Україна еволюційно йде в напрямі європеїзації адміністративно-процедурного законодавства

«На початку впровадження Закону України “Про адміністративну процедуру”, ймовірно, буде багато судових справ. І від правових висновків судів залежатиме, наскільки швидко державницький апарат усвідомить правозастосування цього Закону», – сказав голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович на семінарі «Закон України “Про адміністративну процедуру”: основні новели, виклики та подальші кроки», що відбувся в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Очільник суду поінформував, що це вже четвертий семінар для суддів адміністративних судів, що проводиться в партнерстві КАС ВС із проєктом ЄС «Право-Justice», присвячений питанням законодавчого регулювання та правозастосування адміністративної процедури. Таке навчання суддів є важливим, тому що саме суди контролюватимуть дотримання суб’єктами владних повноважень адміністративної процедури.

Водночас Михайло Смокович висловив побажання стосовно проведення навчань із вивчення Закону України «Про адміністративну процедуру» для представників органів державної влади, що підвищить їхній рівень обізнаності, і запропонував залучати для цього суддів як тренерів.

Керівник проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні Оксана Цимбрівська зазначила, що такі семінари дають можливість зрозуміти нову філософію Закону України «Про адміністративну процедуру» і підготуватися до того часу, коли він 15 грудня 2023 року набере чинності. Це нові норми й нова візія, побудовані на європейських стандартах, зрозумілі для всіх, де уніфіковано модельні правила взаємодії держави, громадян та бізнесу.

Старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Вольфрам Гертіг висловив щиру повагу до того, що в такий складний воєнний час Україна реформує своє законодавство.

Національний експерт проєкту ЄС «Право-Justice» Віктор Тимощук зауважив, що наразі головним викликом є те, що Закон України «Про адміністративну процедуру» входить у правове поле, у якому діє близько 400 спеціальних законодавчих актів, які регулюють питання щодо вирішення адміністративних спорів. Приблизно 135 законів і кодексів потребують змін. Здебільшого це технічні зміни стосовно узгодження термінології. Тож необхідне унормування всього відповідного законодавства, однак його, на думку експерта, можна завершити і після набрання чинності вказаним Законом.

Суддя Федерального адміністративного суду Німеччини Мартін Штайнкюлер розповів, що оскільки адміністративні суди в Німеччині вже мають 45 років накопиченого досвіду з використанням адміністративного акта, більшість процедур і правил на сьогодні не відіграють такої ролі в процедурах адміністративних судів. Органи публічної адміністрації просто виконують правила і принципи, які були розроблені адмінсудами.

Він навів приклад, що суди звертають увагу на дотримання адміністративної процедури стосовно тих, на кого впливає той чи інший адміністративний акт. Зокрема, певний прошарок населення має висловити своє ставлення щодо будівництва залізниці, автошляхів, які впливатимуть на комфорт мешканців поблизу. Всі проєктні документи мають бути доступними для місцевого населення. Суди в Німеччині доходять висновку, що адміністрація виконала всі законодавчі вимоги, якщо провела публічні слухання з дотриманням усіх процедур, перед тим як ухвалити важливі адміністративні акти.

Мартін Штайнкюлер зазначив, що часто політики й частина громадськості критикують важливість адміністративної процедури, яка займає багато часу. Наприклад, Німеччина зараз дуже швидко будує термінали скрапленого газу, щоб позбутися залежності від російського газу. І пересторога полягає в тому, що термінали не можуть бути побудовані достатньо швидко, оскільки адмінпроцедура є надто складною.

Президент Асоціації європейських адміністративних суддів, міжнародний експерт проекту ЄС «Право-Justice» Едіт Целлер розповіла про австрійський досвід застосування адміністративної процедури. В Австрії процесуальний закон про адміністративну процедуру ухвалено в 1925 році. Він із невеликими винятками застосовується загалом щодо більшості адміністративних проваджень.

Суддя КАС ВС Володимир Бевзенко передбачає збільшення кількості справ щодо оскарження порушень адміністративної процедури. Одним із викликів для суддів стане тлумачення понять, які чітко не визначені й не формалізовані: адміністративний орган і адміністративний акт.

Також Володимир Бевзенко звернув увагу, що нині стрімко розвивається галузеве законодавство, наприклад, земельне та містобудівне. Воно не синхронізоване із процедурним, що призведе до виникнення колізій із застосування Закону України «Про адміністративну процедуру».

Суддя КАС ВС Олеся Радишевська зазначила, що для того щоб органи публічної влади виконували правила і вимоги, які функціонують у ЄС, необхідно, щоб адміністративна процедура була врегульованою, чіткою та зрозумілою. Отже, немає іншого варіанта, окрім як імплементувати цей Закон і розтлумачити його на рівні судів і службовців діяльності органів публічної адміністрації.

Суддя також поінформувала, що багато європейських країн для розвантаження адміністративних судів використовують як обов’язковий етап адміністративне оскарження. Рекомендацію запровадити таку процедуру висловлювала міжнародна організація «SIGMA», яка перевіряє національне законодавство на відповідність європейським стандартам. На жаль, парламентарі побачили в цьому популізм і виключили вказану норму із законопроєкту. Олеся Радишевська висловила сподівання, що цей механізм буде змінено в майбутньому, оскільки ми еволюційно йдемо в напрямі європеїзації адміністративно-процедурного законодавства.

Голова Шостого апеляційного адміністративного суду Олена Кузьмишина на завершення заходу резюмувала, що Закон України «Про адміністративну процедуру» – це суттєвий крок в інтеграції нашого законодавства в європейське.