Про потенціал сучасних технологій для покращення доступу до правосуддя говорили на міжнародній конференції у ВС

Онлайн-правосуддя має бути не тільки зрозумілим і доступним для сторін судового процесу, а й безпечним і таким, що дає суду можливість прийняти справедливе рішення, сказав голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, модеруючи тематичну сесію міжнародної конференції з нагоди 5-річчя діяльності Верховного Суду.

Він зазначив, що розвиток ІТ-технологій істотно впливає на всі сфери суспільства і держави, зокрема й сферу правосуддя. Активній цифровізації судової системи сприяють і виклики, з якими цивілізований світ вперше зіштовхнувся через COVID-19. Крім того, цифровізація змогла б значно полегшити здійснення правосуддя в Україні в умовах війни.

У парламенті опрацьовують зміни до процесуальних кодексів України, щоб в умовах воєнного або надзвичайного стану судові засідання за потреби можна було проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Проте, як зауважив очільник КАС ВС, цифровізація правосуддя передбачає вирішення низки важливих технічно-процесуальних питань, серед яких: фіксація судового засідання; визначення формату роботи секретарів судових засідань поза межами приміщення суду.

Суддя Верховного суду Естонії Кай Куллеркупп виступила з доповіддю на тему «Цифрова ера допомагає правосуддю бути ефективним».

Вона зазначила, що у 2010 році в країні відбувся перехід на електронну справу, яка значно покращила ефективність роботи. Така справа містить багато інформації щодо судової практики не лише Верховного суду, а й судів першої та апеляційної інстанцій.

Кай Куллеркупп розповіла про інформаційну систему суду, яка дає змогу збирати і зберігати судові документи в хронологічному порядку. За словами судді, система є важливим аспектом цифровізації, оскільки допомагає швидко знайти потрібну інформацію.

Доповідачка також поінформувала, що додатково функціонує ще одна система, яку використовують громадяни. Система дає можливість сторонам отримувати інформацію про провадження, подавати документи до суду в електронному вигляді, надсилати запити, відстежувати перебіг судового провадження, отримувати сповіщення про надходження нової інформації у справі.

Крім того, суддя Верховного суду Естонії звернула увагу на запровадження проєкту із заміни традиційних (паперових) справ на цифрові. Цифрове судочинство забезпечує додаткові можливості систематизації, групової роботи з документами щодо справи, пошук інформації за контекстом. На думку доповідачки, такі ініціативи й надалі будуть розвиватися, тому важливо скористатися тими можливостями, які надають технології для підвищення якості роботи суду.

Про переваги та ризики онлайн-правосуддя розповів суддя Високого cуду Ірландії Річард Хамфріз. Значною перевагою дистанційної форми правосуддя, зауважив він, є безпека учасників судового процесу, а це важливо за часів пандемії COVID-19 та в умовах воєнного стану.

Онлайн-правосуддя дозволяє учасникам процесу брати участь у судових засіданнях із різних локацій, що дає змогу більш продуктивно використовувати час. До таких засідань може долучитися більша кількість учасників, які хочуть стежити за перебігом справи.

Ще одна перевага, на яку звернув увагу суддя, – це те, що онлайн-правосуддя і обговорення відбувається колегіально, оприлюднюються рішення, що полегшує доступ громадськості до них. Крім того, електронні підписи також вважаються легітимними.

Стосовно недоліків дистанційного правосуддя, то деякі люди вважають, що це менший рівень формальності. Люди менше контактують, через що молоді юристи багато втрачають у такому процесі. Крім того, онлайн-слухання не ідеальні тоді, коли заслуховують свідчення, може виникнути проблема приведення до присяги. Наприклад, потрібно використовувати власну Біблію. Також сторони процесу можуть відчувати, що вони не отримують сповна переваг усього процесу.

Водночас Річард Хамфріз зазначив, що онлайн-правосуддя в принципі легітимне, як вважає експертна група CEPEJ, але є потреба в гарантіях, щоб забезпечити справедливий суд і захист даних. Процедури потрібно весь час переглядати, оскільки треба стежити також за відгуками, за досвідом і враженнями тих, хто бере участь у судовому процесі.

Співавтор Керівництва CEPEJ щодо відеоконференцій у судових процесах професор права, адвокат Марек Сверчинські (Польща) зауважив, що цифровізація судів не лише підтримує доступ до правосуддя, а й покращує його.

Підґрунтям для створення Рекомендації CEPEJ щодо використання відеоконференцій у судових процесах є ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у якій закріплено принцип, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Рекомендації – це інструментарій, яким можуть користуватися судді залежно від обставин, і це м’які правила, які можна змінювати в міру вдосконалення технічних засобів, напрацювання нового досвіду, пояснив доповідач. 

У документі приділено увагу процесуальним питанням, зокрема щодо прийняття рішення про віддалене слухання, а під час судового засідання –  стосовно ідентифікації сторін справи, з’ясування рівня технічного забезпечення, надання електронних документів, забезпечення публічності розгляду, забезпечення доступу громадськості і представників ЗМІ.

Марек Сверчинські розповів, що під час тренінгів із суддями зі Східної Європи були проведені опитування. У відповідях судді погоджувалися з тим, що учасники судових засідань можуть під’єднуватися до онлайн-слухань не лише з приміщень судів чи юридичних фірм, а також з інших місць, де є технічна можливість і інтернет. Але висловлювали зауваження, що на випадок виникнення технічних проблем вже під час судового засідання потрібно мати додатковий план дій. Також схиляються до того, що має бути оригінальний паперовий документ, а не лише оцифрований. Водночас більшість суддів уже звикли до використання електронних підписів.

Голова Європейської асоціації адвокатів Maрія Слазак ознайомила з офіційною позицією європейських правників, юристів і адвокатів про онлайн-слухання, отриману в ході опитування напередодні цієї конференції.

Отже, майже 90 % членів асоціації адвокатів беруть участь у віддалених слуханнях, причому в деяких адвокатів 20–30 таких засідань на рік. Майже половина учасників опитування не помітила жодних перепон. Утім, ті, хто помітив, першочергово вказали на проблему з наявністю високотехнологічного обладнання і його функціонування, а також забезпечення доступу до мережі «Інтернет».  

Недоліками таких процесів є переривання відео або звуку, які заважають сприймати емоції доповідача, свідка, підзахисного.

Ще одне обмеження – конфіденційність. Часто, коли відбуваються такі онлайн-слухання, комунікація між адвокатом і клієнтом не відбувається конфіденційно. Особливо це стосується кримінальних справ, коли без конфіденційності неможливо забезпечити захист прав громадян.

Серед інших перепон – нестача персоналу, підготовленого для організації трансляцій. Це стосується і персоналу юридичних фірм і судів.

Ще порушуються питання стосовно запобігання несанкціонованого доступу.

Водночас респонденти вказують на численні переваги, серед яких на першому місці – економія фінансів, часу, а в Україні – ще й дотримання безпеки.

Позитивним, на думку адвокатів, є також те, що дистанційний формат дає можливість заслухати свідків з віддалених регіонів і не треба просити про це інші суди. Maрія Слазак поінформувала, що слухання в режимі відеоконференції найбільш вдало і часто використовується при розгляді комерційних спорів – 41 %, дещо менше у сімейних – 22 %  і у цивільних справах – 21%, у кримінальних – 12 %.

53 % опитаних запевнили, що готові долучатися до відеоконференції з будь-якого приміщення. Оскільки заслуховування свідків та підзахисних – це контраверсійні питання, то правники пропонують на певних етапах розглядати справу дистанційно, а на інших етапах, коли потрібно, – віч-на-віч.

Суддя КАС ВС Наталія Блажівська розповіла, що з перших днів повномасштабного вторгнення рф на нашу територію у Верховній Раді України розпочала роботу група з нагальних змін до процесуальних кодексів. «Ми звернулися до іноземних колег і партнерів за підтримкою. Нам було необхідно якнайшвидше перейняти прогресивний досвід використання, зокрема, дистанційного правосуддя в різних країнах. Перед судовою системою України постала низка викликів, найгостріший з яких – необхідність забезпечення безпеки життя і здоров’я учасників процесу, працівників суду, суддів. Трохи пізніше дуже актуальною стала проблема енергозабезпечення діяльності та необхідність здійснення правосуддя в умовах постійних планових та аварійних вимкнень електроенергії. Міжнародні партнери, вищі суди різних країн Європи оперативно надавали інформацію та ділилися своїм досвідом повного дистанційного правосуддя, надавали висновки і рекомендації щодо дистанційної роботи судів в Україні. Особливо хочу відзначити активність Вищого адміністративного суду Польщі, який із перших днів активної фази війни надавав багато інформації та практичних рекомендацій, розроблених на основі їхньої моделі дистанційного правосуддя», – розповіла спікер.

Вона також звернула увагу, що яскравим підтвердженням правильності кроків щодо подальшого розширення можливостей дистанційного правосуддя є нещодавнє рішення ЄСПЛ «Хав’єр Лукас проти Франції». У цьому рішенні ЄСПЛ зазначено, що «усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов’язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя та забезпеченню прав, які гарантовані статтею 6 Конвенції».

Наталія Блажівська зауважила, що, працюючи над законопроєктом, учасники робочої групи врахували і позицію Президента України Володимира Зеленського, який висловив ідею створення «суду в смартфоні» і мотивував це необхідністю підтримувати загальний тренд – перехід максимальної кількості державних процедур в онлайн задля їх прискорення та мінімізації корупційних ризиків і можливостей для зловживань. Ідею розроблення законопроєкту активно підтримує член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, голова робочої групи Роман Бабій, який обґрунтовано зазначив, що доступ до правосуддя – це не лише будівля суду та суддя. В сучасних умовах усім зацікавленим сторонам мають бути доступні інструменти та засоби, що забезпечать безпеку, комфорт і робочу ефективність при здійсненні правосуддя. Питання е-суду, засоби е-комунікації для багатьох є чи не єдиним способом захисту своїх прав у суді в нинішніх умовах.  

Утім, депутати Верховної Ради України цей законопроєкт не підтримали. 13 січня 2023 року було зареєстровано компромісний варіант законопроєкту. За запропонованою редакцією, лише судді мають виходити в судове засідання офлайн, а, наприклад, секретар судового засідання зможе за відповідних умов брати участь у судовому засіданні дистанційно. Значною мірою розширюється використання такого виду провадження, як письмове.

Варто зауважити, що через часті знеструмлення приміщень судів пропонується дозволити ведення письмових протоколів судових засідань.

Законопроєкт містить і пропозицію надати право судді вносити до Єдиного державного реєстру судових рішень усі судові рішення і окремі думки, викладені в письмовій формі, дистанційно, поза межами приміщень суду, в тому числі поза робочим часом, за умови якщо буде забезпечено безпеку доступу до автоматизованої системи документообігу суду з використанням власного кваліфікованого електронного підпису судді. Наведена норма вкрай необхідна у зв’язку з тим, що через часте вимкнення електроенергії в приміщеннях судів судові рішення не завжди можуть бути внесені в Реєстр своєчасно.

Суддя також поінформувала, що вже є практика за технічної можливості розглядати справу за електронними матеріалами.

Вона розповіла, що розгляд судових справ у режимі відеоконференції в Україні поступово стає звичним і популярним, про що свідчать дані ЄДРСР. Зокрема, Верховний Суд із 24 лютого 2022 року вніс майже 1200 ухвал про розгляд справ у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Наталія Блажівська переконана, що Україна, яка поширює свій досвід прогресивного застосунку «Дія» у світі, готова втілювати прогресивні технології і в судочинстві. Слово за українським Парламентом.