Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судді Верховного Суду долучилися до чергового засідання робочої групи зі створення практичного посібника щодо проведення дистанційних судових слухань, який розроблюють експерти Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ).
Мета цього посібника – сприяти запровадженню ефективних механізмів для здійснення судочинства в умовах воєнного й надзвичайного стану. Він міститиме практичні поради суддям, як діяти в тих чи інших обставинах, адже ситуація, яка склалася в Україні, вимагає подальшого розвитку онлайн-слухань, що передбачає, зокрема, дистанційну присутність суддів, секретарів судових засідань, свідків та експертів. З урахуванням цього посібник спрямований на забезпечення ефективнішого застосування розширених повноважень і дотримання балансу між суспільними інтересами й цивільними правами.
Участь у заході взяли Секретар Великої Палати ВС Лариса Рогач, судді Касаційного адміністративного суду у складі ВС Андрій Жук, Сергій Уханенко, суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Надія Стефанів, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Віктор Пророк та начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар.
Досягнення в розробленні практичного посібника з проведення дистанційних судових слухань презентували експерти CEPEJ. Актуальним статусом, передісторією і джерелами поділилися професор права й адвокат Марек Сверчинські (Польща), викладач-дослідник факультету права Католицького університету Ліона Александре Паланко (Франція) (вони також є співавторами Керівництва CEPEJ щодо відеоконференцій у судових процесах) та ІТ-менеджер, колишній Директор Офісу з координації технологій Генерального директорату з ІТ-систем Міністерства юстиції Джуліо Борсарі (Італія). Модератор зустрічі – координаторка проєктів CEPEJ Йована Матіч.
Експерти CEPEJ наголосили на тому, що міжнародні документи передбачають мінімальні стандарти для справедливого судового розгляду й забезпечення доступу до правосуддя. Дистанційні слухання мають ґрунтуватися на таких основоположних принципах:
Серед іншого, експерти акцентували на європейському стандарті дистанційних слухань у кримінальному провадженні, який звучить так: «Ця форма участі в судовому розгляді сама по собі не суперечить поняттю справедливого та публічного судового розгляду».
Про поточний стан проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження в кримінальному процесі розповіла Надія Стефанів. Вона зауважила, що за останні шість місяців зросла кількість кримінальних проваджень у форматі відеоконференції, адже деякі учасники через воєнні дії обмежені в можливості брати участь у засіданні наживо.
Доповідачка вказала, що, за КПК України, в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій може здійснюватися дистанційне судове провадження. Його порядок передбачений у ст. 336 КПК України. Раніше суд мав можливість ухвалити рішення про здійснення дистанційного судового провадження лише за клопотанням сторони. У квітні 2022 року ця стаття зазнала змін, і тепер суд може ухвалити рішення про дистанційне судове провадження також із власної ініціативи. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може постановити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній це рішення.
На думку Надії Стефанів, у посібнику ще слід передбачити порядок доступу до електронних доказів, які потребують дослідження в суді першої або апеляційної інстанції під час дистанційного розгляду. Окрім того, вона наголосила, що технічні характеристики програми, якою користуються кримінальні суди, потребують поліпшення. Трапляється, що сторони скаржаться на низьку якість звуку судового засідання, у зв’язку із чим вони не змогли належним чином висловити свої доводи чи заперечення.
На процедурному і правовому аспектах зупинився Сергій Уханенко. Процедурний аспект стосується необхідності приведення до присяги перекладача, експерта та попередження їх про кримінальну відповідальність. Присяга проголошується експертом, свідком усно, після чого вони підписують текст присяги. На переконання судді, у посібнику варто прописати алгоритми для здійснення цих процедурних моментів під час дистанційного розгляду справи. А на практиці спікер бачить два можливих варіанти виходу із цих ситуацій. Перший – обмежитися усним проголошенням присяги під час дистанційного розгляду. Другий – надати можливість підписувати завчасно підготовлені формуляри з текстом присяги за допомогою електронного цифрового підпису, який експерт чи свідок використовує для входу на комунікаційну платформу. Усі ці варіанти потребують внесення змін до процесуального законодавства.
Також Сергій Уханенко звернув увагу на принципи, яких повинен дотримуватися суд під час дистанційного розгляду справ. Чільне місце серед них належить справедливому судочинству. Спікер вважає, що суттєві технічні неполадки, які завадили учасникам процесу бути заслуханими, почути інших, поставити запитання, представити власні доводи чи обґрунтувати їх, мають слугувати обов’язковою підставою для апеляційного або касаційного суду для скасування такого рішення. Цей аспект теж потребує внесення змін до процесуального закону.
Із сучасними технічними можливостями судової влади України експертів CEPEJ ознайомили Віктор Пророк і Андрій Жук. Зокрема, судді розповіли про систему «TrueConf», яка використовується для забезпечення відеоконференцзвʼязку в кримінальних провадженнях, комунікаційну платформу «EASYCON» та Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС), а також про підсистему відеоконференцзв’язку ЄСІТС, що дозволяє сторонам брати участь у засіданні віддалено з використанням власних технічних засобів, здійснювати аудіо- / відеофіксацію засідання і забезпечує централізоване збереження записів у базі даних державного підприємства.
Засідання робочої групи відбулося 5 вересня 2022 року в онлайн-форматі. Захід організовано спільно проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» і CEPEJ.
_03_03.png)