flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Про спадкову масу, що спадкується, і те, чи можна успадкувати право (обов’язок) на компенсацію моральної шкоди

23 лютого 2023, 16:28

Такі питання порушив суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду к. ю. н., доцент Василь Крат під час лекції для студентів юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на тему «Категорії спадкового права крізь призму практики Верховного Суду».

На початку він звернув увагу на постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164, якою зупинено строк на прийняття спадщини, поки діє воєнний стан. Нещодавно КЦС ВС вказав, що відповідний пункт цієї постанови суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню (постанова КЦС ВС від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21).

Суддя зазначив, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їхній юридичній силі (вимір за вертикаллю). Вона поширюється на співвідношення, по-перше, закону та підзаконних актів і, по-друге, Конституції України та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно існує ієрархія між ЦК України як кодифікованим законом й іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Вона базується на визнанні ЦК України основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії за горизонталлю).

Що стосується виміру ієрархії за горизонталлю, то у ст. 4 ЦК України закріплено пріоритет його норм (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Такий спосіб вирішення колізії норм цього Кодексу та інших законів підтримав Конституційний Суд України.

Щодо виміру ієрархії за вертикаллю у ст. 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. А також зазначено, що якщо постанова КМУ суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК України або закону.

Правила стосовно строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України. «Законодавець як у ст. 1270 ЦК України, що стосується строку прийняття спадщини, так і в інших нормах Кодексу не передбачив можливості наявності такої конструкції, як зупинення перебігу строку на прийняття спадщини. Тим паче, він не закріпив можливості визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини, ніж встановлені в Кодексі», – сказав Василь Крат.

Також він розповів, що може бути об’єктом спадкування. Суддя акцентував, що ним є саме права чи обов’язки, а не майно речі тощо, як це було до ухвалення ЦК України 2003 року. Відповідно до ст. 1218 Кодексу в чинній редакції до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті. «Тобто спадкується не будинок чи його частина, як часто вказується, а відбувається перехід відповідних прав на таке майно», – зауважив Василь Крат. Тож Об’єднана палата КЦС ВС зробила висновок, що може спадкуватися право на отримання страхових виплат, незаконно припинених за життя спадкодавця (постанова ОП КЦС ВС від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19).

Цікавим є питання про спадкування права на відшкодування моральної шкоди. «Специфіка цього об’єкта спадкування зумовлена сутністю самої конструкції моральної шкоди», – сказав доповідач. КЦС ВС вказав, що за своєю суттю право на компенсацію моральної шкоди є особистим, оскільки внаслідок заподіяння моральної шкоди відбувається негативний вплив на особисті немайнові блага фізичної особи. Саме тому в ч. 3 ст. 1230 ЦК України передбачено правило, що спадкується право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя. Якщо спадкодавець звернувся до суду з вимогою про компенсацію моральної шкоди й помер на стадії розгляду справи, не допускається процесуальне правонаступництво за вимогою про компенсацію моральної шкоди (постанова КЦС ВС від 13 липня 2022 року у справі № 753/15095/17).

Василь Крат розповів, що подібні підходи є і в європейських правопорядках. Він навів рішення Конституційного суду ФРН від 24 жовтня 2022 року, яким визнано конституційною заборону на спадкування права на компенсацію моральної шкоди.

Свою специфіку має спадкування обов’язку компенсації моральної шкоди. Такий обов’язок не є нерозривно пов’язаним з особою спадкодавця і може бути виконаний іншими особами (постанова КЦС ВС від 13 липня 2022 року у справі № 753/15095/17). «Тому на відміну від права на таку компенсацію обов’язок компенсувати моральну шкоду переходить до спадкоємців», – зауважив суддя.

Те саме стосується і обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки). «Звичайно, що спадкоємці, успадковуючи весь спадковий актив, успадкують і пасив, зокрема обов’язок відшкодувати майнову шкоду», – зазначив Василь Крат і навів для прикладу постанову КЦС ВС від 8 травня 2019 року у справі № 205/9764/16-ц.

Також варте уваги питання щодо можливості спадкування прав інтелектуальної власності, яке вирішено в постанові КЦС ВС від 8 травня 2019 року у справі № 646/1750/17. Суд зробив висновки, що при визначенні спадкового активу, який складається із прав інтелектуальної власності, необхідно встановити, чи відносяться відповідні права до майнових, оскільки спадкуватися можуть тільки майнові права. Водночас коли йдеться про спільні права інтелектуальної власності, якщо один із суб’єктів, яким спільно належать ці права, помер, то його спадкоємець (спадкоємці) може заявляти вимогу про визнання права інтелектуальної власності.

Також доповідач розповів про інші актуальні питання, які постають у судовій практиці у спадкових спорах.

Презентація Василя Крата – https://bit.ly/3m50JUw.