У цивільних відносинах розумність слід завжди розглядати разом із добросовісністю та справедливістю – Сергій Погрібний

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду д. ю. н., професор, член-кореспондент НАПрН України Сергій Погрібний сказав на засіданні молодіжного крила Цивілістичного форуму, присвяченого особливостям формування у студентів юридичних факультетів практичних навичок із застосування цивільного законодавства. Захід відбувся 13 червня 2022 року в режимах офлайн та онлайн на базі Київського регіонального відділення НАПрН України.

Відповідаючи на запитання слухача про застосування судом принципу пропорційності (балансу інтересів), Сергій Погрібний зазначив, що це питання вирішується окремо в кожній конкретній справі з урахуванням установлених судами обставин.   

Для ілюстрації він навів приклад вирішення спорів про витребування майна із чужого незаконного володіння, коли суд відшукує справедливий баланс інтересів між інтересами власника втраченої речі та інтересами добросовісного набувача.

Сергій Погрібний розповів також про фабулу справи, в якій позивач – власник майна недбало ставився до майна, самостійно обрав ненадійного контрагента, в результаті чого спірне майно було відчужено кілька разів і потрапило у володіння добросовісного набувача.

Лектор акцентував, що цивільне право охороняє стабільність цивільного обороту. Наприклад, особа, яка купує товар у магазині, має покладатися на те, що продавець є власником цього товару або має повноваження його відчужувати.  

Також студенти запитували про застосування принципу розумності в цивільному процесі. Сергій Погрібний зазначив, що законодавець недарма у ст. 3 ЦК України «Загальні засади цивільного законодавства» у логічному рядку зазначив про справедливість, добросовісність та розумність. «Ці три категорії визначають один-єдиний принцип, який наповнює цивільне право критеріями моральної оцінки поведінки всіх учасників цивільних відносин. Тому на предмет розумності поведінка учасників цивільних відносин має оцінюватися одночасно з критеріями добросовісності та справедливості», – сказав доповідач.

Свої слова він проілюстрував прикладом із судової практики. Верховний Суд відмовив у задоволенні позову особи, яка мотивувала своє звернення до суду першої інстанції певною протиправною недобросовісною метою. Суд визнав це зловживанням правом і відмовив у задоволенні позову з посиланням на ст. 13 ЦК України «Межі здійснення цивільних прав».

Сергій Погрібний зазначив, що одне із завдань Верховного Суду – створення єдиної судової практики, і наголосив на тому, що найвищою метою діяльності Верховного Суду є не тільки досягнення справедливості правосуддя у кожній конкретній справі, а й формування справедливої та розумної судової практики в певній категорії справ.

Захід модерувала автор ідеї форуму д. ю. н., професор, віце-президент НАПрН України Наталія Кузнєцова.

Засідання молодіжного крила Цивілістичного форуму організовано Київським регіональним відділенням НАПрН України з метою навчити студентів якісно аргументувати свою правову позицію, що є важливим для представників усіх юридичних професій: адвокатів, прокурорів, суддів, юрисконсультів тощо.