Ольга Ступак проаналізувала судову практику щодо спорів за участю кредиторів спадкодавця

Спори про стягнення боргу зі спадкоємців позичальника – одна з найскладніших категорій справ, оскільки охоплюють, по суті, два спори: про стягнення заборгованості та спір у сфері спадкових відносин. Про це зазначила суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Ольга Ступак під час науково-практичного вебінару «Борги та інші майнові обов’язки у складі спадщини: робота нотаріуса, судова практика».

Суддя виступила з доповіддю «Аналіз спорів за участю кредиторів спадкодавця, іпотекодавців, поручителів». Вона зазначила, що спори за позовами кредиторів до боржників (позичальників) тривалий час залишаються найбільш поширеною категорією справ. У деяких із таких справ позичальник помер на стадії розгляду, в інших – позови пред’явлені до вже померлого позичальника. Суди розглядали ці справи, іноді тоді, коли відповідач не з’являвся до суду, постановляли заочні рішення, в інших випадках розглядали справи, коли до суду з’являлися спадкоємці боржника.     

Тож Верховному Суду треба було вирішити процесуальне питання можливості / неможливості пред’явлення позову до померлої особи. Ольга Ступак навела постанову Об’єднаної палати КЦС ВС від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16, у якій зроблено висновок, що пред’явлення позову до померлої особи є неможливим: на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб’єктність. Цю ситуацію не слід плутати з тією, коли позов пред’явлено до позичальника, який помер під час розгляду справи. 

Справи, які є предметом обговорення, включають у себе кілька спорів: як про стягнення самої заборгованості, так і про те, хто є належним відповідачем, чи відповідають за боргами спадкоємці, чи своєчасно пред’явлена вимога кредитором. Доповідачка зауважила, що суди по-різному вирішували такі спори, зокрема траплялися безпідставні відмови в задоволенні позову, оскільки кредитор не довів, що спадкоємець успадкував майно або не довів вартість спадкового майна. «Тому, як суд касаційної інстанції, який повинен забезпечувати єдність судової практики, КЦС ВС сформулював орієнтир – які обставини підлягають встановленню в таких справах та які обставини повинна доводити кожна зі сторін», – сказала Ольга Ступак.

Так, у постанові КЦС ВС від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16 зазначено, що суди мають встановити: чи пред’явлено вимогу кредитором до спадкоємців у визначені законом строки; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; дійсний розмір вимог кредитора; обсяг спадкового майна та його вартість.

Ольга Ступак зазначила про ще одну складність розгляду таких справ: коли сума позову не дуже значна, кредитори просять розглянути спір без їх участі, а відповідачі (спадкоємці) теж не приходять у засідання. При цьому справа може не містити достатньо матеріалів для того, щоб визначити коло спадкоємців боржника, а тим більше – обсяг спадкового майна. «Ми орієнтуємо суддів на те, що в таких провадженнях потрібно завжди витребовувати в нотаріуса копію спадкової справи», – сказала доповідачка.

При цьому вона зауважила, що найважче для суду – визначити обсяг спадкового майна та його вартість. Як правило, відповідачі не надають інформацію про успадковане майно, якщо ж відомо, які об’єкти входять до спадкової маси, то немає відомостей про їх вартість, а відповідачі не бажають звертатися до експертів для визначення такої вартості. Тому, зазначила Ольга Ступак, суди можуть приймати рішення про стягнення заборгованості зі спадкоємців боржника, лише вказуючи в резолютивній частині: «в межах вартості спадкового майна». «В такому випадку можливий ще один спір на стадії виконання судового рішення, але краще в такий спосіб вирішити спір, ніж відмовити в позові, вказавши, що невідома вартість спадкового майна», – сказала вона.

Також суддя звернула увагу на те, що не можна плутати строки пред’явлення вимог кредитором до спадкоємців боржника з позовною давністю; навела практику ВС щодо правонаступництва на стадії виконавчого провадження у зв’язку зі смертю боржника; звернення вимог кредитором до спадкоємця, який прийняв, але не оформив спадщину, та ін.

Порушуючи питання обсягу відповідальності спадкоємця боржника, Ольга Ступак розповіла про постанову КЦС ВС  від 27 жовтня 2021 року у справі № 755/13391/19. В цій справі суд визначив вартість квартири, що перейшла у спадок, однак відповідна сума не покривала борг перед кредитором. Поки відбувалася реалізація квартири, через економічні обставини в країні її вартість зросла, і кредитор просив достягнути зі спадкоємця заборгованість. КЦС ВС зазначив, що до спадкоємця переходять не всі обов’язки спадкодавця, а виключно в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Оскільки вартість спадкового майна визначена судом під час вирішення іншого спору, відповідно, у такий спосіб визначено межі зобов’язань, що перейшли до спадкоємця, то й подальша зміна вартості спадкового майна не впливає на зміст та обсяг зобов’язань спадкоємця.

Захід, організований ГО «Цивілістична платформа», відбувся 27 квітня 2023 року.

Презентація Ольги Ступак – https://bit.ly/44bSDL3.