Верховний Суд є ключовим партнером Ради Європи, і ця співпраця побудована на взаємній довірі та спільному баченні подальших кроків на шляху України до вступу в ЄС

Співпраця судової влади України з Радою Європи сприятиме досягненню бажаних результатів на шляху до забезпечення справедливого й неупередженого правосуддя.

Таке переконання висловив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час робочої зустрічі з керівником Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістосом Джакомопулосом.

За словами очільника ВС, від початку широкомасштабної військової агресії росії Рада Європи скоригувала напрями підтримки України, узгодивши їх із нагальними потребами. Зокрема, РЄ надала необхідну експертну допомогу в перші місяці війни, коли КК і КПК України зазнали змін та були доповнені нормами, що встановлювали дещо відмінні стандарти досудового розслідування і судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану.

Крім того, Станіслав Кравченко акцентував, що від початку повномасштабної війни судді активно досліджували практику Гаазького трибуналу та усталену міжнародну практику, а також відповідні міжнародні конвенції, адже чітко усвідомлювали, що рішення українських судів мають сприйматися в усьому цивілізованому світі як справедливі й такі, що відповідають найвищим стандартам.

Принагідно Голова ВС подякував Раді Європи за провідну роль у створенні Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, який є важливою частиною міжнародних ініціатив щодо розроблення механізму компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок агресивної війни.

В контексті обговорення подальшої реалізації реформ Станіслав Кравченко звернув увагу на те, що найбільшою проблемою судової системи залишається нестача кадрів. Якнайшвидшому вирішенню цього питання, на переконання Голови ВС, сприятиме принаймні тимчасове спрощення процедури добору суддів.

Крістос Джакомопулос наголосив, що Верховний Суд є ключовим інституційним партнером Ради Європи, та висловив вдячність за плідну багаторічну співпрацю, побудовану на взаємній довірі й спільному баченні подальших кроків на шляху України до приєднання до Європейського Союзу.

Крім того, керівник Генерального директорату з прав людини та верховенства права РЄ поінформував, що Рада Європи аналізує законодавчі ініціативи щодо внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які стосуються, зокрема, запровадження процедури моніторингу роботи суду та перевірок суддів із застосуванням поліграфа. Він зауважив, що було би прикро й неправильно, якби реакція законодавця на один інцидент перекреслила всі досягнення судової влади за останні роки.

Він також зазначив, що Рада Європи занепокоєна кадровою кризою в судовій системі та готова до співробітництва, що охоплюватиме вдосконалення управління справами й покращення технічної спроможності судів, а також напрацювання механізмів для зменшення навантаження на суддів і скорочення тривалості розгляду справ. Значної уваги Ради Європи, безперечно, потребує і питання пришвидшення процесу заповнення вакансій у судовій системі.

Ще одним напрямом співпраці стане експертна підтримка в питанні забезпечення належного захисту прав як потерпілих від воєнних злочинів, так і обвинувачених у їх вчиненні, а також дотримання принципів правовладдя та засад Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання рішень ЄСПЛ, вивчення і релевантного застосування його практики.

Начальник відділу департаменту у справах виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар поінформував про перебіг засідання Комітету міністрів РЄ, під час якого розглядалося питання щодо виконання рішень ЄСПЛ у справах «Бурмич проти України» та «Іванов проти України».

За його словами, виникла дискусія в аспекті розбіжностей у трактуванні пенсійного законодавства органами виконавчої влади та судами. З огляду на це є ризик збільшення кількості судових рішень у справах щодо соціальних виплат, які через наявність таких розбіжностей не виконуватимуться. Крім того, Комітет міністрів РЄ акцентував на проблемі запровадження нових соціальних виплат і пільг, що не підкріплені бюджетними асигнуваннями, та звернув увагу на необхідність дотримання норм бюджетної дисципліни задля запобігання виникненню нових спорів.

На завершення Станіслав Кравченко акцентував, що Верховний Суд і Рада Європи – надійні союзники й однодумці в реалізації обговорених планів на подальшу співпрацю.