Відбулося перше пленарне засідання оновленого складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Засідання проведено з метою отримання пропозицій і рекомендацій щодо форми діяльності, взаємодії та комунікації ВС і НКР. 

Активна, організована та творча взаємодія Верховного Суду з академічним світом, яка досягається, зокрема, завдяки діяльності Науково-консультативної ради при ВС, дає можливість урахувати всі надбання вітчизняної правової думки при вирішенні судових справ. Про це зазначив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час пленарного засідання НКР.

«Проблеми судової практики фактично визначають попит на прикладні дослідження в юриспруденції. Тож не лише наука розвиває практику, а і практика дає поштовх для розвитку науки. Важко переоцінити значення фахових наукових надбань для вдосконалення судової практики в Україні на сучасному етапі», – наголосив очільник ВС.

Всеволод Князєв висловив вдячність кожному науковцю, який перейнявся проблемними питаннями, з якими до нього звертався Верховний Суд, та поділився своєю фаховою думкою.

Вчений секретар НКР, суддя Великої Палати ВС Олег Ткачук поінформував, що впродовж 2020–2022 років судді надіслали до Науково-консультативної ради 335 запитів, а у відповідь на них члени НКР підготували 1265 наукових висновків.

«Наукові концепції, доктринальні підходи втілюються в судових рішеннях найвищої судової інстанції. У цьому аспекті можна згадати висновки Верховного Суду щодо заборони суперечливої поведінки, прояву найвищої добросовісності, тлумачення слів договору проти того, хто їх написав, заборони вчинення фраудаторних правочинів, реальності господарських операцій, належної правової процедури, зняття корпоративної вуалі, заборони використання “плодів отруйного дерева”. Вказані висновки були б неможливими без звернення до здобутків науковців-правників, членів Науково-консультативної ради», – зауважив Олег Ткачук.

Секретар Пленуму ВС, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Дмитро Луспеник зазначив, що Пленум ВС приділяє значну увагу організації роботи та порядку діяльності НКР.

«Зараз, на шостому році роботи Верховного Суду, затверджено вже третій склад НКР. Ми хочемо, щоб до складу Науково-консультативної ради входили науковці, які справді бажають допомогти ВС у забезпеченні єдності судової практики. Як свідчить аналіз, близько 72 % наукових висновків, які ми отримали, суперечили одне одному. Це вказує на те, що протилежні позиції виникають не лише у практиці, а і в науці – науковці мають власний погляд на ту чи іншу правову проблему, і це цілком природно. Водночас нас цікавить сам алгоритм, який застосовує науковець, коли формулює свій висновок», – наголосив Дмитро Луспеник.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович звернув увагу на питання щодо внутрішнього структурування НКР шляхом об’єднання науковців за спеціалізацією у декілька тематичних секцій.

«Керівника кожної з таких секцій обрати з числа суддів, які є науковцями. Водночас така внутрішня побудова жодним чином не заборонятиме долучитися до опрацювання питань, що постають перед НКР, будь-кому з науковців за їхнім бажанням. Крім того, слід надати висновкам НКР статусу публічності. Цього можна досягти шляхом оприлюднення їх на офіційному вебсайті ВС в тематичній рубриці», – зазначив Михайло Смокович.  

Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич звернув увагу на деякі аспекти взаємодії ВП ВС та НКР. Він повідомив, що більшість звернень до Науково-консультативної ради надходять саме від суддів Великої Палати ВС, адже вона розглядає найскладніші справи, які, зокрема, містять виключні правові проблеми.

Також Віталій Уркевич окреслив напрями вдосконалення спільної роботи суддів і науковців, акцентувавши на питанні щодо розроблення єдиної рекомендованої структури запитів та висновків.

«Нас цікавить те, який науковий інструментарій можна використати для вирішення тієї чи іншої правової проблеми у справі. До того ж усі ми разом маємо опікуватися розвитком юридичної доктрини в аспекті євроінтеграції. Верховний Суд відповідальний за те, щоб наша судова система була адаптована до європейської на момент набуття Україною членства в ЄС», – зауважив Секретар ВП ВС.

Під час засідання за плідну працю та вагомий особистий внесок у забезпечення діяльності Верховного Суду науковців, які найактивніше брали участь у роботі Науково-консультативної ради, було нагороджено відзнаками ВС.