flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Перше, чого нині очікує суспільство від суду, – це розумні та справедливі рішення, у яких буде дотримано верховенство права

04 жовтня 2022, 17:11

Судді Верховного Суду Алла Олійник і Наталія Марчук розповіли про дотримання принципів верховенства права та прав людини під час розгляду справ в умовах воєнного стану.

У ст. 8 Конституції України вказано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цей принцип – одна з основних засад цивільного судочинства й гарант справедливого розгляду будь-якої справи.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Алла Олійник нагадала, що Венеційська комісія виокремлює такі елементи поняття «верховенство права»:

1) законність;

2) юридична визначеність;

3) заборона свавілля;

4) доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми

судами;

5) дотримання прав людини;

6) заборона дискримінації і рівність перед законом.

Тож суд завжди спрямований на захист прав та свобод людини. Однак є випадки, коли права та свободи можуть бути обмежені.

«Як зазначено у ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного стану, який зараз діє в нашій країні, певні права та свободи людини і громадянина можуть бути обмежені, – зауважила доповідачка й додала: – Перше, чого нині очікує суспільство від суду, – це розумні та справедливі рішення, у яких буде дотримано верховенство права».

Алла Олійник охарактеризувала критерії трискладового тесту, перевірку на який повинне пройти будь-яке втручання в права особи або їх обмеження. Кожен із трьох його критеріїв є запитанням, на яке суд має відповісти, щоб оцінити, чи відбулося втручання в права особи, перед тим як ухвалити рішення про втручання в права людини (їх обмеження):

  • Чи втручання здійснене «згідно із законом»?
  • Чи воно відповідає правомірній (легітимній) меті?
  • Чи є воно «необхідним у демократичному суспільстві»?

Якщо впевнено можна ствердно відповісти на всі три запитання – принцип верховенства права дотриманий. Суддя КЦС ВС також навела приклад, коли у двох європейських країнах у кількох справах з аналогічними обставинами суди ухвалили різні рішення, керуючись необхідністю втручання у відповідне право позивача чи відповідача. Зваживши всі обставини справи та застосувавши трискладовий тест, судді вирішили, яке право варто захистити в конкретному випадку.

У своєму виступі Алла Олійник неодноразово наголошувала на важливості дотримання верховенства права навіть під час воєнного стану, коли здійснення правосуддя суттєво ускладнюється через численні проблеми. Інакше права та свободи громадян можуть бути порушені.

Окрім цього, суддя КЦС ВС розповіла, які принципи використовують у касаційному суді при вирішенні спорів:

1) у всіх справах правосуддя і справедливість мають перевагу перед формальним розумінням права;

2) заборона суперечливої поведінки;

3) Jura novit curia («суд знає закони»).

Далі доповідачка проаналізувала практику Верховного Суду щодо вимог захисту довіри, поваги держави до «легітимних очікувань» (legitimate expectation), тобто до її зобов’язань перед своїми громадянами та їхніх законних очікувань. Окрему увагу вона приділила й справам стосовно дотримання верховенства права, які розглядалися в Європейському суді з прав людини.

З презентацією Алли Олійник можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/EV75J42 .

Суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Наталія Марчук присвятила свій виступ темі «Дотримання принципу верховенства права національним судом у кримінальному провадженні: виклики сьогодення». Вона нагадала, що відповідно до КПК України людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, навіть попри значне навантаження на суди, з яким довелося стикнутися останніми місяцями, якість правосуддя має лишатися високою, а принцип верховенства права повинен бути основним у здійсненні судочинства.

«В умовах воєнного стану суттєві зміни торкнулися кримінальної юстиції, зокрема сфери застосування кримінального процесу», – зауважила суддя ККС ВС. Вона наголосила на тому, що зараз будь-яку норму КПК України варто застосовувати з урахуванням положень ст. 615 цього Кодексу, які стосуються переважно ситуації, коли є об’єктивна неможливість вчинити слідчі (або процесуальні) дії особами чи в спосіб, передбачений для довоєнного часу.

Наталія Марчук проаналізувала окремі частини ст. 615 КПК України, серед іншого звернувши увагу слухачів на те, що в разі коли залучення понятих об’єктивно неможливе чи може становити загрозу їхньому життю та здоров’ю, допускається обшук або огляд володінь та обшук особи без їхньої участі (тільки за умови безперервної відеофіксації доступними технічними засобами, зокрема приватними).

Крім того, лекторка розповіла про судову практику, коли повноваження слідчого судді виконує керівник органу прокуратури за відповідним клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим із прокурором. Але це відбувається, лише якщо слідчий суддя не має об’єктивної можливості виконати ці повноваження у встановлені законом строки.

Суттєвих змін зазнали й провадження щодо злочинів, за які передбачено довічне позбавлення волі. Тепер за участю присяжних можуть розглядатися тільки ті справи, у яких склад було визначено до 24 лютого 2022 року, а в усіх інших випадках їх розглядає колегія з трьох суддів.

Черговим викликом для кримінальної юстиції стали особливості розслідування та розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із воєнними злочинами.

«Крім КК України, суддям необхідно користуватися міжнародним законодавством, яке ширше й чіткіше тлумачить визначення необхідних понять і положень, у тому числі тих видів злочинів, окремої відповідальності за які немає в національному законодавстві. Наприклад, примусова вагітність чи примусова стерилізація, які є елементами злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством в умовах збройного конфлікту», – зазначила Наталія Марчук.

Суддя ККС ВС акцентувала на появі нових суб’єктів – військовополонених.

Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (прийнята 12 серпня 1949 року, ратифікована Україною 3 липня 1954 року) передбачає додаткові (до національного законодавства) процесуальні гарантії кримінального провадження стосовно військовополонених:

– найкоротший строк кримінального провадження (зазначеним кримінальним провадженням слід надати пріоритет у призначенні судового засідання і плануванні часу розгляду);

– обов’язкова участь захисника;

– запобіжний захід (тримання під вартою) на досудовому слідстві не більше ніж три місяці;

– доступ до матеріалів провадження мовою, яку розуміє військовополонений.

Наостанок Наталія Марчук відповіла на численні запитання слухачів щодо розгляду кримінальних справ та розповіла про судову практику Верховного Суду в умовах воєнного стану.

Лекції відбулися в межах семінару для суддів і помічників суддів місцевих загальних та апеляційних судів «Дотримання принципів верховенства права та прав людини в умовах воєнного стану», організованого Національною школою суддів України.