Правосуддя в дистанційному режимі забезпечує право учасників судових засідань на захист від загроз

«Держава функціонує у правовому полі, допоки працює незалежний суд», –  наголосив Михайло Смокович, відкриваючи захід, присвячений здійсненню правосуддя в умовах воєнного стану та пандемії.

Онлайн-зустріч суддів України, Німеччини, Польщі організував Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду спільно з Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ) 25 липня 2022 року.

Голова КАС ВС зазначив, що війна в Україні додала в організацію роботи адміністративних судів немало проблем, серед яких відсутність безпеки є однією з головних.

Здійснення безперервного і належного правосуддя у форс-мажорних умовах потребує певних законодавчих змін і доповнень, передусім процесуального характеру. Зокрема, врегулювання дистанційної форми роботи. Річ у тому, що судді продовжують розглядати справи й ухвалювати судові рішення, а до ВРП вже надходять скарги щодо дистанційної форми роботи суддів із проханням притягнути їх до дисциплінарної відповідальності.

Очільник КАС ВС запросив суддів з Німеччини, які від започаткування адміністративної юстиції в Україні активно сприяли її розвитку і становленню, щоб вони поділилися набутим у зв’язку з викликами, спричиненими пандемією COVID-19, досвідом з організації розгляду судових справ у дистанційному режимі.

Старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) в Україні Вольфрам Гертиґ висловив захоплення тим, що суди України, незважаючи на складну ситуацію, продовжують реформування на засадах верховенства права, утримують судочинство на належному рівні. Він також звернув увагу, що адміністративне судочинство, яке є особливо важливою юрисдикцією для побудови правової держави, функціонує на відповідному рівні, наскільки це можливо в нинішніх умовах військового стану.

Голова Конституційного суду та Вищого адміністративного суду землі Рейнланд-Пфальц доктор Ларс Брокер у вітальному слові сказав, що Україна бореться не лише за себе, а за всю Європу, за вільне й демократичне життя, за верховенство права. «Мене глибоко вразило, що в таких умовах ви слідкуєте за правовим супроводом всіх процесів, що відповідає вимогам правової держави. Адже дотримання прав людини не призупиняється на час війни», – сказав пан Брокер.

Свою доповідь він присвятив огляду судових рішень, пов’язаних із пандемією COVID-19, а також судовій оцінці дискреційних повноважень адміністрацій, які надавалися адміністративними судами Німеччини.

Зокрема, зазначив, що правовий супровід боротьби з пандемією стосується безпосередньо права на захист від загроз. Швидка реакція держави має бути спрямована на те, щоб убезпечити громадян. Потрібно вживати заходи, про які раніше не думали (у випадку з пандемією – це носіння масок, дотримання дистанції, закриття крамниць тощо). Перед виконавчими органами постають виклики обмежувати громадян у їхніх правах, але при цьому й дотримуватися принципу верховенства права. Виконавчі органи влади в таких ситуаціях діють в умовах нормативної невизначеності. Адміністративні суди, розв’язуючи судові конфлікти, попереджали про те, що законодавець шляхом прийняття певного базового рішення повинен наділити державу правом на подібне втручання в права людини за особливих умов.

Відповідно, Ларс Брокер вважає, що в екстремальній ситуації в Україні через воєнний стан для того, щоб убезпечити і сторони судової справи, і суддів, також повинні бути створені особливі інструменти. Наприклад, суддя може бути в безпечному місці, якщо одноособово ухвалює судове рішення і є можливість підписати його електронним підписом. У разі консультацій та нарад із колегами судді можуть перебувати вдома і підключитися до відеоконференції через захищені системи зв’язку. В разі проведення усного розгляду справи, на думку спікера, лише один із суддів (можливо, головуючий) має бути в суді, щоб забезпечити гласність, відкритість і публічність судового процесу, вважає доповідач.

Головуючий суддя Вищого адміністративного суду землі Рейнланд-Пфальц, доктор Сабіне Вабнітц згадала, що під час відвідин м. Краматорська у 2019 році була глибоко вражена тим, як вправно використовували суди України технічне устаткування для розгляду справи в дистанційному режимі, коли сторона оскарження брала участь у судовому засіданні онлайн.

У Німеччині такий формат також використовується. Він закріплений у процесуальному законодавстві задовго до пандемії. Сенс полягав в економії часу і коштів на дорогу учасників справи до суду, а також у прискоренні процесу судового розгляду. Використання техніки для відеоконференцзв’язку є одним з елементів диджиталізації правосуддя, до якої прагнуть суди ФРН.

Однією з головних вимог, за словами спікерки, є належним чином устаткований зал судових засідань, доступ до відповідної техніки. Обов’язково здійснюється звуко- і відеозапиc. Суд може дозволити свідкам, експертам – учасникам усного розгляду справи брати участь у процесуальних діях, перебуваючи в іншому місці. Це, як правило, приміщення органів влади, іншого суду, адвокатської канцелярії. А от використання мобільної техніки в дорозі не розглядається як можливість для розгляду судової справи. Це пов’язано з тим, що особливою вимогою є захист персональних даних.

Сабіне Вабнітц розповіла, що у зв’язку з пандемією суддів забезпечили можливістю доступу до службового комп’ютера з домашнього робочого місця. Наради суддів проводяться в режимі відеоконференції. Головне, щоб усі судді були згодні так працювати.

Відповідаючи на запитання українських колег, Сабіне Вабнітц підтвердила, що в Німеччині судді мають можливість накладати електронний підпис на судове рішення, перебуваючи вдома. Для цього лише потрібні відповідні технічні умови.

Суддя Фінансової палати Верховного адміністративного суду Польщі Кшиштоф Вінярський також розповів, що законом про судочинство в адміністративних судах у Польщі за умовами дотримання вимог безпеки допускається проведення засідань за межами приміщення суду. Під час відкритого слухання застосувують технічні засоби, що дають змогу проводити їх дистанційно. У разі слухання онлайн судова колегія, яка розглядає справу, перебуває в залі судового засідання, а учасники можуть брати участь у цьому засіданні, якщо вони перебувають у приміщенні іншого суду, де мають вчинятися процесуальні дії. Загальним принципом є розгляд справ та постановлення рішень у відкритому судовому засіданні. Касаційна скарга на рішення суду нижчої інстанції може бути розглянута в закритому засіданні, якщо скаржник відмовився від відкритого розгляду. Проте в березні 2020 року для подолання наслідків пандемії було законодавчо дозволено проведення судових слухань у режимі онлайн, при цьому учасникам справ не обов’язково перебувати в приміщенні іншого суду.

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Наталія Блажівська звернула увагу, що дистанційний розгляд справ є популярним у судочинстві України, про що свідчать такі цифри: з 24 лютого до 11 квітня 2022 року (тобто під час воєнного стану) проведено понад 9 тис. судових засідань у режимі відеоконференцзв’язку. Також суддя пояснила, що принцип публічності розгляду таких справ дотримано, оскільки ст. 10 КАС України передбачено, що якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі «Інтернет» в обов’язковому порядку. Спікерка наголосила, що з метою надання фахової допомоги Україні в питанні впровадження повноцінного дистанційного розгляду справ активну роль відіграли фактично всі правничі міжнародні проєкти. Так, проєкт «Pravo-Justice» надав своє напрацювання безпосередньо до робочої групи Верховної Ради України. Фахову консультацію надавав Вищий адміністративний суд Польщі. Нещодавно було презентовано Оперативний моніторинг правосуддя в умовах війни.

На основі цього моніторингу Наталія Блажівська розповіла про досвід низки країн з розгляду справ у режимі онлайн, набутий за період пандемії.

Завдяки впровадженню електронного правосуддя в Естонії було дозволено працювати дистанційно і суддям, і всім іншим співробітникам судів. Суддів забезпечили ноутбуками, інших працівників судів – планшетами для роботи з дому. Більшість судових розглядів перемістилась у віртуальний простір. Окрему увагу Наталія Блажівська звернула на цифрові судові справи, які стали фінальною розробкою в судах Естонії, тобто повністю без використання паперових носіїв. Цифрова судова справа забезпечила додатковий функціонал як для суддів, так і для сторін, адвокатів, що дало можливість систематизації, фільтрування електронних документів, групової роботи з ними.

У Великій Британії було збільшено кількість судових засідань, які слухаються в додатку BT MeetMe, що не потребує спеціального обладнання, лише мобільний телефон. Учасникам надсилається номер конференції, скайп для бізнесу. Платну бізнес-версію використовує суд. Також у Британії планується збільшити кількість судових залів, обладнаних спеціальними камерами для трансляції відкритих судових засідань, поінформувала Наталія Блажівська.

У США успішно функціонує електронна судова система з вільним доступом, за допомогою якої можна отримувати інформацію про судовий документ, ознайомлюватися й стежити за перебігом підготовки справи до розгляду. Дистанційний розгляд судових справ запровадили в деяких штатах в обов’язковому порядку, а в інших – за можливості. У Флориді суддям радять здійснювати розгляд невідкладних справ за допомогою мобільного телефону або в режимі відеоконференції. На Гавайських островах цивільні й кримінальні справи розглядають за допомогою безкоштовних ліній телефонного зв’язку, і доступ до такого судового засідання можуть мати також представники масмедіа.

В процесі імплементації великої реформи електронного судочинства перебуває Латвія. Після запровадження локдауну судові засідання не відбувалися, а справи розглядалися переважно в письмовому провадженні, а коли це було неможливо – у режимі відеоконференції. Судді працювали вдома. Мали право брати паперову справу додому для опрацювання. Спеціальна електронна система дозволяє ознайомитися із судовою практикою. Використовували електронний підпис процесуальних документів.

А, наприклад, у Хорватії в цивільному процесі дистанційні слухання було дозволено проводити ще до пандемії у 2019 році.

В ході доповіді представлено також п. 9 Практичного керівництва до дистанційного правосуддя, підготовленого Інститутом «Правова ініціатива у Центральній та Східній Європі» (Інститут CEELI): коли судді не мають можливості бути фізично присутніми в приміщенні суду, мають бути передбачені норми, якими регулюють надання необхідних технологій та обладнання для роботи вдома чи іншому віддаленому місці.

На переконання Наталії Блажівської, ці приклади свідчать про великі перспективи для впровадження повноцінного онлайн-правосуддя. І судді в різних країнах світу вважають, що немає сенсу повертатися до минулого, треба рухатися вперед і змінювати законодавство таким чином, щоб забезпечувати технічну можливість слухати судові справи, перебуваючи вдома чи в іншому віддаленому місці, якщо судді чи сторони у справі не можуть бути фізично присутніми в суді. З огляду на воєнний стан ми тим більше маємо рухатися в ногу з усім світом, вносити комплексні, але виважені зміни до законодавства. Так, це не стане панацеєю в нинішніх умовах, але все ж буде важливим кроком. Це також відповідатиме глобальній ідеї Президента України про державу в смартфоні, резюмувала Наталія Блажівська.

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Андрій Жук розповів про законодавчі ініціативи суддів КАС ВС щодо внесення змін у процесуальні кодекси, які виникли через збройну агресію рф.

Робоча група при Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики, до складу якої входять судді й правники, представники Державної судової адміністрації України, Міністерства цифрової трансформації України, ще в березні підготувала законопроєкт, який передбачав спрощення здійснення судочинства. Судді пропонували ширше використовувати письмове провадження без повідомлення сторін, без проведення судового засідання, повідомляти учасників справи на всі відомі суду засоби зв’язку: звичайною поштою, електронною поштою, через соціальні мережі, смс-повідомлення, а також телефоном. Крім цього, була пропозиція забезпечити можливість і обов’язковість повідомлення учасників судової справи через систему «Дія».

У першому варіанті законопроєкту пропонувався також дистанційний режим роботи поза межами приміщення суду для суддів і працівників апарату суду, але згодом це питання вирішили подати окремим законопроєктом, оскільки ініціативу не підтримала більшість членів Комітету ВР України з питань правової політики.

На жаль, законопроєкт № 7316 про внесення змін до процесуальних кодексів щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану не набрав необхідної кількості голосів у ВР України. Робоча група продовжить роботу над ним, удосконалить і запропонує як новий законопроєкт.

Андрій Жук наголосив, що новаторство не спрямоване на обмеження прав громадян на справедливий суд і не порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Навпаки, ці нововведення спрямовані на захист прав людини, убезпечення її від загроз, а також на подальшу реалізацію судової реформи, якою передбачено поступовий відхід від паперових справ. Це є продовженням вже реалізованих кроків: подальше оцифрування судових справ (70 % вже оцифровані), розширення функціоналу електронного кабінету судді, який діє і забезпечує можливість перегляду документів.