Питання щодо застосування дисциплінарних стягнень до військовослужбовців обговорили на круглому столі

Критерії притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності, удосконалення нормативно-правового регулювання притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності, наслідки застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання розглянули учасники круглого столу «Питання притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців у період воєнного стану».

Виступаючи з вітальним словом, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович зазначив, що проведення круглого столу зумовлене зверненням Громадської організації «Правозахисний центр "Принцип"», у якому порушено питання про необхідність удосконалення нормативно-правового регулювання притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності шляхом внесення змін до чинного національного законодавства, зокрема до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» (зі змінами). При цьому акцентовано на такому виді дисциплінарного стягнення, як «позбавлення військового звання».

Очільник суду також вказав, що Дисциплінарний статут Збройних Сил України містить розд. ІІІ «Стягнення за порушення військової дисципліни». Суттєвих змін зміст цього розділу зазнав 2019 року в результаті прийняття Закону України від 17 жовтня 2019 року № 205-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби». Саме цим Законом згаданий розділ було доповнено підрозділом «Дисциплінарні стягнення, що накладаються на військовослужбовців» і визначено вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на військовослужбовців (ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України). Право накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих військовослужбовців надано командирам (начальникам).

Отож із жовтня 2019 року, в тому числі в період дії воєнного стану в Україні, профільний нормативно-правовий акт – Дисциплінарний статут Збройних Сил України в частині унормування дисциплінарних стягнень, що накладаються на військовослужбовців, не зазнав змін.

Михайло Смокович висловив сподівання, що обговорення проблематики щодо застосування дисциплінарних стягнень до військовослужбовців у колі неурядового сектору, оборонного блоку та суддівського корпусу сприятиме вирішенню багатьох нелегких питань.

Модеруючи захід, секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС Олена Калашнікова нагадала, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене і своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Вона також зауважила, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Голова ГО «Правозахисний центр "Принцип"» Любов Галан розповіла, що громадська організація опікується питаннями, з якими зіштовхуються військові, що мають різні звання і працюють на різних посадах від початку служби і до переходу в цивільне життя. Належність роботи з персоналом – один із пріоритетів фокусу уваги організації. Тому правозахисний центр залучений до опрацювання питання щодо удосконалення законодавчих актів з метою надання можливості командирам (начальникам) понижувати військовослужбовців офіцерського та сержантського складу до рядового складу шляхом застосування до підлеглих військовослужбовців дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання».

Вона зазначила, що обговорення проблемних питань із судовою владою є необхідним для того, щоб урахувати всі ризики, які можуть бути спричинені відповідними законодавчими змінами, розглянути можливі ризики балансу інтересів, що може призвести до збільшення кількості звернень до суду.

У свою чергу представники оборонного сектору окреслили проблемні питання, які потребують законодавчого врегулювання у відповідній сфері правовідносин.

Продовжуючи обговорення порушеного питання, суддя ВС у КАС Андрій Жук розповів про аспекти, на яких наголосив Верховний Суд, розглядаючи спори щодо притягнення до відповідальності. Так, Суд дійшов висновку, що види стягнень чітко визначені законом і що інших видів стягнень, ніж ті, які передбачені законом і Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, бути не може. Види дисциплінарних стягнень, які наведені у ст. 48 Дисциплінарного статуту, не є за своєю природою ієрархічними. Командир, який безпосередньо приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, має право обрати залежно від тяжкості проступку та ступеня вини конкретного військовослужбовця будь-який із передбачених законом видів дисциплінарного стягнення. Водночас будь-яке притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно відбуватися в чіткій відповідності до закону, до тих справедливих процедур, які передбачені законодавством щодо порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За словами доповідача, суд перевіряє не так винність / невинність конкретної особи, як дотримання справедливої процедури притягнення до відповідальності, надання можливості військовослужбовцю пояснити свою поведінку, співвідношення справедливого балансу інтересів військовослужбовця і загальнодержавного блага – інтересів і завдань військової служби. Він також зазначив, що це ті загальні критерії і принципи, на яких будується розгляд спорів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі й військовослужбовців.

Участь у заході взяли також суддя ВС у КАС Наталія Коваленко, юристка ГО «Правозахисний центр "Принцип"» Анастасія Володенкова, представники Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Захід організував Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Cуду.