВС не може виходити за межі вимог касаційної скарги, іноді Суд має розглянути декілька різних проваджень, щоб мати змогу сформувати цілісну позицію щодо певного питання.

Разом із тим Голова ВС акцентував на відсутності механізму забезпечення єдності судової практики з питань, що розглядаються слідчими суддями та виникають у справах про адміністративні правопорушення, – відповідно до норм КПК України ухвали слідчих суддів і судові рішення у вказаній категорії справ не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на це нині активно обговорюють питання щодо можливості вирішення цієї проблеми в позапроцесуальний спосіб, зокрема шляхом здійснення узагальнень судової практики з метою формування єдиних усталених підходів до розгляду проваджень, касаційний перегляд яких не передбачений законодавством.

Станіслав Кравченко також звернув увагу на роль Суду в законотворчому процесі, зазначивши, що низка змін до процесуального законодавства, внесених від початку повномасштабного російського вторгнення, – результат конструктивної співпраці представників судової влади та парламенту. Також за останні кілька місяців Пленум ВС тричі надавав висновки щодо законопроєктів, які стосувалися організації роботи органів системи правосуддя.

Крім того, змін зазнав і КК України: законодавець, зокрема, доповнив Особливу частину Кодексу новими статтями, що передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України. До того ж від початку широкомасштабної війни на розгляді судів з’явилася нова категорія кримінальних проваджень – щодо воєнних злочинів. З огляду на це ще з квітня 2022 року судді почали активно аналізувати міжнародну практику із цих питань, а також проходити навчання щодо особливостей розгляду відповідних справ.

На прикладі справ, які розглядає судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суддя ВС у КГС Олена Кібенко продемонструвала, як Суд формує нові правові позиції і як відбувається розвиток судової практики.

Суддя висвітлила проблемні питання, що виникають у справах, пов’язаних із визначенням розміру статутного капіталу та часток учасників. Зокрема, у справі № 924/700/21 постало питання, чи може визначення судом розміру статутного капіталу та часток учасників призводити до втрати учасниками товариства права на частку. Суд виснував, що втрата цього права можлива лише у випадках витребування частки із чужого незаконного володіння або переведення на позивача прав та обов’язків покупця частки. Такий спосіб захисту прав позивача, як визначення розміру статутного капіталу та часток учасників, не може призводити до втрати іншими учасниками товариства права власності на їхні частки та статусу учасників (корпоративних прав), тобто до фактичного виключення учасників з товариства. Втім, інша справа (№ 907/922/21) була передана на розгляд судової палати для відступу від вказаної позиції.

Також суддя проаналізувала судову практику щодо переведення прав покупця при удаваному договорі дарування акцій / часток. ВС дійшов висновку, що якщо закон передбачає переважне право інших осіб на купівлю певного майна, то його власник, який вчинив правочин дарування, має довести розумні мотиви такого правочину. За відсутності таких мотивів (зокрема, у разі дарування майна, яке має значну вартість, сторонній особі) суд може визнати правочин удаваним (постанови ВС від 13 жовтня 2021 року та від 3 листопада 2022 року у справі № 912/3747/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 922/2182/21, постанова ВСУ від 7 вересня 2016 року у справі № 6-1026цс16).

При розгляді цієї категорії справ виникає питання щодо вартості акцій / часток, яку має сплатити сторона, що доводить удаваність договору дарування і просить перевести на неї права та обов’язки покупця. У постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 922/2182/21 ВС вказав, що це має бути номінальна вартість, якщо відповідачі не довели іншого. Однак справу № 910/1338/21 передано на розгляд судової палати для відступу від цієї позиції. Суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати переведення прав покупця за ринковою вартістю частки, тобто саме позивач, а не відповідач має надати суду висновок незалежного оцінювача щодо ринкової вартості частки та внести відповідну суму на депозитний рахунок.

Окрему увагу Олена Кібенко приділила питанню захисту прав учасника товариства при ухваленні товариством рішення з порушенням процедури. Вона зауважила, що раніше ВС підтримував більш формальний підхід, за яким позивачеві було достатньо довести порушення процедури ухвалення рішення загальними зборами чи іншим органом для того, щоб визнати його недійсним. Відповідно до останніх правових позицій – необхідно також з’ясувати, чи було порушення процедури, чим це рішення порушує права учасників, чи можуть вони бути поновлені, які можливі наслідки для товариства та інших учасників у разі визнання рішення недійсним з метою дотримання балансу інтересів (постанова від 15 червня 2022 року та від 13 вересня 2023 року у справі № 910/6685/21, а також у справі № 910/3882/21, від 1 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21).

Олена Кібенко також звернула увагу на специфіку визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ (постанова від 16 серпня 2023 року у справі № 904/1711/222) та ТОВ, створених як родинний бізнес (постанова від 29 вересня 2021 року у справі № 914/1912/19).

Також суддя проаналізувала постанову ВП ВС від 6 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20, у якій вирішено низку проблем, пов’язаних із припиненням корпоративних та трудових відносин з директором товариства за рішенням суду (коли учасники товариства ухиляються від вирішення цього питання). Водночас деякі питання ще лишаються відкритими, зокрема: з якої дати припиняються повноваження директора в разі його звільнення за рішенням суду; яка особа зазначається в ЄДР як керівник товариства в разі задоволення судом вимоги про припинення трудових відносин з директором.

З презентацією Олени Кібенко можна ознайомитися за посиланням: https://is.gd/jYdRKl.

Захід організовано Асоціацією правників України спільно з програмою USAID «Справедливість для всіх».