Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період із 24 по 28 січня 2022 року)

24 січня 2022 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 910/10282/21 щодо повернення апеляційної скарги.

Господарський суд ухвалою прийняв відмову ТОВ від зустрічного позову в частині вимог про стягнення з ПрАТ моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн і закрив провадження у справі. Не погодившись із цією ухвалою, представник ТОВ звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просив скасувати згадану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення заяви ТОВ про відмову від частини зустрічних позовних вимог з урахуванням вимог закону.

Апеляційний господарський суд ухвалою повернув апеляційну скаргу ТОВ на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, оскільки вона не була підписана уповноваженим представником ТОВ.

КГС ВС погодився з висновком апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Звідси висновок, що наведена процесуальна норма не передбачає можливості залишення апеляційної скарги без руху, зокрема у випадку її непідписання.

(Постанова КГС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 910/10282/21)

27 січня КГС ВС розглянув справу за позовом підприємця до Антимонопольного комітету України про скасування рішення АМКУ, оформленого листом, у частині, що стосується позивача, та зобов’язання вчинити дії.

Позов обґрунтовано тим, що АМКУ, до якого позивач і п'ять інших фізичних осіб – підприємців звернулися зі спільною заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції платіжними організаціями «MasterCard International Incorporated» та «Visa International Service Association», залишив цю заяву без руху, встановивши заявникам строк для надання запитуваної інформації. Позивач у визначений строк надав запитувану інформацію, однак оскаржуваним рішенням заява залишена без розгляду з посиланням на те, що троє із шести заявників не надали запитуваних документів. Водночас заявникам роз’яснено, що залишення заяви без розгляду не позбавляє їх права звернутися до АМКУ з повторною заявою про порушення; додатково роз’яснено, що заявники можуть звернутися окремо із заявами та доданими документами.

Позивач вважає, що рішення АМКУ суперечить Правилам розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.

Верховний Суд, залишивши судові рішення без змін, зазначив, що чинним законодавством не передбачено можливості виділення частини з колективної (спільної) заяви, яка подана до АМКУ групою заявників, або виділ окремих обставин стосовно одного із заявників, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність дій АМКУ із залишення заяви без розгляду і, відповідно, про відсутність підстав для визнання рішення АМКУ, оформленого листом, недійсним.

(Постанова КГС ВС від 27 січня 2022 року у справі № 910/5264/21)