Судді Верховного Суду розповіли польським та литовським колегам про забезпечення правосуддя в умовах війни в Україні

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Олег Ткачук і суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська в онлайн-режимі взяли участь у нараді суддів Воєводського адміністративного суду міста Білосток (Польща) та Адміністративного суду Вільнюського округу (Литва), яка відбулася 28 квітня 2022 року.

Президент Воєводського адміністративного суду міста Білосток Войцех Стачурський від імені учасників наради звернувся зі словами підтримки до суддів України, які нині забезпечують функціонування судової системи в Україні. «Ми поділяємо ті самі цінності демократії та верховенства права і виявляємо солідарність з вами в боротьбі за збереження вільної та незалежної України. Ваше героїчне ставлення і відданість задля захисту своєї Батьківщини, прав громадян заслуговують найвищого визнання», – сказав пан Стачурський.

Учасники підписали польсько-литовську декларацію про підтримку України. Один із примірників буде переданий в Україну для Верховного Суду.

Суддя КЦС ВС Олег Ткачук висловив вдячність за підписання декларації, що є важливим кроком на підтримку тих суддів, які зараз перебувають у російському полоні, на окупованих територіях, переховуються в бомбосховищах, а також сім’ям суддів, які загинули під час війни.

Суддя наголосив, що та підтримка, яка надходить із Литви та Польщі, а також відчуття духовної, ідеологічної єдності додають впевненості в  перемозі України.

Олег Ткачук нагадав, що багато років поспіль українські суди орієнтувалися на діяльність литовських та польських судів. Українське законодавство реформувалося таким чином, щоб відповідати найкращим демократичним європейським стандартам. Очевидно, що такі наші прагнення стали однією з причин російської агресії. Відомо, що російські загарбники завжди ліквідовують суди на окупованих територіях і створюють судову систему, підконтрольну своїй владі.

Розповідаючи про роботу судової системи під час війни, Олег Ткачук поінформував іноземних колег, що Верховний Суд запропонував Парламенту внести зміни до законодавства, щоб ширше застосовувати онлайн-процедуру для судового розгляду.

Суддя ВС розповів, що протягом доби буває кілька разів повітряна тривога (її тривалість – різна), тож потрібно переривати судове засідання для перебування в бомбосховищі. Після скасування повітряної тривоги судді повертаються до зали судових засідань для продовження розгляду справ. Ігнорування сигналу повітряної небезпеки може призвести до трагічних наслідків.

Олег Ткачук нагадав, що в результаті ракетного удару по Миколаївській облдержадміністрації, в якій був розміщений Господарський суд Миколаївської області, загинули працівники цього суду. Також повністю знищені приміщення Харківського апеляційного суду та ще низки судів…

Як би не було важко, суди працюють: надають дозволи на роботу органів, які збирають докази і документують злочини російської армії в українських містах, надають відповідні санкції, ухвалюють рішення стосовно полонених, шпигунів, диверсантів, зрадників та ін.

Нещодавно ухвалили рішення, у якому йдеться про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ життю громадянина України (постанова КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19). Це рішення – на перспективу, адже його виконати можна буде лише за допомогою міжнародного співтовариства.

Суддя КАС ВС Наталія Блажівська передала слова вдячності від імені всіх українських колег за ту підтримку, яку Польща і Литва надають Україні буквально з перших хвилин цієї жахливої війни. «Ми дякуємо вам за сьогоднішнє проголошення польсько-литовської декларації про підтримку України. Нам важливо відчувати щиру підтримку і знати, що з нами наші справжні друзі. Правда за нами! Україна переможе! І надалі співпраця між нашими країнами лише поглиблюватиметься. Маю надію, що вже в липні цього року ми зможемо вітати вас у Києві на нашій міжнародній конференції з питань оподаткування», – сказала суддя.

В межах наради, мета якої – обмін досвідом у податкових спорах, Наталія Блажівська розповіла, що на час воєнного стану законодавець вніс зміни в оподаткуванні, які стосуються: мораторію на проведення податкових перевірок; зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством; відповідальності за порушення податкового законодавства; пільг з єдиного податку, плати за землю, єдиного соціального внеску, екологічного податку; оподаткування осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування; плати за землю та мінімального податкового зобов’язання; податку на додану вартість; акцизного податку тощо.

Зокрема, з 1 березня цього року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану приватні підприємці, незалежно від системи оподаткування, мають право не нараховувати та не сплачувати ЄСВ за себе. Це також стосується осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, і членів фермерських господарств. У розрахунку ЄСВ до відповідної податкової декларації за періоди звільнення дані не заповнюють.

ФОПи другої та третьої групи єдиного податку та підприємства третьої групи єдиного податку можуть не нараховувати ЄСВ на заробітну плату мобілізованих працівників. Якщо ці платники єдиного податку вирішать не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників, суми ЄСВ сплатить держава.

Наталія Блажівська також зауважила, що постачання та імпорт пального є об’єктом 7 % податку на додану вартість. Відповідне від’ємне значення може бути використано лише у зменшення податкового зобов’язання.

Закріплено право на визнання податкового кредиту з ПДВ на операції з передачі товарів / послуг на користь ЗСУ, інших організацій у сфері оборони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закладів охорони здоров’я, а також знищені (втрачені) товари через обставини непереробної сили; товари, передані в державну / комунальну власність та на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони.

Платники ПДВ можуть визнати податковий кредит на підставі первинних документів за умови реєстрації податкової накладної протягом 6 місяців після завершення воєнного стану та уточнення відповідного податкового кредиту.

Доповідачка звернула увагу на важливість норми, яка встановлює, що до припинення воєнного стану до витрат для цілей обрахунку податку на прибуток належать у повному розмірі (без 4-відсоткового обмеження за підпунктом 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України) безкоштовно передані товари / послуги (каски, бронежилети, виготовлені відповідно до військових стандартів), технічні засоби спостереження, лікарські засоби та медичні вироби, засоби особистої гігієни, продукти харчування, предмети речового забезпечення, а також інші товари, виконані роботи, надані послуги за Переліком, визначеним КМУ на користь ЗСУ, інших організацій у сфері оборони; ДСНС; закладів охорони здоров’я, а також кошти, у т. ч., перераховані на спецрахунки Національного банку України.

Крім цього, за 2022 податковий (звітний) рік не нараховується та не сплачується екологічний податок за об’єктами оподаткування, що розташовані на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Щодо земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, то з 1 березня 2022 року по 31 грудня того року, який буде наступним за роком, у якому скасують воєнний стан, не нараховуватиметься та не здійснюватиметься плата за землю за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, а також за земельні ділянки, засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. За 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не буде нараховуватися та сплачуватися загальне мінімальне податкове зобов’язання за такі земельні ділянки.