Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
16 листопада 2022 року на базі Господарського суду Одеської області в онлайн-режимі відбувся круглий стіл «Законопроєкт 6013: підстави та наслідки скасування Господарського кодексу України в умовах війни».
Судді, провідні науковці й адвокати України обговорили законодавчу ініціативу, втілену в проєкті Закону про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період № 6013, яким пропонується, зокрема, визнати ГК України таким, що втратив чинність.
Суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк наголосив на необхідності дотримання всіма зацікавленими суб’єктами вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Суть цих вимог полягає в тому, що перш ніж удосконалювати правове регулювання господарських відносин, у тому числі шляхом скасування окремих норм чи нормативно-правових актів, особливо рівня кодексу, потрібно ретельно проаналізувати їхній регуляторний вплив, виявити недоліки законодавства (якщо такі є), опрацювати різні варіанти вирішення проблемних питань, які виникають у правозастосовній і судовій практиці.
Скасування нормативно-правового акта рівня кодексу в цілому без попереднього аналізу його регуляторного впливу може стати причиною очевидних законодавчих прогалин, призвести до проблем на практиці та збільшити несистемність і неузгодженість норм законодавства. На підтвердження останньої тези спікер зазначив, що, за інформацією з розділу «Законодавство України» офіційного вебпорталу Верховної Ради України, ГК України має відсилання до близько 7 тис. документів, які потребуватимуть унесення відповідних змін.
Також спікер вважає доцільним (з огляду на викликаний ідеєю скасування ГК України резонанс серед науковців, суддів, адвокатів та й загалом фахової спільноти) розглянути можливість дотримання суб’єктами законодавчого процесу положень ст. 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо надання Пленумом Верховного Суду висновку про законопроєкт № 6013 як такий, що пов’язаний (потенційно) із функціонуванням системи судоустрою України.
Суддя-спікер судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Юрій Чумак акцентував, що найважливішим елементом інвестиційної привабливості країни є належний рівень захисту прав бізнесу в судах. І саме господарські суди посідають у судовій системі України особливе місце, яке визначається специфікою їхнього правового статусу і предметом діяльності. Адже господарський суд як орган, спеціально створений для захисту економічних прав підприємств, організацій та установ, суб’єктів підприємницької діяльності, вирішує специфічні завдання. Тобто, здійснюючи функцію захисту прав суб’єктів господарської діяльності, він діє у властивій для нього формі, використовує відповідні методи й засоби розгляду господарських спорів. Розгляд справ у господарських судах переважно здійснюється значно швидше, ніж це відбувається в судах інших юрисдикцій. Це передусім пов’язано зі специфікою господарської юрисдикції — розглядом комерційних спорів. А в бізнесі це відіграє ключову роль, адже для підприємця час — це гроші. Господарська юрисдикція є ефективним інструментом захисту інвестицій у нашій країні.
Спікер нагадав, що спеціалізація – це тренд у всьому світі. «Побудова судів за принципом спеціалізації є найбільш прогресивною формою організації діяльності судової системи. Саме завдяки особливостям спеціалізації суду забезпечується оперативність, економність та гнучкість процедури розгляду справ. Від початку двотисячних у господарських судах також запроваджена спеціалізація суддів. Історично кожна країна відстежує світові тенденції, навчається всього прогресивного та використовує його. І той позитивний досвід, який понад 30 років ефективно демонструє господарська юрисдикція, у тому числі оперативно розглядаючи комерційні спори, потрібно зберегти. Серйозних нарікань на роботу судів господарської юрисдикції я ні від кого не чув, тому немає сенсу це змінювати і скасування ГК України також не на часі. Адже якщо в судовій системі і є якісь недоліки, то вони однаково притаманні всім юрисдикціям і над їх вирішенням потрібно працювати спільно всім гілкам влади, механізми для цього є», – зауважив суддя КГС ВС.
Крім того, за словами доповідача, на сьогодні господарська юрисдикція чітко визначила межі своєї спеціалізації: там, де були спірні лінії перетину між господарською, цивільною та адміністративною юрисдикціями, Велика Палата ВС в більшості випадків чітко їх розмежувала.
Юрій Чумак висловив переконання, що економічні реформи і процеси модернізації правил ведення бізнесу повинні супроводжуватися відповідальним ставленням, дотриманням вимог обґрунтованості й професіоналізму, конструктивного вирішення наявних проблем суб’єктів господарювання, а не переглядом системи під чиюсь теоретичну модель. Водночас скасування ГК України не може бути метою реформи, оскільки лише системна робота щодо синхронної рекодифікації цивільного та господарського законодавства із залученням учених, юристів-практиків, суддів усіх рівнів і юрисдикцій, серед іншого Верховного Суду, із чітко визначеною заздалегідь концепцією, без домінування жодних поглядів та ідеологій, а також забезпечення дієвості положень оновленого ГК України може бути визначена перспективною в контексті сприяння бізнес-середовищу, проведення реформ у сфері економіки та їх адекватного правового забезпечення на засадах міжнародних зобов’язань України.
Під час дискусійних панелей представники правничої спільноти проаналізували, зокрема, такі питання:
За результатами круглого столу напрацьовується резолюція з конкретними пропозиціями. Її буде направлено найвищим посадовим особам та державним органам, які ухвалюють відповідні рішення, а також представникам вітчизняної і закордонної бізнес-спільноти.
Переглянути запис заходу можна за посиланням: https://youtu.be/HH0q_NWqFw4.
_03_03.png)