Суддя ВП ВС розповів про касаційні фільтри та єдність судової практики на засіданні Підкомітету з питань свободи, безпеки та юстиції Комітету асоціації між Україною та ЄС

Подальша співпраця з Європейським Союзом, зокрема започаткування нових спільних проєктів у сфері судової реформи, судового захисту прав, забезпечення належного виконання судових рішень і цифровізації українського правосуддя, важлива для Верховного Суду й судової системи України загалом. На цьому під час восьмого засідання Підкомітету з питань свободи, безпеки та юстиції Комітету асоціації між Україною та ЄС акцентував учасник української делегації – суддя Великої Палати ВС Дмитро Гудима.

Одним із головних завдань делегації було поінформувати про досягнутий прогрес в імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також рекомендацій, викладених у Висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі.

Дмитро Гудима розповів учасникам заходу про касаційні фільтри й зазначив, що на першому етапі їх запровадження ЦПК України, ГПК України та КАС України в редакції 2017 року передбачили спрощене позовне провадження і категорію малозначних справ. Судові рішення в таких справах за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню за винятком визначених процесуальним законодавством випадків. Наслідки дії таких правил помітні, зокрема, на прикладі цивільних справ. Так, у 2022 році Верховний Суд відмовив через малозначність справ у відкритті касаційного провадження у 2388 із 14 350 цивільних справ. Це становить майже 17 % усіх надходжень ВС у таких справах. Подібними були відповідні показники попередніх років. Аналогічно зазначений процесуальний механізм діє і в господарському та адміністративному видах судочинства.

Другий етап запровадження касаційних фільтрів відбувся наприкінці 2019 – на початку 2020 року. Їхня суть полягає, серед іншого, у тому, що Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо він раніше вже виклав в одній зі справ висновок щодо застосування норми права в подібних правовідносинах і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку ВС. Запровадження цих фільтрів не призвело до суттєвого зменшення надходження касаційних скарг. Однак, як зауважив суддя, зменшилася кількість справ, у яких Верховний Суд відкриває касаційне провадження. Це посприяло зменшенню загальних строків розгляду відповідних справ, однак посилило тягар на суддів ВС на етапі вирішення питання про відкриття касаційного провадження. На переконання Дмитра Гудими, дбаючи про можливості ВС забезпечувати єдність судової практики, потрібно й надалі шукати шляхи вдосконалення касаційних фільтрів.

Щодо забезпечення такої єдності доповідач повідомив, що завдяки роботі ВП ВС вдалося подолати так звані юрисдикційні конфлікти, які були характерні для правової системи України приблизно десять років. Крім того, відповідно до міжнародних зобов’язань України Верховний Суд упродовж 2018–2023 років утверджує концепцію ефективних способів захисту в господарських, цивільних й адміністративних справах.

Під час засідання Дмитро Гудима від імені Верховного Суду подякував Європейському Союзу за всебічну підтримку у впровадженні системних галузевих реформ, відновленні суверенітету та територіальної цілісності України, протидії збройній агресії рф, невизнанні окупації частини території України та висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю. Представники сторони ЄС запевнили в готовності надалі допомагати Україні на шляху до утвердження верховенства права, демократії і європейських цінностей.