Доказування в справах, у яких українські військовополонені зазнали катувань, є складним

На цьому наголосила секретар Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк під час робочої зустрічі з питань реалізації Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції.

Головною причиною в тому, що докази катувань наших військових складно здобути, є те, що між фактом катування та можливістю проведення судово-медичної експертизи зазвичай має місце значний розрив у часі. Проте доповідачка акцентувала на тому, що у великій кількості випадків застосовуються такі форми й методи катувань, що судово-медична експертиза і через кілька місяців зафіксує відповідні факти катування. Навіть зовнішній вигляд деяких українських військовополонених, які повернулися з полону, вказує на те, що щодо них застосовували насильство.

У цих кримінальних провадженнях важливим доказовим елементом є також показання свідків, які, можливо, теж зазнали катувань.

Зібрання якнайбільшої кількості доказів – основа для того, щоб результатом кримінального провадження стало притягнення до відповідальності винуватих осіб.

Секретар Першої судової палати ККС ВС звернула увагу й на можливість використання бесіди психолога з особою, яка зазнала катування, як доказу, оскільки катування призводить до незворотних наслідків у психіці особи.

Важливою є подальша робота щодо можливості використання у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів, в тому числі тих, які полягають у катуванні, поширюваних у соцмережах відео, на яких зафіксовано конкретні прояви катувань. Цей аспект використання як доказу відео, поширених за допомогою мережі «Інтернет», перевірки такого відео на предмет ідентичності та низка інших питань, є окремим питанням вивчення українських і міжнародних правників.

Під час заходу учасники обговорили питання щодо виконання Плану заходів з реалізації Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції та узгодження пріоритетних напрямів співпраці, орієнтованих на виконання цілей і завдань Стратегії у 2023 році.

Робочу зустріч організували Офіс Генерального прокурора і проєкт «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується в межах плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.