Україна має достатньо потенціалу і можливостей для позитивного майбутнього та розвитку ІР-сфери

29 жовтня 2021 року відбувся V щорічний форум, присвячений питанням інтелектуальної власності (ІР) – IP Ukraine NOW 2021, організований Асоціацією правників України (АПУ).

Під час заходу експерти зосередили увагу, зокрема, на реформі ІР в дії, питаннях створення ІР-суду, проблемах захисту від недобросовісної конкуренції об’єктів ІР, діяльності Апеляційної палати в системі НОІВ, а також практичних рекомендаціях щодо захисту бізнесу від недобросовісної конкуренції тощо.

У вітальному слові заступник Голови ВС, голова КГС ВС Богдан Львов, який входить до складу судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, подякував АПУ за постійну увагу до сфери ІР та організацію такого майданчика, де можна не лише висловити і пояснити свою позицію та обговорити певні судові рішення, можливо, не зовсім очевидні іншим учасникам, але й почути думку іншої сторони, яка може бути врахована у майбутній судовій роботі.

У ході першої сесії, присвяченої обговоренню реформи ІР, Богдан Львов, зокрема, зазначив: «У всьому світі ІР-сфера є певним барометром, тобто її розвиток збігається зі зростанням економічних показників, у нашому випадку – поки що лише з пожвавленням та оздоровленням економіки. Таким чином, коли держава і суспільство змушені банально виживати, то й увага до ІР‑сфери зменшується. Україна має достатньо потенціалу і можливостей для позитивного майбутнього та розвитку ІР сфери».

На думку спікера, на сьогодні суди загалом забезпечують судовий захист прав у сфері ІР, але багато проблем ще треба вирішити. Серед них Богдан Львов назвав і питання щодо стабільності законодавства, адже інколи трохи поспішні зміни в ньому спричиняють низку судових спорів із не зовсім зрозумілою перспективою, що негативно відображається на захисті прав у сфері ІР, зокрема у сфері авторських та суміжних прав. А часом розгляд спорів суддями, які недостатньо досвідчені у сфері ІР, може зменшувати бажання сторін звертатися до суду за захистом своїх порушених прав через прийняття не дуже кваліфікованих рішень. Існують також певні проблеми з розмежуванням малозначних справ, тобто тих, які внаслідок процесуальних обмежень не потрапляють до касаційної інстанції, а їх розгляд завершується в судах апеляційного рівня. Проте часто судова практика між різними апеляційними округами може відрізнятися, що також є неприпустимим і дуже негативно позначається на стані захисту ІР загалом, адже часто стає причиною відмови правовласника захищати свої права в суді.

«Оскільки малозначні справи можуть потрапити на розгляд касаційної інстанції лише в тому випадку, коли скаржник обґрунтує важливість розгляду його справи саме Верховним Судом, то це потребує додаткових фахових зусиль від особи, яка готує касаційну скаргу. І якщо ми дійсно вбачаємо наявність проблеми, то намагаємося приймати такі справи до розгляду та усувати наявні розбіжності в судовій практиці. Адже інколи трапляються випадки, коли в судових рішеннях плутають авторські права із суміжними. КГС ВС намагається постійно боротися з такими явищами, максимально усувати подібні випадки та навчати суддів», – наголосив Богдан Львов.

Водночас, на переконання очільника КГС ВС, більшість проблем зміг би вирішити довгоочікуваний ІР-суд, який через організаційні перешкоди створюється вже п’ятий рік, і наразі неможливо спрогнозувати, коли ж він запрацює. «Після запуску ВККС України створення ІР-суду має стати одним із її першочергових завдань. І відчутні позитивні результати не змусять на себе довго чекати, адже в цьому суді працюватимуть висококваліфіковані кадри у сфері ІР, які пройшли прискіпливий конкурсний відбір. Так, ще у квітні 2019 року кандидатам до першої інстанції ІР-суду залишалося пройти лише співбесіду, а кандидати до другої інстанції ІР-суду очікували на перевірку своїх 30 письмових завдань і на співбесіду. Тобто ми могли б уже давно мати суддівський орган, який би до цього часу повноцінно працював. Зараз можна припустити, що за ці роки, можливо, не у всіх кандидатів ще залишилося бажання зайняти посади в ІР-суді, у такому випадку можна оголосити додатковий набір і заповнити вакантні кадрові місця», – зазначив Богдан Львов.

Спікером дискусійної панелі «Недобросовісна конкуренція» виступила суддя судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС Ірина Булгакова. Вона розповіла, що з кожним роком у нас з’являється все більше суб’єктів господарювання, відповідно, між ними виникає конкуренція. На жаль, не завжди корпоративна поведінка суб’єктів господарювання є сумлінною, і тому дуже часто ми стикаємся з такими ситуаціями, коли дійсно порушується недобросовісна конкуренція.

Щодо судової практики, то спікерка зазначила, що на сьогодні у КГС ВС не так багато справ щодо захисту від недобросовісної конкуренції, можливо, більше справ щодо антимонопольного регулювання господарської діяльності, але все одно такі справи є. Варто сказати, що в більшості випадків (приблизно 90 %) у зазначених справах ми підтримуємо позицію АМКУ. Основні помилки, які, можливо, допускають суди при розгляді справ у суді першої інстанції, можна  побачити на прикладі двох вагомих останніх справ за 2021 рік – це справа «PROSECCO» та справа «Martini Bacardi». Саме в цих справах Верховний Суд зробив дві основні правові позиції. Перша з них полягає в тому, що незалежно від того, що суб’єкт господарювання має свідоцтво на знак для товарів і послуг, але якщо він порушує недобросовісну конкуренцію, то повинен нести відповідальність. Друга позиція полягає у тому, що відповідальність за недобросовісну конкуренцію не залежить від наслідків. Тобто якщо були вже були вчинені дії, які свідчать про порушення конкуренції з іншим су’єктом господарювання, то така відповідальність настає.