Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою особі, оголошеній у міжнародний розшук, підлягає апеляційному оскарженню – ВС

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду скасував ухвалу апеляційного суду, який закрив апеляційне провадження щодо оскарження ухвали слідчого судді. Ця ухвала стосувалася обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, як підозрюваній, яка перебуває за межами України й оголошена в міжнародний розшук. Апеляційний суд послався на неможливість оскарження в апеляційному порядку такої ухвали слідчого судді. Однак ККС ВС з ним не погодився, зважаючи на нещодавній висновок об’єднаної палати ККС ВС і необхідність дотримання сталості та єдності судової практики, яку забезпечує Верховний Суд.

Як зазначено в постанові ККС ВС, процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК України, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише в разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Також мають бути достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

За таких обставин обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, проте є правовою підставою для затримання і доставлення цієї особи до місця кримінального провадження.

Отже, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 193 КПК України, має правовим наслідком обмеження права на свободу та особисту недоторканність.

Можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, була предметом розгляду об’єднаної палати ККС ВС. Остання зробила висновок про те, що ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 цього Кодексу може бути оскаржена в апеляційному порядку (постанова ОП ККС ВС від 14 лютого 2022 року у справі № 991/3440/20 (провадження № 51-5359кмо21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/103466876).

Відповідно до закону Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законодавством. Це завдання реалізується, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, спрямовуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права. Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховують інші суди при застосуванні таких норм.

Постанова ККС ВС у справі № 991/2461/20 (провадження № 51-3058км20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105774882.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.