Тортури як воєнний злочин: у ККС ВС відбулася зустріч із Спеціальним доповідачем ООН з питань тортур

Україна отримує багато інформації, відео, свідчень очевидців про випадки катування російськими військовими українських полонених. І йдеться про катування не лише військових, а й цивільних осіб. Каліцтво, ураження електричним струмом, побиття, цькування собаками, удушення, імітація страти, погроза смертю – до таких та інших методів катування, знущання і тиску вдаються російські військові з дозволу російської влади. Все це призводить до каліцтв, пошкоджень внутрішніх органів, психологічних розладів, ментальних зламів жертв катування. Тортури – це воєнний злочин, а систематична практика катувань є злочином проти людяності.

На цьому наголосив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук під час зустрічі зі Спеціальним доповідачем ООН з питань тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання Еліс Джилл Едвардс.

До зустрічі долучилися спеціаліст з прав людини Управління Верховного комісара ООН з прав людини Алессандро Марра Манціоне та співробітник з питань безпеки Управління Коенрад де Сваеф, секретар Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк, начальник управління аналітичної допомоги касаційним судам та Великій Палаті Верховного Суду департаменту аналітичної та правової роботи ВС Геннадій Зеленов, завідувач сектору організаційно-протокольного забезпечення заходів суду відділу забезпечення діяльності голови та заступника голови суду секретаріату ККС ВС Михайло Вайнагій і головний спеціаліст відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Оксана Гунько.

Олександр Марчук зазначив про те, що правоохоронні та слідчі органи вживають усіх можливих заходів щодо фіксації злочинів, збирання доказів з метою подальшого притягнення винних осіб до відповідальності. Офіс Генерального прокурора передав на розгляд судів першої інстанції майже 200 кримінальних проваджень щодо катувань.

«Поведінка російських загарбників щодо українців свідчить не лише про фізичну боротьбу, а фактично про побиття лежачого, який стікає кров’ю. Російські військові скоюють різного характеру воєнні злочини в присутності або з відома тих, хто здатен покласти край цим звірствам. Така неприродна поведінка є загрозою не лише для українців. Це пухлина, яку необхідно термінового видаляти, не допустити її розповсюдження, і що ще важливіше – запобігти появі у майбутньому», – закликав голова ККС ВС. Він переконаний у тому, що непокаране зло – поширене зло.

Спікер подякував партнерам і міжнародній спільноті за консолідацію з Україною у ці складні часи. Надана допомога сприяє спроможності українців давати гідну відсіч ворогові. Важливою є також допомога в документуванні злочинів, щоб притягнути винних до відповідальності та забезпечити перемогу добра над злом.

Еліс Джилл Едвардс подякувала за організацію цієї зустрічі. Вона зазначила про те, що під час візиту в Україну звертає увагу насамперед на процедури і практики розслідування та судового переслідування злочинів тортур, інших жорстоких видів поводження, вчинених у контексті збройного конфлікту, на поводження та умови утримання під вартою обвинувачених у воєнних злочинах, а також військовополонених.

Спікерка зауважила, що зустрічалася в Україні з представниками громадянського суспільства, державних органів і з тими, хто пережив тортури. Також вона відвідувала місця утримання полонених російських військових та констатувала, що умови їх утримання відповідають міжнародним стандартам.

Еліс Джилл Едвардс сказала про те, що виклики, які стоять перед Україною, є безпрецедентними. Важливо, що багато заходів для вирішення цих викликів вживається «в режимі реального часу» – поки вторгнення триває. Вона переконана, що відкладене правосуддя означає відсутність правосуддя. Що характерно для України – і, на думку спікерки, це унікально – злочини розслідуються вже зараз, а компетентні органи не очікують на завершення (як це було в інших країнах) збройного конфлікту.

Спеціальний доповідач ООН з питань тортур попросила представників Верховного Суду поділитися першочерговими викликами, з якими вони зіштовхуються в повсякденній роботі, які можна було б усунути, що пришвидшило б процес розгляду кримінальних проваджень.

Відповідаючи на цей запит, Наталія Антонюк звернула увагу на декілька аспектів. Вона акцентувала на складності процесу доказування фактів катування українських військових, які повернулися з полону. Зокрема, доповідачка зауважила про труднощі у встановленні тих, хто вчиняв таке катування. Навіть у тих випадках, коли вдається ідентифікувати особу, яка катувала, коли лікарі констатують факт катування, процес притягнення винного до відповідальності зіштовхується з проблемою відсутності обвинуваченого в Україні.

Суддя ВС зазначила, що під час розгляду справ, пов’язаних з війною, за спеціальною процедурою in absentia виникають труднощі з інформуванням обвинувачених про судовий розгляд. На це звертають увагу як самі судді, так і деякі міжнародні організації. Проте конкретних пропозицій щодо вдосконалення цього процесу, на жаль, ніхто з представників міжнародних організацій не надає. Але такі конструктивні пропозиції зможуть допомогти судовій системі України удосконалити процес інформування обвинувачених.

Іншою проблемою, за словами Наталії Антонюк, є оголошення в розшук особи, засудженої за вчинення воєнного злочину. Механізм оголошення в розшук Інтерполом містить певні прогалини, тому навіть після ухвалення вироку українським судом обвинувачений не може бути оголошений у розшук. Фактично воєнний злочинець може залишитися непокараним.

Окрім викликів, пов’язаних із розглядом воєнних кримінальних проваджень, судова система України зіштовхується з проблемами системного характеру. На них наголосив Олександр Марчук. Він зазначив про проблему кадрового голоду в судах, озвучив виклики, пов’язані з відновленням правосуддя в регіонах, де будівлі судів були зруйновані чи пошкоджені внаслідок російських атак, виклики, пов’язані з доступом до правосуддя. Але попри це, запевнив він, суди України продовжують працювати, розглядати справи, а кількість справ, що надходять до судів, уже досягла довоєнних показників. Судді України, представники слідчих органів і прокуратури продовжують поглиблювати свою кваліфікацію щодо розслідування та розгляду воєнних злочинів. Адже встановити винних і забезпечити справедливий судовий розгляд – одне з ключових завдань кримінальної юстиції.