Судді ВС долучилися до обговорення проєкту змін щодо процедур суддівської кар'єри

Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач і суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Тетяна Стрелець взяли участь у круглому столі «Майбутнє судової системи: обговорення проєкту змін до процедур суддівської кар'єри».  

Учасники заходу обговорили положення законопроєктів № 10140 та № 10140-1 «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри».

У межах круглого столу з вітальним словом виступила голова КГС ВС Лариса Рогач. Вона зазначила, що військова агресія рф проти України поставила перед судовою владою нові виклики та ще більше поглибила проблеми, які існували до повномасштабного вторгнення. Одна з таких проблем – забезпечення суддівського корпусу необхідними кадрами. Це питання актуальне і для Верховного Суду.

У цьому контексті позитивним моментом для всієї судової системи є відновлення роботи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

На завершення виступу Лариса Рогач наголосила, що питання вдосконалення процедури суддівської кар’єри на сьогодні є вкрай важливим як для судової системи, так і для держави в цілому. Голова КГС ВС подякувала міжнародним партнерам – проєкту ЄС «Право-Justice», програмі USAID «Справедливість для всіх» та Асоціації правників України за актуальний і своєчасний захід.

Суддя ВС у КАС Тетяна Стрелець нагадала, що відповідно до ч. 4 ст. 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Доповідачка зазначила, що такі адміністративні справи розглядаються Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів (ч. 2 ст. 266 КАС України).

Тетяна Стрелець зупинилася і на підставах оскарження рішень ВККС. За словами судді, підставою, на яку найбільше посилалися в позовних заявах щодо оскарження рішень ВККС, – це немотивованість і безпідставність висновків комісії.  

Насамкінець суддя акцентувала, що від того, наскільки чітко буде визначено поняття доброчесності, норми застосування висновків ГРД, чим чіткіше поняття визначені в законі, настільки легше суду приймати рішення.

В обговоренні також взяли участь представники Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, міжнародних організацій, правники та науковці.

Захід організували Вища кваліфікаційної комісії суддів України, Вища рада правосуддя спільно з Асоціацією правників України та проєктом ЄС «Право-Justice».