Судді ККС ВС надали рекомендації щодо наповнення освітніх заходів для суддів, які розглядатимуть воєнні справи

Судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк та Аркадій Бущенко взяли участь у дискусії щодо оцінки потреб суддів у розгляді справ, пов’язаних з війною. Зустріч, організовану програмою USAID «Справедливість для всіх» 26 травня 2022 року, проведено з метою розробки рекомендацій щодо наповнення навчальних матеріалів і програм освітніх заходів для підвищення кваліфікації суддів, яким належить розглядати кримінальні провадження за наслідками війни в Україні.

Експерти програми USAID «Справедливість для всіх» звернулися до суддів Верховного Суду із запитанням, чи обговорювалися в суддівському середовищі найнагальніші питання щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з війною. Адже матеріали освітніх курсів, які наразі готуються, мають містити відповіді на найбільш поширені запитання, з тим, щоб судді якомога краще підготувалися до розгляду майбутніх проваджень.

Наталія Антонюк поінформувала, що ККС ВС уже розпочав бесіди із суддями судових палат з розгляду кримінальних справ апеляційних судів щодо особливостей здійснення кримінальних проваджень в умовах воєнного стану. На першій такій зустрічі, серед іншого, обговорювали злочини проти основ національної безпеки України. Під час наступних дискусій необхідно обговорити більш детально тематику військових і воєнних злочинів. Щодо воєнних злочинів, за словами судді, слід ретельно співвідносити норми міжнародного кримінального права з нормами національного кримінального права. Суддів варто детальніше ознайомити з діяльністю та компетенцією Міжнародного кримінального суду, адже в майбутньому не виключено, що низку проваджень щодо воєнних злочинів розглядатимуть і Міжнародний кримінальний суд, і національні суди. Наталія Антонюк переконана, що ці питання слід опрацьовувати швидко, адже перші кримінальні провадження вже перебувають на розгляді в судах, судді вже зіштовхуються з певними викликами застосування норм матеріального і процесуального права.

Суддя ККС ВС вважає, що судді, які розглядають кримінальні провадження, пов’язані з війною, зможуть добре вести процес, проте потрібно надати їм методичну допомогу щодо більш детального опанування тематики та термінології, пов’язаної саме з воєнними злочинами. Що стосується тривалості розгляду таких кримінальних проваджень, то важко сказати, які строки є оптимальними – усе залежить від досвіду судді, обсягу матеріалів справи, кількості осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, поведінки учасників процесу, врахування того, чи не перешкоджають вони швидкому та ефективному розгляду відповідного провадження.

Також експерти поцікавилися, які питання для суддів є складнішими – питання щодо кваліфікації чи процесуальні тонкощі.

На думку Наталії Антонюк, питання кваліфікації є дуже важливими і первинними для судді. Адже залежно від цього суддя організовує процес, з’ясовує доказову базу на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні того чи іншого злочину. Раніше в Україні не було багато практики щодо застосування розд. ХХ КК України, який стосується кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Аркадій Бущенко погодився з колегою та акцентував на тому, що питання кваліфікації діянь стоїть на першому місці. Адже від того, наскільки добре суддя зрозуміє кваліфікацію злочину та її основні елементи, настільки ефективно й організує свій процес та вибудує процесуальну поведінку.

Суддя зауважив, що працювати з воєнними порушеннями, відділяти дії комбатанта від скоєних ним злочинів – це складна інтелектуальна і психологічна вправа для багатьох. Судді України не мають практики роботи з цими питаннями. Тому в освітніх курсах треба давати матеріали щодо Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, визначення комбатантів, базових понять міжнародного гуманітарного права та ін.

Окрім того, експерти програми запитали в суддів ККС ВС, які інструменти можна надати судді, щоб допомогти правильно кваліфікувати злочин, керуючись лише декількома рядками ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни», оскільки судової практики за цією статтею обмаль.

Аркадій Бущенко сказав, що дійсно, ст. 438 КК України бланкетна та відсилає до норм міжнародного права, які не є загальновідомими для суддів України. Судді першої інстанції, які й без воєнних кримінальних правопорушень завантажені справами та рутинною роботою, мають не так багато часу і ресурсів для того, щоб детально розібратися з усіма нюансами. Можливо, доцільно підготувати для суддів певні рекомендації – на які питання слід знайти відповіді під час розгляду провадження, що стосується, наприклад, жорсткого поводження з військовополоненими. Суддя ККС ВС зазначив, що такі гайдлайни існують у багатьох країнах: в одних вони затверджувалися органами судової влади, а в інших – надавалися авторитетними організаціями. Він переконаний, що у суддів України має бути якомога більше інформації для того, щоб ухвалити усвідомлене та інформоване рішення у справі.

Наталія Антонюк наголосила, що ст. 438 КК України потребує якомога ширшого коментаря, який би включав аналіз усіх елементів складу відповідного злочину, містив би розширене їх тлумачення, наприклад, роз’яснював, у чому можуть полягати «інші порушення законів та звичаїв війни» тощо. Суддя прогнозує, що ця стаття КК України може стати найбільш задіяною в національних процесах.