Антикорупційне правосуддя: про сьогоднішні виклики та актуальну судову практику розповіли судді ККС ВС

Вищий антикорупційний суд діє в системі судочинства України вже три роки. За цей час суттєво еволюціонувала судова практика у справах щодо корупційних правопорушень, а антикорупційна інфраструктура синхронізувала свої інституційні повноваження. Які антикорупційні завдання досі є актуальними для України в стані збройного конфлікту? Відповідь на це запитання шукали під час круглого столу, участь у якому взяли представники Верховного Суду.

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко зазначив, що судовій системі України доводиться стикатися з нечуваними викликами в умовах воєнного стану. До Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесено 32,5 тис. відомостей щодо воєнних злочинів. Не менш актуальним є питання скоєння злочинів проти основ національної безпеки України – в ЄРДР вже 15 тис. відомостей щодо таких злочинів. Суди загальної юрисдикції здійснюють судовий контроль, починаючи з перших кроків досудового розслідування.

«З огляду на це, чи стали питання, які віднесені законом до компетенції ВАКС, менш важливими в умовах воєнного стану? Очевидно, що ні. Навпаки. Відповідно до Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки корупція розглядається як ключова перешкода стабільному економічному зростанню і розбудові ефективних демократичних інститутів. А в умовах воєнного стану я б сказав більше: відсутність ефективних механізмів боротьби з корупцією – це пряма загроза якомога швидшій перемозі України у війні», – переконаний очільник ККС ВС.

За словами Станіслава Кравченка, динаміка кримінальних правопорушень, пов’язаних із корупцією, зараз також змінюється. Чого лише варта інформація про внесення в ЄРДР відомостей щодо розкрадання гуманітарної допомоги. Такі факти, безперечно, потребують і негайного розслідування, і, у разі доведеності вини, – справедливого покарання.

Голова ККС зазначив, що фактично Верховний Суд виконує дві функції. Перша з них полягає в тому, що він розглядає кримінальні провадження в касаційному порядку, зокрема щодо рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій, у тому числі ВАКС. Друга – в забезпеченні єдності судової практики як для ВАКС, так і для інших судів України у сфері кримінальної юрисдикції.

У травні 2019 року, ККС ВС ухвалив рішення про запровадження антикорупційної спеціалізації суддів Третьої судової палати. Така спеціалізація була визначена на три роки. У зв’язку із завершенням цього строку збори суддів у травні 2022-го визначили антикорупційну спеціалізацію суддів Першої судової палати ККС ВС. За словами спікера, таке рішення було ухвалене для забезпечення єдності судової практики, почергового залучення суддів ККС до формування правових позицій за результатами розгляду корупційних кримінальних правопорушень.

Розмірковуючи про забезпечення єдності судової практики та роль Верховного Суду, Станіслав Кравченко закликав ВАКС не залишатися осторонь цих процесів. Зокрема, йдеться про забезпечення єдності судової практики в тих провадженнях, які не підлягають касаційному розгляду. Він висловив сподівання, що Апеляційна палата ВАКС стане локомотивом у просуванні організаційних питань щодо забезпечення єдності судової практики не тільки для антикорупційної юрисдикції, а й для всіх судів України. Водночас Верховний Суд готовий сприяти у цьому процесі в межах своїх повноважень.

Детальніше про правові позиції Верховного Суду в антикорупційних справах розповіла секретар Першої судової палати ККС ВС Наталія Антонюк. Суддя наголосила на тому, що уніфікація практики – це основне завдання Верховного Суду. Вона переконана, що підхід суду має бути єдиним до всіх категорій справ і подібних ситуацій, адже забезпечення справедливості, балансу інтересів та верховенства права без забезпечення однозначного підходу в однакових ситуаціях неможливі.

При цьому уніфікація – це двосторонній процес. З одного боку, він може здійснюватися шляхом ухвалення певної позиції ВАКС і з подальшим підтриманням цієї позиції Апеляційною палатою ВАКС та ККС ВС. З другого – уніфікація може забезпечуватися іншим способом, коли Верховний Суд формує певну правову позицію і вона застосовується ВАКС під час розгляду певних категорій справ.

Спікерка висвітлила актуальні правові позиції, сформовані Верховним Судом, та зауважила, що питання застосування кримінального процесуального закону можуть бути відображені й у справах, які не пов’язані з корупційними провадженнями.

За словами судді, 1 вересня 2022 року колегія суддів Першої судової палати ККС ВС ухвалила цікаве рішення у справі № 290/278/21, яке стосується строків досудового розслідування. У цьому провадженні сформульовано таку правову позицію: у випадку своєчасного звернення слідчого чи прокурора до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування в термін, встановлений ч. 5 ст. 294 КПК України, якщо таке клопотання слідчим суддею було задоволено, однак з будь-яких причин розглянуто після спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, цей строк не може вважатися закінченим. У такому разі слідчий суддя з урахуванням положень ст. 115 КПК України у своєму рішенні повинен зазначити про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні з 00:00 год наступного дня, який слідує за кінцевим днем строку досудового розслідування, встановленого ст. 219 КПК України або продовженого раніше у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 294 КПК України.

Ще один цікавий кейс, який розглядав ККС ВС, стосувався строків досудового розслідування і відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК України. У справі № 758/12538/20 цей суд зробив висновок про те, що період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК України, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.

Наталія Антонюк зазначила, що є багато цікавих позицій, які були сформовані ВАКС та підтримані ККС ВС. Наприклад, у справі № 454/2576/17 сторона захисту зазначила про порушення органом досудового розслідування правил предметної підслідності. Йшлося про те, що старший слідчий слідчого відділу прокуратури вніс відомості до ЄРДР, а надалі досудове розслідування здійснювали детективи НАБУ за процесуального керівництва САП. І сторона захисту поставила під сумнів можливість ухвалення відповідного рішення прокурором. ВАКС та Апеляційна палата ВАКС визнали доводи сторони захисту необґрунтованими, з цим висновком погодився ККС ВС та зазначив, що КПК України не передбачає обов’язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК України не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування.

Також у цій справі йдеться про те, що несвоєчасне проведення слідчим відповідних процесуальних дій може призвести до безповоротної втрати важливих доказів, а отже й до неможливості забезпечення основних завдань кримінального судочинства. Чинне кримінальне процесуальне законодавство України (зокрема ч. 2 ст. 218 КПК України) не містить посилання на час, у межах якого прокурор має визначити підслідність за іншим органом досудового розслідування. При цьому природно, що на початкових етапах розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, а комплексність умов норм КПК України, якими визначається підслідність кримінальних проваджень, зокрема підслідність НАБУ, іноді унеможливлює точне та беззаперечне встановлення належного органу досудового розслідування одразу на початку розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних.

Суддя акцентувала й на постанові Великої Палати ВС від 31 серпня 2022 року. У цьому кримінальному провадженні йшлося про призначення експертизи слідчим, який не входив до групи слідчих. Колегія ККС ВС передала це провадження на розгляд ВП ВС, мотивуючи тим, що призначення експертизи слідчим, який не входив до групи слідчих, не завжди тягне визнання такої експертизи недопустимим доказом. Велика Палата ВС погодилася з колегією суддів ККС і констатувала, що у випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної в кримінальному провадженні слідчої групи, суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.

Круглий стіл «Антикорупційне правосуддя в Україні 2019–2022» відбувся 9 вересня 2022 року. Захід організувало видавництво «Юридична практика».