Слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії: практика Верховного Суду

Як порядок проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відбивається на процесі доказування? Відповідь на це запитання можна знайти в низці судових рішень Верховного Суду, про які розповіла суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська під час правового онлайн-практикуму.

Доповідачка звернула увагу на загальні вимоги до здійснення досудового розслідування, які безпосередньо пов’язані із забезпеченням належної правової процедури проведення слідчих (розшукових) дій та НСРД. За її словами, чи не в кожній третій касаційній скарзі, що надходить на розгляд до ККС ВС, частіше за все сторона захисту, а іноді й сторона обвинувачення, вказують на ті проблеми, які стосуються підтвердження повноважень органів, осіб, що здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні.

Олександра Яновська нагадала, що кілька років тому об’єднана палата ККС ВС чітко визначила, що рішення про призначення прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні, та в разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов’язково повинно прийматись у формі постанови. А відсутність такої постанови є підставою вважати докази, отримані в межах цього кримінального провадження, недопустимими, оскільки були отримані неуповноваженими особами (постанова ОП ККС ВС від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15, провадження № 51-4584кмо18).

Таку позицію ОП ККС розвинула в іншій своїй постанові, дійшовши висновку, що постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо це питання не ставилося в суді першої інстанції, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної або касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах (постанова ОП ККС ВС від 14 лютого 2022 року у справі № 477/426/17, провадження № 51-4963кмо20).

У питанні щодо правильності визначення підслідності, уповноваженості органу чи особи, що здійснює розслідування, проводить окремі слідчі дії, потрібно враховувати постанову Великої Палати ВС від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 (провадження № 13-3кс22). У ній сформульована позиція, відповідно до якої визнання доказів недопустимими не є автоматичним процесом. Так, ВП ВС зазначила, що в разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення.

Крім того, доповідачка акцентувала на нещодавно ухваленій постанові ККС ВС (від 24 січня 2023 року у справі № 663/3293/20, провадження № 51-4894км21), яка містить таку правову позицію: рішення керівника органу досудового розслідування доручити здійснення досудового розслідування конкретному слідчому у формі доручення, зміст якого відповідає вимогам до процесуального рішення у формі постанови, що передбачено КПК України, не вважається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Під час висвітлення практики ВС, яка стосується проведення слідчих (розшукових) дій, Олександра Яновська нагадала про зміни до КПК України, внесені у зв’язку з воєнним станом (йдеться, зокрема, про особливості порядку проведення таких слідчих дій, як допит, обшук або огляд).

Розповідаючи про практику ВС щодо проведення НСРД, доповідачка звернула увагу на дві відправні позиції ВП ВС про відкриття матеріалів іншій стороні, висловлені в постановах, які були ухвалені ще в 2019 році (постанови ВП ВС від 16 січня 2019 року у справі № 751/7557/15-к, провадження № 13-37кс18; від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к, провадження № 13-43кс19).

Детальніше із цими постановами, а також з іншою судовою практикою ВС щодо питань, які стосуються проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, можна ознайомитися в презентації Олександри Яновської за посиланням https://bit.ly/40OFsxL.

Правовий онлайн-практикум «Слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії: практика Верховного Суду. Право на повагу до приватного і сімейного життя, житла та кореспонденції у практиці ЄСПЛ» організували юридичний портал «Ratio Decidendi» та юридичний журнал «Право України».