Суддя КГС ВС Олег Васьковський проаналізував питання, що виникають під час відкриття провадження у справах про банкрутство

Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський під час онлайн-практикуму «Справи про банкрутство (неплатоспроможність): юридична доктрина та судова практика», організованого журналом «Право України» і юридичним порталом «Ratio Decidendi», висвітлив питання, що виникають під час відкриття провадження у справах про банкрутство.

Спікер детально зупинився, зокрема, на особливостях вирішення питання про відкриття провадження в категорії справ про банкрутство, де має місце спір про право між боржником і кредитором. Він наголосив, що завданням підготовчого засідання господарського суду в розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є:

– перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю грошового зобов’язання боржника перед ініціюючим кредитором;

– встановлення наявності або відсутності спору про право;

– встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (п. 68 постанови ВС від 13 серпня 2020 року у справі № 910/4658/20, п. 48 постанови ВС від 3 вересня 2020 року у справі № 910/16413/19).

Секретар судової палати проаналізував правові висновки, у яких визначено підходи для розуміння, що саме є спором про право, викладені в постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/1174/20; від 10 лютого 2021 року у справі № 910/1678/20; від 23 червня 2020 року у справі № 910/1067/19; від 24 вересня 2020 року у справі № 916/3619/19 та від 2 лютого 2021 року у справі № 922/2503/20.

Доповідач також звернув увагу, що при відкритті провадження у справі про банкрутство господарський суд, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов’язання, строк яких настав. Водночас підставою для відмови у відкритті провадження у справі положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Стосовно особливостей відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв, спікер зазначив, що згідно із ч. 4 ст. 39 КУзПБ при прийнятті судом до розгляду однієї заяви інші ухвалою суду приєднуються до матеріалів справи й розглядаються одночасно. Щодо застосування цих положень судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС сформулювала правову позицію, викладену в постанові від 6 липня 2022 року у справі № 913/288/21. Підставою для передачі зазначеної справи на розгляд судової палати КГС ВС стала необхідність уточнення порядку одночасного (спільного) розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли до господарського суду до дня підготовчого засідання, із вказівкою на те, яким чином господарський суд повинен надати оцінку пропозиціям ініціюючих кредиторів про кандидатуру арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна.

Олег Васьковський зосередився і на особливостях прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в разі подання заяв різними кредиторами до того самого боржника до різних господарських судів. Так, він нагадав, що ч. 1 ст. 38 КУзПБ визначає підстави повернення, відкликання заяви про відкриття провадження у справі. У цьому контексті спікер повідомив, що ухвалою від 18 січня 2023 року на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС передано справу № 904/2154/22 для вирішення питання щодо визначення порядку дій господарського суду при розгляді заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство різних кредиторів до того самого боржника, поданих до різних господарських судів за правилами територіальної підсудності у зв’язку зі зміною місцезнаходження боржника. При цьому необхідного уточнення потребує питання про визначення моменту, на який суди мають встановлювати місцезнаходження боржника як критерій територіальної юрисдикції (ч. 13 ст. 30 ГПК України).

Тож секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський сформулював такі висновки:

1. Заперечення боржника у відзиві на заяву кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство можуть вказувати на наявність спору про право, однак не є беззаперечним доказом наявності цього спору.
2. Відсутність відзиву боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство (пасивна поведінка боржника), а також відсутність підтвердження боржником спроможності виконати свої зобов’язання та погасити заборгованість не свідчать про відсутність спору про право, однак не перешкоджають провадженню у справі, дослідженню і встановленню судом обставин щодо наявності спору про право.
3. Наявність остаточного судового рішення у спорі між кредитором та боржником на підтвердження вимог, визначених у заяві про відкриття провадження у справі, не є обов’язковою.
4. Подання позову (предметом якого є оспорення обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора до боржника) до звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство свідчить про наявність спору про право.