Правовладдя, міжнародне кримінальне право, правова визначеність і відшкодування шкоди: розпочалася підготовка суддів ВС

Верховний Суд має докладати всіх можливих зусиль для забезпечення єдності судової практики. Для цього потрібно використовувати доступні ресурси, зокрема й освітню платформу з підвищення кваліфікації суддів, що спонукає до предметного обміну думками серед юридичної спільноти. На цьому наголосив в. о. Голови Верховного Суду, голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович під час відкриття першого дня підготовки суддів Верховного Суду, який проводила Національна школа суддів України у співпраці з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» і Благодійною організацією «Адвокати за міжнародний розвиток». Очільник КАС ВС подякував НШС України за можливість проведення навчання для суддів Верховного Суду на високому рівні, а міжнародним партнерам за підтримку, надану Україні, особливо в умовах жорстокої повномасштабної війни росії проти України. «Україна завжди прагнула і продовжує прагнути до цивілізованої професійної комунікації з демократичним Заходом. Тому Верховний Суд уже багато років розвиває партнерські зв’язки з міжнародними інституціями та судами Європи, США, Канади. І така співпраця є ефективною», – зазначив Михайло Смокович.

Ректор НШС України Микола Оніщук повідомив, що до підготовки програми навчання суддів Верховного Суду активно долучилися і представники касаційних судів у складі ВС. Це допомогло визначити теми навчання, які будуть важливими під час здійснення судочинства. НШС України, як зауважив Микола Оніщук, нині працює над підготовкою суддів у напрямі відправлення правосуддя щодо воєнних злочинів, адже відшкодування шкоди, заподіяної актом агресії рф, і захист потерпілих від війни – очевидні пріоритети сьогодення. Допомагають у цьому також міжнародні експерти, зокрема судді Міжнародного кримінального суду (МКС), які мають досвід у розгляді справ, що стосуються міжнародного кримінального й міжнародного гуманітарного права.

На переконання виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого, усі суди України мають перебувати в одному науково-інформаційному просторі та послуговуватися єдиною українською юридичною мовою в аспекті формування юридичних позицій. Тож він зосередився, серед іншого, на доцільності вживання терміна «правовладдя» як вдалого відповідника для англомовного поняття «the rule of law». Лектор зауважив, що в Рішенні № 5-р(II)/2020 КСУ сформулював комплексну юридичну позицію щодо сутності правовладдя. У цьому Рішенні КСУ вказав на шість обов’язкових складників правовладдя, визначених у документах Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) у 2011 та 2016 роках. Серед цих складників – законність, юридична визначеність, запобігання зловживанню повноваженнями (заборона свавільності), доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах, дотримання прав людини, недискримінація та рівність перед законом.

Про міжнародне кримінальне право в контексті захисту прав людини суддям ВС розповів британський юрист, голова Апеляційної палати МКС (2011–2021 роки) Говард Моррісон. Міжнародні суди та трибунали було створено з метою переслідування міжнародних злочинців, проте, за словами спікера, єдиної кодифікації міжнародного кримінального права немає, відповідні норми ще формуються. Джерелами міжнародного кримінального права є міжнародні угоди (Гаазькі конвенції, Римський статут тощо), звичаєве міжнародне право, загальні принципи (наприклад, принцип законності) та субсидіарні засоби (рішення судів і висновки експертів). Говард Моррісон зупинився, зокрема, на предметній компетенції МКС. До неї належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Як повідомив лектор, Україна, яка хоч і не є державою-учасницею Римського статуту, двічі скористалася правом визнати юрисдикцію МКС щодо окремих злочинів, скоєних на її території. Тож, на думку Говарда Моррісона, необхідно надалі продовжувати співпрацю України з МКС, серед іншого у вирішенні питання про розгляд справ (зокрема, за відсутності обвинуваченого) стосовно злочинів, учинених на території України під час повномасштабної війни.

Правова визначеність – невіддільний елемент верховенства права, а концепція правової визначеності є фундаментальною не лише для Європейського суду з прав людини, а й для Суду Європейського Союзу. На цьому акцентував суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський. Як він зауважив, принцип правової визначеності передбачає, що правові норми повинні бути відомими, чітко сформульованими, конкретними, стабільними, достатньо зрозумілими й передбачуваними. Микола Гнатовський навів відповідну практику ЄСПЛ. Так, у рішенні Великої Палати ЄСПЛ від 3 листопада 2022 року у справі «Vegotex International S.A. v. Belgium», у якій обидві сторони посилалися на принцип правової визначеності, ЄСПЛ констатував, що, по-перше, цей принцип притаманний усім статтям Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. По-друге, принцип правової визначеності проявляється в різних формах і контекстах (наприклад, якщо суди остаточно вирішили певне питання, то їхнє рішення не може ставитися під сумнів). По-третє, ретроактивне застосування норм закону, особливо кримінального, заборонено саме з метою забезпечення правової визначеності.

Заступник Міністра юстиції України Ірина Мудра зосередилася на зусиллях уряду України з розроблення міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії рф. Вона вказала, що важливо знайти ефективну правову конструкцію для притягнення росії до відповідальності за злочин агресії і його наслідки. Жоден із наявних міжнародних механізмів не забезпечує швидкого розгляду справ щодо репарацій та ефективного виконання рішень. За словами спікерки, наша держава має вжити практичних заходів для створення унікального компенсаційного механізму для України. Тому в червні 2022 року було створено робочу групу з розроблення та впровадження правових механізмів відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії рф проти України. До складу цієї робочої групи ввійшли представники Офісу Президента України й уряду, парламентарі, провідні юристи, науковці та міжнародні експерти. Окрім цього, Ірина Мудра зазначила, що запровадження комплексного компенсаційного механізму передбачає, зокрема, формування міжнародного реєстру збитків, а також створення компенсаційної комісії і компенсаційного фонду.

Підготовку суддів Верховного Суду організовує НШС України за підтримки Ради Європи, проєкту ЄС «Право-Justice», програми USAID «Справедливість для всіх», проєкту ОБСЄ «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя, фаза ІІ», Німецького фонду міжнародного правового співробітництва та Благодійної організації «Адвокати за міжнародний розвиток» (Велика Британія).