Судді КАС ВС розповіли про тлумачення норм адміністративно-процесуального права та судовий контроль

«Людиноцентричні та аксіологічні аспекти тлумачення норм адміністративно-процесуального права у контексті впливу адміністративної юстиції на розвиток публічного права» та «Ефективність судового контролю крізь роки. Дискреційні повноваження владних органів» – такі теми висвітлили судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час конференції «Еволюція адміністративної юстиції: 20 років самостійності».

Суддя КАС ВС Олег Білоус зазначив, що правильність інтерпретації конкретної норми є обов’язковою умовою її належного застосування. Однак  юридична наука не виробила єдиного підходу до розуміння категорій тлумачення права, правових норм, законодавства. У цьому контексті суддя окреслив підходи до тлумачення та його визначення.

Доповідач розповів, що сприйняття основних понять та категорій адміністративного судочинства правотлумачним суб’єктом має відбуватися крізь призму аналізу конкретної правової норми на предмет її здатності задовольняти потреби окремої людини та суспільства в цілому.

Розвиток і втілення в практику життя філософії людиноцентризму, зауважив Олег Білоус, – це одна з головних умов формування і становлення сучасної системи соціальної допомоги та соціально орієнтованої держави. Система принципів розвитку соціальної держави передбачає, що головною цінністю її концепції є людина, її розвиток, самореалізація. При цьому, на думку більшості дослідників, соціальна держава діє для і заради людей, і саме люди відтворюють її основні принципи та ідеї.

Суддя також зазначив, що на практиці підтримується та обстоюється теза про те, що правотлумачний суб’єкт, оцінюючи зміст і обсяг відповідної правової конструкції, зокрема понять та категорій адміністративного судочинства, зобов’язаний співвідносити її зі змістом принципу верховенства права. Інакше кажучи, остаточне сприйняття та розуміння тієї чи іншої правової норми має бути засноване, в тому числі, і на аналізі її взаємозв’язку з принципом правовладдя.

Суддя КАС ВС Андрій Загороднюк розкрив питання щодо ефективності судового контролю, зокрема звернув увагу на його ознаки та функції.

Доповідач зазначив, що проблема дискреції привертає увагу багатьох вчених. Так, зауважив він, якщо проаналізувати законодавство України, то посилання на дискрецію є в багатьох нормативно-правових актах, проте чіткого визначення цього поняття тривалий час не було. Водночас у рішеннях багатьох судів можна побачити посилання на ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Андрій Загороднюк розповів, що вперше нормативне визначення дискреції та її критеріїв закріплено в Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженій наказом Міністерства юстиції України 2010 року.

У додатку до Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи R(80)2 прописано принцип заборони втручання судових органів в дискрецію органів державної влади та підміни собою зазначених органів шляхом прийняття рішень у справах юридичних і фізичних осіб.

Також звернув увагу на те, що КАС України не містить чітких положень, якими повинні керуватися суди під час визначення меж судової дискреції. Однак, на думку доповідача, суд повинен керуватися нормами матеріального і процесуального права, принципом верховенства права і вже з урахуванням їх визначати межі свого втручання в кожні дискреційні повноваження.

Суддя нагадав і про науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб’єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією.

Андрій Загороднюк зауважив, що ще одним моментом, який заважає правильно визначатися з межами дискреційних повноважень, є питання нормотворення, питання якості закону. За словами доповідача, у цьому випадку суд має керуватися принципом верховенства права. У разі відсутності закону він застосовує аналогію закону або аналогію права. Судовий орган не має права перевищувати межі свого втручання в діяльність суб’єкта владних повноважень, однак його втручання (і контроль) має бути ефективним, достатнім для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства та для захисту прав і свобод громадян.

Конференцію організовано Сьомим апеляційним адміністративним судом.