Національна та міжнародна практика судового розгляду воєнних злочинів: українські судді долучилися до семінару, організованого Верховним Судом і БДІПЛ

Розгляд і кваліфікація справ про воєнні злочини; правові принципи, що застосовуються в процесі судового розгляду воєнних злочинів; становище військовополонених, звинувачених у вчиненні воєнних злочинів; застосування законодавства щодо заочного провадження; законодавчі та практичні аспекти щодо допустимості й достовірності доказів. Ці та інші питання були у фокусі уваги під час дводенного семінару «Застосування норм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права при розгляді справ про воєнні злочини».

Організований спільно Верховним Судом та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини захід мав на меті поглибити знання українських суддів про національну й міжнародну практику судового розгляду воєнних злочинів, а також став продовженням попередніх вебінарів БДІПЛ щодо створення платформи для взаємодії між українськими суддями та суддями з регіону ОБСЄ.

Серед запрошених до участі в семінарі суддів були судді Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів, Вячеслав Наставний і Юрій Луганський, а також судді судів першої та апеляційної інстанцій.

Як зауважив Голова ВС Станіслав Кравченко під час відкриття семінару, такі заходи сприяють поглибленню знань українських суддів у сфері національної і міжнародної практики судового розгляду кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, що дасть змогу забезпечити справедливий та ефективний розгляд цієї категорії справ.

Також із вітальними промовами до учасників семінару звернулися директор БДІПЛ Маттео Мекаччі та спеціаліст проєкту щодо України Агата Ржевуська.

Під час першої сесії «Поняття та елементи злочинів, скоєних під час збройних конфліктів, за міжнародним правом» доктор Нобуо Хаяші (Центр міжнародного права, Шведський університет оборони) поінформував українських суддів про елементи ключових міжнародних злочинів за Римським статутом, Гаазькою та Женевською конвенціями, що стосуються українського контексту. Також він зазначив про критерії розмежування воєнних злочинів і злочинів проти людяності та застосування норм міжнародного гуманітарного і міжнародного кримінального права у збройному конфлікті в Україні. У межах сесії «Моделі відповідальності та статус військовополонених за міжнародним правом» Нобуо Хаяші розглянув особливості статусу й захисту такого суб'єкта воєнних злочинів, як військовополонені.

На прикладі хорватського досвіду суддя Вищого кримінального суду Республіки Хорватія, голова відділу моніторингу та вивчення судової практики судів Ради Європи та Європейського Союзу Таня Павелін висвітлила такі аспекти, як застосування міжнародного права в судовому розгляді воєнних злочинів, режими відповідальності в судових процесах щодо воєнних злочинів, застосування міжнародного гуманітарного права до внутрішнього контексту держави тощо. Окрім цього, в межах сесії щодо процесуальних питань і проблем забезпечення права на справедливий судовий розгляд у справах про воєнні злочини доповідачка наголосила на важливості дотримання принципу справедливого судового розгляду у справах про воєнні злочини.

Суддя Палати з воєнних злочинів Боснії і Герцеговини, член-засновник Афганської програми суддівської освіти Патрісія Вален зосередилася на викликах та найкращих практиках судового розгляду справ про воєнні злочини в Боснії і Герцеговині. Також спікерка акцентувала на відмінностях у процесуальних аспектах судових процесів у системах цивільного й загального права, досвіді гібридних трибуналів і застосуванні рішень міжнародних трибуналів на національному рівні. Ще одна тема, якої торкнулася Патрісія Вален, – складання вироків при розгляді справ про воєнні злочини.

Окрім цього, упродовж двох днів семінару українські судді мали змогу попрактикуватися, зокрема, в написанні судових рішень, вправах щодо розмежування різних видів злочинів і заочного судового розгляду, а також долучитися до панельної дискусії про виклики, з якими стикаються українські судді при застосуванні міжнародного права та міжнародної судової практики.