Верховний Суд є надійним інституційним партнером Ради Європи у процесі виконання рішень ЄСПЛ

Верховний Суд із повагою ставиться до рішень Європейського суду з прав людини й докладає всіх зусиль до вжиття заходів, спрямованих на їх виконання. Це стосується заходів як індивідуального, так і загального характеру.

Про це зауважив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час робочої зустрічі з представниками Ради Європи.

Очільник ВС зосередив увагу на тому, що сьогодні основною метою суддів кримінальної юрисдикції є забезпечення дотримання конвенційних вимог під час досудового розслідування воєнних злочинів шляхом здійснення судового контролю на цьому етапі. Адже що якісніше буде виконана робота щодо формування доказової бази, то реальнішою стане перспектива притягнення винних до відповідальності.

Також Станіслав Кравченко проаналізував можливі шляхи вирішення проблем системного характеру, на які у своїх рішеннях вказав ЄСПЛ, висловивши певні застереження стосовно деяких із них. Йшлося, зокрема, про надмірну тривалість досудового розслідування і судового розгляду, застосування запобіжних заходів та забезпечення належних умов тримання під вартою.

Водночас, за словами Голови ВС, окрім розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених російськими військовими, не менш актуальним питанням, що постає перед судами України, є захист соціальних прав громадян як в умовах війни, так і в повоєнний період. Ця категорія справ, вочевидь, буде однією з найчисленніших.

Станіслав Кравченко акцентував, що Верховний Суд чітко усвідомлює, які завдання є пріоритетними для судової влади в сьогоднішніх реаліях, а також запевнив, що ВС готовий і надалі активно розвивати співпрацю із Радою Європи.

Начальник відділу департаменту у справах виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар зазначив, що Верховний Суд залишається надійним інституційним партнером Ради Європи у процесі виконання рішень ЄСПЛ, а також висловив вдячність ВС за плідне професійне співробітництво.

Він звернув увагу на проблематику справ «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Бурмич та інші проти України», «Сукачов проти України» та «Невмержицький проти України», наголосивши, що проблеми, окреслені у відповідних рішеннях ЄСПЛ, є нагальними. За його словами, з огляду на необхідність дотримання балансу між заходами, котрі мають бути вжиті, вимогами, викладеними в рішеннях Суду, а також ситуацією в країні, що склалася у зв’язку з війною, Україна має дати Комітету міністрів Ради Європи чітке розуміння того, що всі ці проблеми перебувають у полі контролю органів державної влади, визначити пріоритети в роботі та окреслити коло питань, які необхідно вирішити за поточних умов.

При цьому Павло Пушкар зауважив, що за останній рік, не зважаючи на війну, Комітет міністрів РЄ припинив контроль за виконанням близько 60 рішень у справах проти України, що позитивно впливає на євроінтеграційні напрями нашої країни.

Секретар Великої Палати ВС Віталій Уркевич зауважив, що проблема надмірної тривалості розгляду справ на сьогодні значною мірою зумовлена окупацією частини території України та активними бойовими діями в низці населених пунктів. Так, частина судових проваджень перебуває на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. До того ж виникають складнощі з повідомленням учасників проваджень про розгляд справ.

Також Віталій Уркевич звернув увагу на проблематику розгляду справ, відповідачем у яких є російська федерація, у яких виникають, зокрема, питання щодо судового імунітету іноземної держави.

Суддя ВП ВС Олександр Прокопенко окреслив проблеми, що постали у процесі виконання рішень ЄСПЛ у справах, які стосувалися суддів і зараз перебувають на контролі Комітету міністрів РЄ, а також на розгляді Великої Палати ВС. Окремо суддя зосередився на категорії справ, пов’язаних зі звільненням державних службовців на підставі Закону України «Про очищення влади», ухваленого ще у 2014 році, та відповідній практиці ЄСПЛ.

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк поінформував про стан виконання судових рішень у сфері захисту соціальних прав громадян. Він акцентував, що після завершення війни виплата соціальних платежів може стати однією з найбільших проблем для держави, адже вже станом на зараз, за інформацією Пенсійного фонду України, невиконаними залишаються близько 450 тис. судових рішень у відповідній категорії справ. Крім того, останнім часом стають масовими спори щодо компенсації за невиконання судових рішень з боку Пенсійного фонду України та справи, ініційовані спадкоємцями щодо отримання коштів, які належали спадкодавцям, однак не були виплачені їм за життя.

Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська наголосила, що і законодавча, і судова влада належним чином реагують на нагальні виклики, які постали у зв’язку із широкомасштабною військовою агресією росії, та що попри надскладні умови Україні все ж вдається вирішувати проблеми, які накопичувалися роками. Саме завдяки тому, що наша держава послідовно йде шляхом врахування і застосування практики ЄСПЛ, багато питань уже вирішені на законодавчому рівні.

Надмірна тривалість проваджень, за її словами, зумовлена, серед іншого, нестачею як суддів, так і судів – значна кількість цих установ не працює у зв’язку з окупацією населених пунктів, у яких вони розташовані, активними бойовими діями та відсутністю належної матеріально-технічної бази. Запобігти надмірній тривалості судового розгляду, на переконання Олександри Яновської, допоможуть зміни до КПК України, що надають прокурорам право реалізовувати ті функції, які з об’єктивних причин не можуть здійснювати слідчі судді, а також запровадження дистанційного правосуддя, зокрема проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

В контексті обговорення проблеми невиконання судових рішень перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли поінформував про три конституційні подання, із якими ВС звертався до Конституційного Суду України та які стосуються мораторіїв на виконання судових рішень, адже це є однією із проблем, яка перебуває під наглядом у контексті виконання рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України». Також у виступі було звернено увагу на потенційні законодавчі зміни, які можуть покращити стан здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.