Презентовано Висновок КРЄС щодо еволюції судових рад та їхньої ролі в незалежних і неупереджених судових системах

29 листопада 2021 року відбувся круглий стіл, організований Верховним Судом спільно із проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя». Під час заходу було презентовано Висновок № 24 Консультативної ради європейських суддів «Еволюція судових рад та їхня роль у незалежних і неупереджених судових системах».

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська подякувала проєкту РЄ за оперативний переклад Висновку та можливість обговорити його основні положення в експертному колі. 

«Ми орієнтуємося на цінності й стандарти Ради Європи, уважно вивчаємо висновки КРЄС і використовуємо їх у процесі розбудови судової системи та під час розгляду спорів, що стосуються суддівської кар’єри. Днями розпочинають роботу Конкурсна комісія з обрання членів ВККС та Етична рада ВРП, і Висновок № 24 є дуже важливим для організації їхньої роботи», – переконана Голова ВС.

Валентина Данішевська зазначила, що у 2016 році судова влада отримала досить високий рівень формальної незалежності – Конституція і закони України передбачають самостійне вирішення судовою владою багатьох питань, що стосуються життєдіяльності судової системи.

«Однак останні два роки на практиці ми спостерігаємо небезпечні явища, які впливають на незалежність судової влади, роблять її дещо розбалансованою. Незалежність судової влади – це найбільша цінність, яку ми маємо плекати для того, аби суд був справедливим і неупередженим», – наголосила Голова ВС.

Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв подякував Раді Європи за проведену роботу й відзначив, що презентація Висновку № 24 є своєчасною, оскільки вона відбулася саме в той період, коли в судовій владі України відбуваються непрості процеси, що стосуються, зокрема, діяльності Вищої ради правосуддя.

«Ознайомившись із Висновком, я звернув увагу на те, що більшість положень, які містяться в ньому, вже імплементовані в законодавстві України у нормативних актах, на підставі яких діє судова влада. Водночас необхідна подальша законотворча робота, спрямована на те, аби українське законодавство відповідало тим цінностям, що закладені в цьому документі», – зауважив Всеволод Князєв.

Голова Офісу Ради Європи в Україні, Представник Генерального Секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Стен Ньорлов зауважив, що рекомендації, які містяться у висновках КРЄС, можуть застосовуватися у країнах – членах РЄ при реформуванні судової влади та узгодженні її діяльності зі стандартами Ради Європи.

«Захист незалежності й неупередженості є основним принципом КРЄС, але національні системи правосуддя відіграють ключову роль у підтриманні верховенства права. У Висновку № 24 підкреслюється, що судова та інші гілки влади, громадянське суспільство й ЗМІ мають співпрацювати задля підвищення професіоналізму, прозорості та етики в межах судової влади, щоб закони перетворювалися на культуру поваги до незалежності суддів», – зазначив Стен Ньорлов.

Керівник Секретаріату КРЄС Арташес Мелікян акцентував на тому, що висновки КРЄС являють собою свого роду правові межі для суддів, які дозволяють їм ефективно розглядати справи на національному рівні із дотриманням міжнародних стандартів.

«Відповідно, КРЄС відіграє важливу дорадчу роль, є тим органом, який узагальнює найкращі передові практики Ради Європи і перетворює їх на так звані м’які стандарти. Крім того, посилання на Висновки КРЄС досить часто містяться в рішеннях національних судів та ЄСПЛ, а також у звітах і висновках Вінеційської комісії», –  повідомив Арташес Мелікян.

Міжнародний експерт Ради Європи, суддя Верховного Суду Республіки Хорватія Дуро Сесса зауважив, що Висновок № 24 підтверджує позиції, викладені у Висновку № 10 щодо судової ради на службі суспільства, та доповнює його. Також він повідомив, що наступний висновок КРЄС стосуватиметься одного з найбільш актуальних питань сьогодення – свободи слова суддів.

Аналізуючи положення Висновку № 24, Дуро Сесса приділив увагу питанням легітимності та підзвітності судових рад, окреслив їхні завдання й вимоги до формування кадрового складу.

«Кожна судова рада і судова влада, яку вона представляє, має набути довіри суспільства та його підтримки шляхом відмінної, прозорої роботи й підзвітності. Крім того, кожна Рада має бути наділена достатніми повноваженнями щодо захисту незалежності судової влади для того, аби судді були вільні приймати рішення у справах без неналежного зовнішнього чи внутрішнього впливу», – наголосив Дуро Сесса.

Суддя  Конституційного  Суду  України, член КРЄС Віктор Городовенко поінформував, що коли минулого року Офіс Ради Європи в Україні представив третє видання документів Консультативної ради європейських суддів, посилання на висновки КРЄС містилися у більш ніж 33 тисячах рішень судів загальної юрисдикції України. За цей рік зазначений показник зріс майже вдвічі – станом на сьогодні загальними судами було застосовано висновки КРЄС у 60323 рішеннях.

В.о. Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький відзначив, що наразі тривають дискусії щодо права ВРП на звернення до КСУ із конституційними поданнями.

«Це питання неодноразово порушувалося перед Верховною Радою України і воно є дуже актуальним, адже ВРП бачить набагато більше проблем, які існують в українському законодавстві і стосуються незалежності Вищої ради правосуддя», – зауважив в. о. голови ВРП.

Також Олексій Маловацький звернув увагу на питання щодо обрання членів Вищої ради правосуддя за квотою парламенту, строку перебування на посаді та відповідальності членів ВРП.  

Голова Ради суддів України Богдан Моніч зазначив, що в Україні було прийнято низку законів, які мали на меті забезпечити впровадження чергового етапу судової реформи. І на стадії їх прийняття, і на стадії їх реалізації РСУ, як і вся суддівська спільнота, наголошувала на проблемних питаннях, які є в цих законодавчих актах.

«У Висновку № 24 ми бачимо, що досить багато з тих застережень, які висловлювала судова влада, є актуальними. РСУ наполягає на необхідності внесення змін до законодавчих актів задля зменшення ризиків визнання неконституційними окремих положень законів та для того, щоб не поставити під сумнів судову реформу, яка зараз реалізується», – наголосив Богдан Моніч.