За подання заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу, винну в доведенні до банкрутства боржника, судовий збір не сплачується

Ухвалою Господарського суду Київської області в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Вітмет» про покладення субсидіарної відповідальності на учасника та керівника банкрута відмовлено.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою повернув кредитору у справі про банкрутство апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції без розгляду у зв’язку з неусуненням її недоліків у частині сплати судового збору в установлених порядку та розмірі. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що в цьому випадку судовий збір має розраховуватися згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.

ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС скасував зазначену ухвалу, справу передав до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З метою формування однакової судової практики щодо застосування положень п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при визначенні розміру сплати судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора в суді першої інстанції, а також за оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій за результатами розгляду заяви ліквідатора в суді першої інстанції про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, судова палата сформулювала такі висновки.

Заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу, винну в доведенні до банкрутства боржника, розглядається за правилами ГПК України в межах справи про банкрутство в порядку, визначеному ст. 7 КУзПБ, і судовий збір за неї не сплачується, оскільки це не передбачено Законом України «Про судовий збір».

Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанцій судових рішень, ухвалених за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу, винну в доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як за ухвалу суду і становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» незалежно від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції: ухвалу чи рішення.

У цій справі заявник апеляційної скарги сплатив судовий збір за ставкою, визначеною підпунктом 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тобто як за майновий спір у процедурі банкрутства, а отже, у більшому розмірі.

Тож суд касаційної інстанції визнав помилковим рішення суду апеляційної інстанції про залишення без руху апеляційної скарги з підстав несплати заявником судового збору у встановленому законом розмірі з подальшим постановленням ухвали про її повернення без розгляду.

Постанова КГС ВС від 20 жовтня 2022 року у справі № 911/3554/17(911/401/21) – https://reestr.court.gov.ua/Review/106939835.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.