До огляду внесено низку важливих правових висновків КЦС ВС, висловлених у справах зі спорів щодо позбавлення / поновлення батьківських прав, оспорювання батьківства, які матимуть значення для формування єдиної правозастосовної практики. Серед цих висновків слід виокремити такі:
- у спорах щодо позбавлення батьківських прав зауважено, що відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав;
- у спорах щодо поновлення батьківських прав указано, що особа, яку позбавлено батьківських прав, має право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов’язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка такої особи й обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, а також думки другого з батьків та інших осіб, з якими проживає дитина, враховуючи, крім цього, інтереси і думку самої дитини, якщо вона її може висловити;
- у спорах щодо встановлення / визнання батьківства акцентовано, що чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (ч. 2 ст. 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства;
- у спорах щодо виключення запису про батьківство зазначено, що в разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження, а в іншому випадку – відмовляє в задоволенні позову.