Питання щодо податкового адміністрування та податкової політики обговорили на конференції

Про особливості оподаткування, поточне регулювання та пільги у цих правовідносинах у воєнний час йшлося на конференції «Податкові перевірки: нові виклики», що відбулася 22 лютого 2023 року.

У вітальній промові секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС Раїса Ханова звернула увагу, що 25 років тому після внесення Законом України від 5 лютого 1998 року № 83/98-ВР змін до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові спори стали предметом розгляду в судовій системі.

Суддя розповіла, що вже цього року палата отримала 3,5 тис. касаційних скарг. За її словами, податкова служба, як і в минулі роки, дотримується принципу сталого 100-відсоткового оскарження всіх судових рішень до Верховного Суду. Відповідно до статистичних даних, палата відмовляє у відкритті провадження в 60 % малозначних справ, повертає – 23 %, цього року відкрили провадження у 4 % (196 справ), решта – без руху.

Раїса Ханова зазначила, що внаслідок прийняття Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX в разі виявлення порушень під час податкових перевірок з 27 травня 2022 року не застосовується норма п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України щодо мораторію на «карантинні» перевірки, а також висловила сподівання, що з 1 липня 2023 року буде виконано домовленості Меморандуму про економічну та фінансову політику між Міжнародним валютним фондом, Урядом, Національним банком та Президентом про швидше відновлення довоєнного стану податкового адміністрування та податкової політики, зокрема, шляхом скасування мораторію на проведення всіх видів податкових перевірок.

Розпочинаючи захід, модератор – суддя ВС у КАС Наталія Блажівська висловила вдячність ЗСУ за те, що саме завдяки їхній відданості й мужності юридична спільнота може і надалі працювати та обговорювати нагальні правові проблеми.

Так, Наталія Блажівська зауважила, що передусім важливим є обговорення вимог МВФ щодо належного законодавчого врегулювання питання відновлення проведення перевірок контролюючим органом, а також змін податкового законодавства в період дії воєнного часу. В ході конференції запропоновано проаналізувати аналітичну модель та ризик-орієнтований підхід у діяльності Бюро економічної безпеки України. Суддя також звернула увагу на необхідність аналізу проблематики «конкуренції» норм ПК України та КМУ з урахуванням правового висновку ВС.

Крім того, доповідачі висвітлили питання алгоритму доказування в спорах щодо податкових перевірок та проаналізували проблематику втрати (знищення) первинних документів унаслідок війни та інші виклики податкових перевірок, які можуть мати місце після скасування мораторію.

Суддя ВС у КАС Ірина Желтобрюх розповіла про позицію суду стосовно розв’язання колізії між нормами ПК України та постанови Кабінету Міністрів України в питанні мораторію на проведення податкових перевірок.

Вона нагадала, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID–19)» законодавець запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період із 18 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, а також зупинив на цей період проведення документальних і фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня та не були завершені.

Але вже 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік"», у п. 4 розд. ІІ «Прикінцеві положення» якого встановлено, що в період дії карантину надано право Уряду скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою  запобігання  виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби.

Скориставшись такими повноваженнями, КМУ прийняв постанову від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою дозволив проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;  документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених низкою підпунктів ст. 78 ПК України (зокрема, трансфертного оподаткування, за принципом витягнутої руки, контрольованих операцій у випадку неподання звіту або, навпаки, подання такого звіту).

У справі № 640/18314/21 суди першої та апеляційної інстанцій цю постанову КМУ визнали протиправною та нечинною. Суди проаналізували ієрархію законів, практику Верховного Суду, Конституційного Суду України і дійшли висновку, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, оскільки мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до ПК України. Разом з тим суддя поінформувала, що у грудні 2022 року Верховний Суд зупинив дію судових рішень у цій справі № 640/18314/21. Наразі спір розглядається в КАС ВС.

Ірина Желтобрюх переконана, що оскільки спірна ситуація склалася через зміну правового регулювання в невідповідний спосіб, то це ставить під загрозу наслідки здійснених під час дії карантину перевірок контролюючими органами, отже держава має належно врегулювати це питання. Суддя сподівається на те, що відповідно до домовленостей, закріплених у Меморандумі про економічну та фінансову політику, буде належно, у законний спосіб виконано задеклароване цим Меморандумом вирішення одного з питань: про відновлення перевірок не пізніше 1 липня 2023 року.

Суддя ВС у КАС Ігор Дашутін у межах виступу розповів про важливі правові позиції Верховного Суду у справах, у яких предметом розгляду є допущені процедурні порушення контролюючих органів під час призначення та проведення податкових перевірок.

Так, суддя звернув увагу на знакову в цій категорії спорів постанову Великої Палати ВС від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17. У ній Суд відступив від правового висновку Верховного Суду України та вказав, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні й проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Ігор Дашутін також висвітлив позицію ВС, висловлену в постанові від 22 лютого 2022 року у справі 420/12859/21, щодо проведення перевірки під час дії мораторію, встановленого п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.

Розповів суддя і про постанову ВС від 13 травня 2022 року у справі № 640/32377/20 щодо повідомлення платника податків про перевірку. У цій справі Суд, зокрема, дійшов висновку, що невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Доповідач ознайомив слухачів із правовою позицією, викладеною в постанові ВС від 21 січня 2021 року у справі № 813/2519/17 щодо виходу контролюючим органом за межі предмета встановленого виду перевірки. Суд вказав, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що стосуються такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і жодні інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

У постанові від 1 квітня 2021 року у справі № 810/1420/16 ВС, аналізуючи положення пунктів 86.7 та 86.8 ст. 86 ПК України, дійшов висновку, що законодавець закріпив право платника податків або його законного представника бути присутнім під час розгляду заперечень до акта перевірки. Реалізація ж такого права пов’язується із зазначенням платником податків у своїх запереченнях про бажання взяти участь у їх розгляді.

Ігор Дашутін також звернув увагу на постанову ВС від 13 червня 2022 року у справі № 420/5345/19 стосовно надання платником податків документів під час проведення перевірки (п. 44.6 ст. 44 ПК України).