Судді Верховного Суду обговорили з представниками АСС перспективи створення спеціалізованих судів в Україні

Стратегічною метою України після Перемоги є не лише повоєнна відбудова, залучення інвестицій задля пожвавлення економіки, а й повернення додому громадян України, які через повномасштабну агресію росії шукали прихистку за кордоном і залишилися там.

На цьому наголосила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач під час зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні (The American Chamber of Commerce in Ukraine, АСС). Зустріч була присвячена обговоренню ключових засад роботи Верховного Суду, розгляду справ з елементами порушення прав інтелектуальної власності та перспектив створення і функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Участь у зустрічі взяли судді судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС Володимир Селіваненко (секретар судової палати), Ігор Бенедисюк, Ірина Булгакова, Тетяна Малашенкова, судді судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Юрій Чумак і Єгор Краснов, суддя судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Ірина Кондратова, суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олександр Банасько та начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар. Американську торговельну палату в Україні представили віцепрезидент Тетяна Прокопчук, співголова Комітету з питань інтелектуальної власності Олександр Козирєв, молодший менеджер з питань стратегічного розвитку Юлія Борщ та інші представники АСС, які долучилися до зустрічі за допомогою відеозв’язку.

Лариса Рогач розповіла про стратегічні завдання Верховного Суду та зосередилася на ключових викликах, які доводиться долати судовій системі України під час повномасштабної збройної агресії росії. Чільне місце серед цих проблемних питань належить безпековим викликам через триваючу збройну агресію, масовані ракетні удари, атаки дронами. На процес правосуддя вплинули також знеструмлення, відсутність води, зв’язку, інтернету внаслідок атак на об’єкти критичної інфраструктури.

Голова КГС ВС зауважила, що навіть за таких умов середній час перебування справи на розгляді господарського суду (з моменту подання позовної заяви до винесення рішення в касаційній інстанції) становив у 2022 році 210 днів. До повномасштабного вторгнення цей строк складав 170–180 днів. За її словами, сьогодні Верховний Суд долучається до розроблення законодавчих ініціатив, завдяки яким можна убезпечити всіх учасників процесу (зокрема, надання можливості дистанційної участі в судовому засіданні для судді, секретаря, експерта, свідка дозволить не переривати судовий процес через безпекові загрози) та досягнути процесуальної економії (наприклад, шляхом розширення інституту письмового провадження для господарських справ у касаційній інстанції та розширення випадків спрощеного провадження).

Розв’язання цих локальних проблем, на думку Лариси Рогач, закладе надійне підґрунтя для майбутнього розвитку спеціалізованих судів в Україні, одним із яких є Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Обговорюючи питання про доцільність зміни концепту Вищого суду з питань інтелектуальної власності та ідею розширення його компетенції спорами щодо конкуренції чи щодо інвестицій, голова КГС ВС акцентувала на тому, що інвестиційні спори є між’юрисдикційними, вони виходять далеко за межі комерційних правовідносин і є значно ширшими за питання інтелектуальної власності. На її думку, перш ніж замислюватися над створенням спеціалізованого інвестиційного суду, потрібно ретельно проаналізувати та осучаснити законодавство, яке стосується діяльності суб’єктів з іноземним елементом.

Тетяна Прокопчук сказала про те, що бізнес зокрема й міжнародний), який продовжує працювати в Україні в умовах широкомасштабної російської агресії, проявляє надзвичайну стійкість, сплачує податки до бюджету, підтримує своїх співробітників, вірить в Україну та готується до її повоєнної відбудови і відновлення національної економіки. Ключовий посил, який АСС адресує своїм партнерам, – це те, що Україна відкрита для бізнесу. І в цьому контексті надзвичайно важливим є як захист права в цілому, так і захист прав інтелектуальної власності зокрема.

Представники АСС зазначили, що бізнес надзвичайно зацікавлений у якнайшвидшому запуску роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Володимир Селіваненко наголосив на тому, що для належної роботи цього суду необхідні певні законодавчі зміни. Зокрема, на його думку, слід ухвалити спеціальний закон про Вищий суд з питань інтелектуальної власності (як це було зроблено для Вищого антикорупційного суду), істотних змін потребуватиме й ГПК України.

Щоб машина спеціалізованого інтелектуального правосуддя працювала належно, її треба скласти із деталей і механізмів, які зможуть взаємодіяти. Про це зазначив Ігор Бенедисюк. Саме цим, за його словами, обґрунтована ідея розширення спеціалізації Вищого суду з питань інтелектуальної власності конкуренційними спорами. І ця ідея має право на існування, адже спори за участю АМКУ розглядаються господарськими судами, а з інтелектуальною власністю їх пов’язує, наприклад, такий склад правопорушення, як недобросовісна конкуренція.

На переконання спікера, для того щоб майбутні інвестиції у повоєнну відбудову країни були надійно захищені, важливо визначитися з термінологією на законодавчому рівні, а для розгляду такої категорії спорів можна запровадити спеціалізацію в господарських судах. «Наявність кваліфікованої категорії суддів для розгляду інвестиційних спорів за правилами господарського судочинства дасть свій позитивний результат», – вважає Ігор Бенедисюк.

У тому, що законодавство про інвестиційну діяльність застаріло і потребує осучаснення та переосмислення, переконана й Ірина Булгакова. Також вона висловила думку про те, що конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності має бути завершений, адже цей процес було призупинено вже на завершальних етапах.

Юрій Чумак вважає, що не всі іноземні інвестори прагнуть доводити справу до суду. «Ніхто не йде інвестувати в країну тільки через те, що там сильний судовий захист. Інвестиції вкладають у країну, в якій створені сприятливі умови для бізнесу, законодавство є стабільним, а правила діяльності – прозорими та чесними для всіх. Інвестиції вкладають у країну, де є податкові пільги, а митні, дозвільні питання врегульовані на належному рівні», – зазначив суддя ВС.

Насамкінець Лариса Рогач акцентувала на важливості комунікації з усіма гілками влади задля ефективного розв’язання проблемних питань. Вкрай важливою також є думка бізнесу щодо запровадження нових судових інструментів, які стимулюватимуть повоєнну економіку України.